Розділ 2. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту
Тема 2.5. Оздоблення виробів з тонколистового металу та дроту шліфуванням і поліруванням
§ 14. ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ ФАРБУВАННЯМ
1. У чому сутність технологічних операцій, які виконують при оздобленні виробів?
2. Які способи оздоблення виробів тобі відомі?
3. З якою метою виконують оздоблення виробів?
4. Яка технологія оздоблення виробів з деревини з використанням трафарету?
Для надійнішого захисту металевих поверхонь від корозії та надання їм привабливого
Сутність грунтування полягає в нанесенні на поверхню виробу спеціального розчину-грунту, який слугує для кращого зчеплення лакофарбових матеріалів. Промисловість випускає для цього різні види грунтовок (мал. 160).
Якщо поверхня має подряпини або вм’ятини – її шпаклюють, тобто заповнюють спеціальною пластичною шпаклювальною пастою. Для цього використовують
Промисловість випускає різні її види: для шпаклювання металу, деревини, штукатурки тощо. Найбільш поширеною є універсальна шпаклівка, яка використовується для шпаклювання поверхонь усіх перелічених матеріалів. Перед придбанням цього матеріалу обов’язково необхідно ознайомитися з призначенням та технологією його нанесення на поверхню, що зазначається в інструкції на упаковці.
Виконують шпаклювання спеціальним гумовим або металевим інструментом – шпателем (мал. 162).
Шпаклівка наноситься шпателем тоненьким шаром спочатку вздовж, а потім – упоперек поверхні (мал. 163). При цьому шпатель розміщують під кутом орієнтовно 60° до поверхні й слідкують, щоб на ній не залишалося слідів від інструмента. Маленькі нерівності видаляють дрібнозернистою шкуркою після повного висихання шпаклівки.
Мал. 160. Грунтові суміші
Мал. 161. Шпаклівки
Мал. 162. Види шпателів: а – гумовий; б – металевий
Мал. 163. Прийоми шпаклювання
Останній етап обробки виробів з металу – декоративна обробка, тобто фарбування або лакування. Вид остаточної обробки та вибір кольору фарби чи лаку визначається залежно від призначення деталі або виробу. Промисловість випускає багато видів лакофарбових матеріалів різного призначення (мал. 164). Тому при їх придбанні необхідно ознайомитися з інструкцією на упаковці, а перед використанням ретельно розмішати матеріал до утворення однорідної маси.
Лакофарбові речовини наносять за допомогою різних інструментів. Для фарбування використовують флейци, валики й пензлі відповідних розмірів (мал. 165).
При користуванні фарбувальними інструментами необхідно слідкувати, щоб при вмоканні їх у фарбу не було її надто великої кількості на робочій частині. Для цього флейц або пензель занурюють приблизно на третину робочої частини, а валик після вмочання розтушовують, рухаючи його у ванночці “вперед-назад”, щоб фарба рівномірно просочилася по всьому його периметру (мал. 166).
Мал. 164. Суміші для декоративного покриття: а – лак; б – фарба
Мал. 165. Інструменти для фарбування: а-флейци; б – валики; в – пензлі
Мал. 166. Підготовка інструментів для нанесення фарби: а – флейцем; б – валиком
Фарбування виконують обов’язково у спеціальних гумових рукавичках (мал. 167). Після завершення роботи їх протирають тампонами для видалення залишків фарби та зберігають для подальшої роботи.
Оскільки металеві поверхні не просочуються лакофарбовими сумішами, на них можуть утворюватися краплі та сліди від фарби, що протікала (патьоки).
Після їх висихання утворюються нерівності, які погіршують естетичний вигляд виробу. Щоб запобігти цьому, потрібно використовувати густу фарбу, а наносити її необхідно тонким шаром, ретельно розтираючи (розтушовуючи) вздовж та впоперек поверхні або вгору та вниз, а потім – вправо та вліво при вертикально розміщеній заготовці. Прийоми нанесення фарбувальних сумішей показано на малюнку 168.
Після нанесення першого шару лакофарбових матеріалів та їх висихання наносять другий шар. Щоб надати виробу кращого зовнішнього вигляду, другий шар після його висихання полірують. Після фарбування інструменти потрібно підготувати для зберігання. Для цього їх необхідно ретельно очистити від залишків фарби або грунтовки. З цією метою їх ретельно віджимають і витирають, потім промивають оліфою та зберігають на спеціальних підставках у посудині з водою (мал. 169).
Мал. 167. Рукавички для фарбування
Мал. 168. Прийоми нанесення фарбувальних сумішей: а – флейцем; б – валиком
Мал. 169. Зберігання пензлів: а – на підвісі; 6-у затискачах
Мал. 170. Фарборозпилювач
Мал. 171. Нанесення малюнка за допомогою трафарета
Нині великого поширення набуло використання електромеханічних ручних інструментів – розпилювачів фарбувальних сумішей – фарбопультів. У них фарба наноситься на поверхню під дією стисненого повітря (мал. 170). Про особливості роботи цим інструментом ти дізнаєшся в подальшому на уроках трудового навчання.
Оздоблення можна виконувати нанесенням на поверхню металу малюнка за допомогою трафарету. Для цього його закріплюють на пофарбовану суху поверхню заготовки та за допомогою тампона або пензля наносять тоненький шар фарби, слідкуючи при цьому, щоб вона не викликала патьоків під трафаретом (кількість фарбувальної суміші на тампоні або пензлі повинна бути мінімальною). Після висихання фарби трафарет акуратно знімають (мал. 171).
Під час виконання оздоблювальних робіт необхідно дотримуватися таких правил безпеки:
1. Не класти на стіл зайві матеріали та інструмент.
2. Стежити за своєю робочою позою, зберігаючи правильну поставу.
3. Працювати з барвниками і розчинниками дуже обережно, не допускаючи їх потрапляння на відкриті частини тіла, особливо оберігати обличчя й очі.
4. Наносити фарбувальні суміші можна на спеціально відведених місцях, обладнаних вентиляцією.
5. У шкільних майстернях використовують лакофарбові матеріали лише на олійній основі.
6. Забороняється користуватися лакофарбовими матеріалами поблизу джерел вогню.
7. Фарбуючи або лакуючи вироби, потрібно постійно провітрювати приміщення.
8. Руки перед лакуванням бажано змастити вазеліном, а після роботи витерти їх насухо чистою ганчіркою.
9. У разі потрапляння лаку на шкіру вимити руки з милом: якщо лак не змивається, змочити його нашатирним спиртом.
10. Обробляти вироби шліфувальними шкурками слід обережно, щоб частки абразивних речовин не потрапили в очі.
11. Категорично забороняється звалювати та зберігати обтиральний тканинний матеріал і тампони, оскільки це може призвести до їх самозаймання.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №15
Фарбування металевих поверхонь
Обладнання і матеріали: олійна фарба, оліфа, малярні пензлі, щітки, скло розміром 60×60 см, металева щітка, шліфувальна шкурка, полірувальна паста, фетр, шліф, обтиральний тканинний матеріал.
Виконується за наявності витяжного обладнання!
Послідовність виконання роботи
Підготовка олійної фарби до роботи.
Визначення орієнтовної густоти фарби
1. Уважно ознайомся з інструкцією на упаковці фарби.
2. Відкрий упаковку. Розмішай фарбу до однорідної маси.
3. Щоб перевірити густоту фарби, нанеси краплину фарби на шматочок чистого сухого скла.
4. Постав скло вертикально, дай можливість фарбі стекти. Густота фарби вважається придатною для використання, якщо довжина патьоку фарби по склу становить 35…50 мм. Якщо довжина патьоку менша, розведи фарбу оліфою, якщо більша – додай густу фарбу.
Нанесення олійної фарби на металеві поверхні
1. Підготуй для фарбування вироби, виготовлені на попередніх заняттях.
2. Очисть поверхню від іржі.
3. Виконай шліфування та полірування поверхні, якщо такі технологічні операції не виконувалися щодо вибраного об’єкта праці на попередньому уроці.
4. Очисть поверхню від бруду.
5. Нанеси на поверхню шар фарби.
6. Після висихання першого шару нанеси другий шар.
7. Після повторного висихання фарби зніми нерівності шліфувальною шкуркою, очисть бруд вологою тканиною, просуши виріб.
8. Відполіруй виріб.
9. Нанеси третій шар фарби.
10. Щоб надати пофарбованій поверхні більшої міцності й блиску, після ретельного висушування пофарбованої поверхні покрий її олійним лаком.
– фарбування, лакофарбові матеріали, розтушовування, фарбопульт.
Пензель – прикріплений до ручки пучок волосу, що використовується для нанесення фарби.
Розтушовування – накладання тонкого шару фарби або лаку шляхом ретельного розтирання.
Солідол – густе мастило, яким покривають металеві поверхні. Фарбопульт – апарат для механічного розпилювання нев’язких фарбових сумішей.
Флейц – плоский широкий пензель (щітка) з м’якого волосу, яким згладжують свіжопофарбовану поверхню.
Форсунка – пристрій, за допомогою якого розпилюють фарбувальну суміш.
1. Які технологічні операції називають оздобленням?
2. Які особливості фарбування металевих поверхонь?
3. Які підготовчі технологічні операції передують фарбуванню? лакуванню?
Тестові завдання
1. Процес надання виробу естетичного вигляду називається…
А декоруванням
Б лакуванням
В оздобленням
Г опорядженням
Д правильні всі відповіді
Е правильної відповіді немає
2. Плівка, яка захищає вироби з тонколистового металу та дроту від впливу зовнішнього середовища, утворюється внаслідок його…
А шліфування
Б покриття лаком
В обпилювання
Г випалювання
Д фарбування олійними фарбами
3. Процес надання виробу красивого зовнішнього вигляду фарбуванням та лакуванням називається…
А декоруванням
Б оздобленням
В опорядженням
Г розписом
(2 votes, average: 4,50 out of 5)