Перебудова ❤️ Економічний словник

Перебудова – спроба еволюційного реформування соціально-економічної та політичної системи СРСР без радикальної зміни відносин власності, створення ринкової інфраструктури. Розпочата 1985 під впливом економічних, соціальних, політичних, правових, ідеологічних та інших внутрішніх і зовнішніх факторів. Найважливіші економічні причини П.: поступове зниження темпів економічного зростання (за офіційними даними, вони становили 1981 – 1985 3,6%, 1971 – 1975 – 5,7%, а за підрахунками авторитетних економістів – відповідно 0,6 і 3,2%), істотне зниження

темпів зростання продуктивності праці, значне відставання порівняно з розвиненими країнами світу у впровадженні досягнень НТР у виробництво, поглиблення диспропорцій в економіці, низька конкурентоспроможність промислових товарів на світовому ринку, переважно сировинна спрямованість експорту, зростання зрівнялівки в оплаті робочої сили, що за низької заробітної плати підривало стимули до праці, значне уповільнення темпів зростання реальних доходів населення, швидке збільшення зовнішнього боргу СРСР та відсотків на його обслуговування, нераціональна цінова політика (так, гуртова ціна 1 т нафти

в СРСР 1990 становила 30 крб, що дорівнювало роздрібній ціні 1 пачки цигарок “Мальборо”) та ін. У процесі П. виділяють два основні етапи. На першому (1985 – 1987) розв’язання перелічених проблем планувалося через прискорений розвиток машинобудування з метою досягнення рівня найрозвиненіших країн світу вже на початку 90-х і розгортання на цій основі соціально-економічного прогресу. Хоч у результаті значного приросту капіталовкладень, у т. ч. валютних, дещо зросли темпи приросту промислової продукції, однак вони набагато нижчі за передбачувані – кінцевої мети не було досягнуто через відсутність комплексних реформ у всій економічній системі. Тому на січневому (1987) Пленумі ЦК КПРС було піддано гострій критиці адміністративно-командну систему, яка гальмувала здійснення реформ, і проголошено про початок нового етапу, який дістав назву – “П.”. Його складовими стали демократизація і гласність, розпочався з П. у кадровій політиці. Стратегічними цілями цього етапу П. стало формування нового політичного мислення, радикальна економічна реформа і демократизація політичної структури. До загально-цивілізаційних цінностей було віднесено економічну конкуренцію, деякі інші інститути ринку, а також політичну демократію, запропоновано модель демократичного соціалізму, яка значною мірою втілювалася в деяких розвинених країнах світу і в якій водночас поєднувалися ознаки ринкового соціалізму, що набув на той час найбільшого розвитку в Югославії. На мікрорівні основними складовими господарського (комерційного) розрахунку були названі самофінансування, самоокупність, самоуправління всіх підприємств. Центральні органи планування встановлювали контрольні цифри господарського розвитку і державне замовлення на виготовлену продукцію, частка якого мала поступово зменшуватися. Виготовлену понад держзамовлення продукцію воно мало право реалізувати за вільною ціною на найвигідніших для нього умовах. Ринкові важелі саморегулювання економіки, роль яких зростала, водночас все більше виступали регуляторами рівня рентабельності, заробітної плати. Однак посилення ринкових важелів не коригувалося відповідно до вимог окремих економічних законів, зокрема закону зростання продуктивності праці. Так, 1989 на 1% зростання продуктивності праці припадало 2,2% приросту заробітної плати, що за відсутності макро – економічного регулювання попиту і пропозиції, дефіцитності якісних товарів призвело до посилення інфляційних процесів. Однак стаття закону про банкрутство підприємств жодного разу не застосовувалася, трудові колективи швидше погоджувалися на зменшення заробітної плати для всіх працівників, ніж на скорочення робочої сили. Основними недоліками цього етапу було те, що реформування майже не торкнулося макроекономічних аспектів розвитку державної власності, яка становила 92%, тобто не йшлося про істотне зменшення її частки, про реальний плюралізм форм власності. Надалі процес політичної демократизації суспільства на тлі зростання невдоволення результатами цієї П. вивів на політичну арену представників радикальних економічних реформ, які обстоювали ліберально-демократичні погляди і вважали ринкові важелі саморегулювання економіки домінантою господарського механізму. З жовтня 1990 по серпень 1991 – третій етап П. Проголошуючи гасло “ринок в усьому правий”, вони виступали за безробіття (яке стимулює конкуренцію на ринку робочої сили), за механічне запозичення і найшвидше перенесення на терени СРСР західного досвіду, передусім “рейганоміки” і “тетчеризму”, що взяли на озброєння монетаристську модель регулювання економіки, а отже, скорочення соціальних витрат держави. Монетаризм проголошувався загальнолюдською цінністю, що сприяє не лише прогресу економіки, а й науки, культури. У сільському господарстві пропагувались хибні ідеї ліквідації колгоспів і створення приватних ферм, а загалом в економіці – культ приватної власності, а отже, індивідуалізм. Значний вплив на ці процеси мала політика МВФ. Тому Дж. Тобін зазначав, що Захід святкував крах комунізму та ліквідацію державного етатизму як історичну перемогу ринкового капіталізму над соціалізмом. У наступний період через механізм ваучерної приватизації була здійснена кланово-номенклатурна приватизація. Значних збитків (до 40 млрд крб) народному господарству країни завдали антиалкогольна кампанія, посилення інфляції, валютна криза (що змусило уряд розпродати частину золотого запасу) та ін. Аналогічні процеси відбувалися в Україні та деяких інших країнах СНД. Незважаючи на крах, П. позитивно вплинула на суверенізацію республік і утворення самостійних, незалежних держав. Процес П. значно послабив важелі командно-адміністративного управління народним господарством, заклав підвалини для реформування відносин власності, запозичення західного досвіду та ін. П. дала змогу здійснити радикальні економічні реформи у країнах Східної Європи.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Перебудова - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Мібід (мівід) Мібід (мівід) – середня відсоткова ставка, яку оголошують великі московські банки-дилери при купівлі міжбанківських кредитів....
Сталість грошей Сталість грошей – сталість купівельної спроможності (сили) грошей, яка означає, що за грошову одиницю можна купити певну однакову кількість товарів і послуг упродовж тривалого періоду....
Картельне право Картельне право – форма антимонопольного законодавства, яка передбачає заборону всіх видів картелів із наданням дозволу на їх діяльність лише в особливих умовах, за винятком окремих...
Методи оцінки ефективності інвестицій Методи оцінки ефективності інвестицій – способи вимірювання очікуваних або фактичних результатів від упровадження інвестиційних проектів. У західній економічній літературі розрізняють: 1) методи, що базуються на...
Номінальна заробітна плата Номінальна заробітна плата (від лат. nominal is – іменний)- сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили. Н. з. п....
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Надлишок товарних цінностей Надлишок товарних цінностей (излишок товарных ценностей) – перевищення нормативного рівня матеріальних цінностей....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Економічний бойкот Економічний бойкот (экономический бойкот) – повна або часткова відмова від економічних зв’язків з окремою приватною особою, фірмою, регіоном, державою, групою держав тощо....
Облігації зворотні Облігації зворотні – облігації, які їхній власник може повернути емітентові до закінчення терміну погашення за номінальною вартістю або обміняти на інші цінні папери за заздалегідь...
Маржинальна податкова ставка Маржинальна податкова ставка – ставка, за якою оподатковується кінцевий прирощуваний оподатковуваний прибуток....
Прогнозування бюджетне Прогнозування бюджетне – науково обгрунтовані пропозиції щодо тенденцій і напрямів розвитку бюджету (державних доходів і видатків) на близьку і віддалену перспективу, альтернативних шляхів і термінів...
Період базовий Період базовий – певний проміжок часу (місяць, рік тощо) або конкретна дата, з показниками яких зіставляються показники іншого періоду часу або дати....
Капітал використовуваний Капітал використовуваний – сума вкладеного власного капіталу й довготермінової заборгованості....