ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА
РОЗДІЛ І
ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ТЕМА 2
ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА
2.4. Основні форми комерційних підприємств в економічно розвинутих країнах
До основних форм комерційних підприємств належать фірма, партнерство і корпорація. Під “фірмою” розуміють економічний суб’єкт, що займається виробничою або іншою діяльністю і має господарську самостійність.
Приватнопідприємницька фірма – це підприємство, власник якого самостійно веде справи в особистих інтересах. Він управляє
Власник фірми має право наймати і звільняти працівників, укладає договори, контракти. Перевага приватнопідприємницької фірми полягає в простоті її організації, керуванні, у свободі дій, у достатньо сильній економічній мотивації (одна особа одержує весь прибуток). Недоліки такої фірми – обмеженість фінансових і матеріальних ресурсів, відсутність розвинутої системи внутрішньої спеціалізації виробництва і керування, необмежена відповідальність.
Партнерство – це підприємство, фірма, організована
В умовах партнерства порівняно легше вирішити фінансові питання, пов’язані з початком і продовженням діяльності підприємства (фірми). Тут більше, ніж у приватнопідприємницькій фірмі, можна використовувати поділ праці і спеціалізацію у виробництві і керуванні. Недолік партнерства – поділ функцій, внаслідок чого може виникнути непогодженість дій і навіть несумісність інтересів. У результаті виникаючих протиріч чи виходу зі справи одного або декількох партнерів виникає загроза потенційного розпаду партнерства.
Рис. 2.6. Орієнтовна структура виробничої корпорації
Під корпорацією розуміють підприємство або фірму, що є юридичною особою, де відповідальність кожного власника обмежена його внеском у підприємство. Корпорація – товариство, засноване на паях. Маючи акції товариства, окремі особи стають власниками корпорації. Таким фінансовим засобом залучається велика кількість людей. Власники акцій одержують частину прибутку у вигляді дивідендів. Вони ризикують тільки тією сумою, яку заплатили під час купівлі акцій. Корпорація існує незалежно від її власників, акціонерів, що дозволяє їй функціонувати стабільно.
До недоліків корпорації слід віднести, насамперед, наявність певних можливостей для різного роду зловживань. Дрібні і середні власники акцій не можуть здійснювати дійового контролю за діяльністю корпорації.
2.4.1. Особливості організації підприємницької
Діяльності в США
У США капітал об’єднується в підприємницькі асоціації, найбільш поширеними з яких є галузеві. Асоціації допомагають компаніям (окремим бізнесменам, корпораціям, фірмам) в упорядкуванні фінансових звітів, плануванні бюджету; вони вивчають процеси ціноутворення, досліджують ринкову кон’юнктуру, шукають нові шляхи підвищення ефективності комерційної реклами.
За даними Адміністрації малого бізнесу (8ВА) США, у країні на початок третього тисячоліття нараховувалося 22,1 млн. підприємств – “ділових одиниць”. За формою власності й організаційно-правовим статусом їх можна розподілити на три категорії: корпорації, партнерства й одноосібні (індивідуальні) компанії. На вказаний час корпорацій було 4,5 млн., або 20,4 %, ще менше (1,6 млн., або 7,1 %) нараховувалося партнерських фірм.
Головним стартовим майданчиком наступного розвитку фірми слугують одноосібна компанія, приватнопідприємницька фірма – класична форма підприємництва. Така компанія перебуває в особистій власності однієї юридичної особи. На 01.01.2001 р. одноосібних підприємств у США було 16,0 млн., або 72,4 %.
Широкий розвиток у США одержав франчайзинг – форма пільгового партнерства великих підприємств із малими. Головна мета франчайзингу – широко використовувати фінансові, матеріальні, інформаційні ресурси для розвитку малого бізнесу.
У зв’язку із франчайзною згодою франчайзер (велика батьківська компанія) повинна представити франчайзі (малому підприємству або бізнесмену) допомогу в підготовці персоналу, організації виробництва, рекламі, постачанні і т. п. За всі ці послуги франчайзі вносить одноразову плату під час організації бізнесу.
Згода між франчайзі і франчайзером включає права і обов’язки в довгостроковому масштабі. Це повинно забезпечити виробникові можливість контролювати якість продукту в цілях збереження його виключних прав на торгову марку. Як тільки торгова марка починає використовуватись під час реалізації продукції в інших штатах, вона реєструється в Бюро патентів і торгових марок США, щоб уникнути незаконного її використання в масштабах усієї держави.
В той же час згода не повинна зобов’язувати яку-небудь сторону відповідати за дії, борги або податки іншої.
Згідно з вимогами Федеральної комісії щодо торгівлі, всі фірми, які реалізують свою продукцію через франчайзну систему, повинні розробити потрібний опис своєї діяльності. Цей документ включає 20 пунктів, які мають інформацію про фірму, яка виробляє продукт, її посередників, історії позову, розриву відносин, банкрутства, а також інформації щодо минулого і майбутнього прибутку, обсягу продажу, доходу і т. д.
Перед вибором покупки потенційному франчайзі слід звернути увагу на моменти, які дуже впливають на хід бізнесу:
А) чи має франчайзер відділ розробки нових продуктів?
Б) для кого в останній раз був розроблений продукт і наскільки успішно він реалізується?
В) як скоро доведеться продавати нові товари і чи буде можливість вибору при їх отриманні?
При заключенні договору необхідно оговорити й такі питання: що трапиться у випадку продажу бізнесу; чи можна заповідати його своїм рідним, змінювати місцезнаходження; чи існують межі для розширення бізнесу?
Франчайзна система має свої переваги й недоліки.
З точки зору франчайзера, переваги (порівняно зі створенням незалежного бізнесу) полягають у такому: платню за покупку франчайзі забезпечує великий капітал, а подальше зростання фінансується без зовнішніх займів. До того ж, така система дозволяє з мінімальним ризиком перевірити яке-небудь починання на практиці.
Недоліки в тому, що франчайзер мусить ділитися прибутком з кожним учасником системи, що знижує її рівень порівняно з компаніями, які повністю володіють її підрозділами. При цьому втрати на контроль з розширенням операцій постійно зростають, а його ефективність залишається низькою.
Проведемо подібний аналіз і з точки зору франчайзи.
До переваги відноситься те, що для заснування бізнесу потрібно менше капіталу. Назва компанії або продукту, широко відомого споживачами і який заслужив їх добре відношення, дозволяє без допоміжних витрат використовувати вже створений раніше “імідж” товару. Крім того, батьківська фірма повинна в подальшому покривати частину вартості реклами.
Франчайзер забезпечує поточну допомогу в управлінні, дослідженні і розробках, підборі кадрів і плануванні ринку, а часто виділяє необхідні матеріали і обладнання.
Подивимося, наприклад, які послуги представляє фірма “Макдональдс” малій фірмі, яка уклала з нею контракт:
1. Обрання місцезнаходження ресторану за допомогою наукових методів.
2. Контроль за будівництвом ресторану будівельним відділом фірми “Макдональдс”.
3. 20-денний курс в “Університеті Гамбургер” фірми “Макдональдс” під Чикаго. Цей курс дає знання з питань бізнесу (менеджмент, виробництво, окаунтинг). Крім того, періодично проводяться регіональні семінари, організовуються виставки, розробляються навчальні матеріали, інструкції (теж за рахунок “Макдональдс”).
4. Допомога в пошуку поставників і отримання сировини за пільговими цінами.
Оплата за ці переваги – не тільки місячні відрахування з продажу, а й залежність від франчайзера, яка, без сумніву, розширює підприємницьку діяльність, але не дає змоги ефективно впливати на його рішення.
Тим самим, франчайзна система успішно розвивається як у США, так і в інших країнах.
Через франчайзну систему проходить понад З0 % роздрібної торгівлі, загальний обсяг якої – 1813 млрд. доларів. Значна частина цієї суми припадає на продаж автомобілів і товарів до них (понад 370 млрд. дол.) і автозаправні станції (115 млрд. дол.).
Після США за кількістю підрозділів франчайзних компаній йдуть Канада – 9544, Японія – 8995, Західна Європа – 5 тис., Великобританія і Австрія – по 3 тис.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)