ОХОРОНА ПРИРОДИ

Тема 4 БІОСФЕРА – НАЙБІЛЬША ЖИВА СИСТЕМА

§ 29. ОХОРОНА ПРИРОДИ

Природоохоронна діяльність. Відтоді, як люди почали усвідомлювати, якої непоправної шкоди вони завдають довкіллю і всім живим організмам, було створено багато природоохоронних організацій і товариств. Одні з них дбають про захист тварин і рослин, які зникають. Інші зосереджуються на охороні природних комплексів чи окремих унікальних природних об’єктів, наприклад, дерев, скель, водойм. Найбільшою міжнародною організацією, яка охороняє світ дикої природи, є Всесвітній

фонд охорони природи. Його символ – велика панда, симпатична тварина, яка збереглася лише завдяки діяльності цього фонду.

У нашій країні ухвалено закони “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”. До природно-заповідного фонду України належать заповідники, національні природні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, зоопарки, парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Природоохоронні установи мають різні завдання. Наприклад, у заповідниках заборонено будь-яку господарську діяльність і туризм. Тут охороняють

цілі природні комплекси та їх компоненти, а також проводять наукові спостереження за станом довкілля.

У національних природних парках, найвідоміші з яких Карпатський та Шацький, створено умови для організованого туризму з пізнавальною, навчальною та оздоровчою метою.

У заказниках охороняють певні види рослин і тварин та дозволяють деякі види господарської діяльності, що не шкодять довкіллю.

Заповідна справа. Нормальне функціонування і самовідновлення біосфери будь-якого регіону можливе лише за наявності в цьому регіоні не менше 10-15 % площі, зайнятої заповідниками.

Заповідники – це екосистеми, де зберігаються, охороняються і вивчаються всі їх компоненти: повітря, грунти, гірські породи, природні води, рослинний і тваринний світ, пам’ятки природи та культури. Територія заповідника повністю вилучається зі сфери господарської діяльності – тут заборонено жити людям, здійснювати будь-яку господарську діяльність, вирубувати ліс, косити траву, добувати будь-які корисні копалини, прокладати транспортні шляхи тощо.

Мал. 103. Рослини Червоної книги України: 1 – траунштейнера куляста,

2 – тюльпан дібровний, 3 – ковила дивна, 4 – білоцвіт весняний, 5 – рябчик малий, 6 – зозулинець обпалений, 7 – шафран Гейфеля, 8 – едельвейс альпійський, 9 – гукерія блискуча, 10 – півонія кримська, 11 – лілія лісова, 12 – шафран жовтий

Біосферні заповідники міжнародного значення, державні и національні заповідники та парки, заказники, заповідні ландшафти, ділянки й об’єкти.

Мета створення заповідників – підтримання екологічної рівноваги, збереження еталонів недоторканої природи, проведення наукових досліджень взаємозв’язків між екологічними чинниками екосистем.

Природно-заповідна мережа України складається з понад 7 000 територій та об’єктів. Створено 17 природних та 4 біосферних (“Асканія Нова”, “Чорноморський”, “Дунайський” і “Карпатський”) заповідники, 12 національних природних парків. Крім того, існують заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки тощо. Планується створення міждержавних заповідників.

Червона книга – офіційний документ про сучасний стан видів тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення, та заходи щодо їх збереження і науково обгрунтованого відтворення. Складено також список видів тварин і рослин, що вже зникли за період з 1600 р. і до наших часів. Кожен вид, який включено до Червоної книги (мал. 103; 104), належить до однієї з чотирьох категорій:

– напевно зниклі види (вони не траплялися у природі протягом кількох років, проте, можливо, збереглися у недоступних місцях);

– перебувають під загрозою зникнення (кількість особин швидко скорочується, подальше існування їх неможливе без здійснення спеціальних охоронних заходів);

– рідкісні види (не перебувають під прямою загрозою зникнення, але трапляються в такій незначній кількості або на, обмежених площах, що можуть незабаром зникнути);

– невизначені, маловідомі види (через обмежені відомості про них неможливо оцінити їх сучасний стан).

У Міжнародній Червоній книзі відомості про види, що належать до першої категорії, друкують на червоних аркушах паперу, до другої – на жовтих, до третьої – на білих і до четвертої – на сірих. Уже зафіксовано види, що раніше належали до зникаючих, але завдяки вжитим заходам нині вважаються врятованими від зникнення. їх відносять до категорії поновлених, відомості про них подають на зелених аркушах.

Мал. 104. Тварини Червоної книги України: 1 – бражник мертва голова,

2 – бджола-тесляр, 3 – беркут, 4 – скарабей священний, 5 – махаон, 6 – слимакоїд кримський, 7 – хохуля, 8 – зубр, 9 – пугач, 10 – афаліна чорноморська, 11 – рись звичайна, 12 – прісноводний краб,

13 – саламандра плямиста, 14 – білуга чорноморська

Не всі знають, що на Поліссі, у північній частині лісостепу та в Карпатах можна зустріти рослину, яка поїдає комах. Маленька “хижачка”, яку ніжно назвали росичкою, тепер трапляється в нашій країні дуже рідко, оскільки її збирають як лікарську сировину. Ця рослина потребує охорони.

Шляхи і форми охорони рідкісних та зникаючих видів рослин можуть бути різними. У Червоній книзі зазначаються такі природоохоронні заходи:

– забезпечення збереження рослин на всій площі їх ареалу (повна охорона виду); збереження виду передбачається в умовах заповідників, заказників; повністю заборонено їх заготівлю і продаж;

– створення постійних або тимчасових заказників для збереження і відновлення чисельності популяцій зникаючого виду у його природних місцях існування;

– обмеження збирання харчових, лікарських, декоративних рослин і впровадження ліцензування на їх заготівлю;

– заборона збирання рідкісних дикорослих рослин приватними особами;

– вирощування рідкісних рослин у ботанічних садах для відновлення їх запасів;

– заборона збирання рослин і грибів та відловлювання тварин, занесених до Червоної книги.

1. Наведи приклади зміни середовища життя внаслідок діяльності людини. 2. Назви 3-4 об’єкти природно-заповідного фонду України.

3. З якою метою створюються заповідники? 4. Наведи приклади 2-3 рослин та тварин, занесених до Червоної книги.

? 1. Які ти знаєш природоохоронні об’єкти свого регіону? Які з них є поблизу твого населеного пункту, у твоїй області? 2. Чому територія заповідника вилучається зі сфери господарської діяльності?

1. У чому виявляється негативний вплив людини на біосферу?

2. Запропонуйте шляхи збереження біосфери (енергозбереження, виробництво бензину, позбавленого свинцю, відтворення лісів, охорона рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин тощо).