Фінансовий ринок
Змістовний модуль 2
РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ФОНДОВИЙ РИНОК)
7 ТЕМА
СТАНОВЛЕННЯ, СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
7.1. Передумови виникнення фондового ринку
Історично фондовий ринок і його товари – цінні папери (ЦП) – були покликані вирішити задачу концентрації дрібних приватних заощаджень у великі торгові і промислові капітали. Поява позикових цінних паперів – облігацій і банківських квитків (поряд із уже відомими на той час борговими векселями) – датується кінцем XVI –
У 1600 році в Англії заснована Ост-Індська компанія, що монополізувала торгівлю з Індією. Ще до відплиття першого корабля в Індію ринкова ціна акцій цієї компанії піднялася на 16 % вище номіналу. За нею пішло створення Вест-Індської компанії, Південно-Тихоокеанської торгової компанії, ряду великих акціонерних корпорацій у Нідерландах, Франції. У 1757 р. було засновано перше російське акціонерне товариство – “Російська в Константинополі торгуюча компанія”.
Поява великої кількості акціонерних корпорацій поступово створювала передумови для біржової торгівлі цінними паперами. Спочатку цінні папери торгувалися на товарних біржах поряд з іншими товарами. Так, у 1747 р. на Амстердамській універсальний біржі оберталося і котирувалося 25 найменувань голландських позикових цінних паперів, 4 види англійських державних облігацій і інші цінні напери. Амстердамська біржа мала характер універсальної біржі – фондової, товарної, валютної і зберегла свій характер до наших днів.
Розвиток фондового ринку супроводжувався фінансовими махінаціями. Так, у 1717 р. під патронатом французького міністра фінансів була заснована Місісіаська компанія. В правління компанії входив регент Франції Пилип Орлеанський. Вміла реклама призвела до того, що при первісному капіталі в 150 млн. ліврів, сума проданих акцій досягла 3 млрд. ліврів. Ріст у 20 разів або на 2000 %, і все це при обіцяному дивіденді в 1 %. До осені 1720 р. компанія лопнула, міністр збіг, його майно конфіскували.
Успіхи великих корпорацій і віра в нові фінансові інструменти створювали сприятливі умови для фінансових шахраїв і в Англії. Уже на початку XVIII століття там виникло більш 200 дутих AT типу “Товариство для перетворення вічного двигуна”, “Компанії для торгівлі товарами по виробництву срібла зі свинцю”, “Компанії, ціль якої буде оголошена пізніше, але кожний, хто зробить зараз внесок 2 фунти стерлінгів, буде одержувати по 1000 фунтів щорічно”.
Лондонські брокери спочатку укладали угоди на площах та в кафетеріях, але з початком промислового перевороту торгівля акціями та борговими зобов’язаннями в Англії значно розширилась і зросла потреба в організованому веденні торгівлі. У 1770 р. почала функціонувати Лондонська фондова біржа.
Перша американська фондова біржа з’явилась у 1791 р. у Філадельфії, а в 1792 р. виникла Нью-Йоркська фондова біржа.
Біржі набули своїх основних характерних рис у період з XVI по XVIII ст. Визначальне значення для розвитку біржової торгівлі в середині XVI ст. мали біржі Антверпена і Ліона. Саме в цей період були створені біржі в Тулузі, Гамбурзі, Франкфурті та Лейпцигу. В основному це були товарні та вексельні біржі. Наприкінці XVIII – початку XIX ст. на ринку з’явилися велика кількість державних позик. Першість тут утримувала Англія і відповідно Лондонська біржа. В Європі – Франкфуртська біржа.
Наприкінці XIX ст. на фондових біржах основне місце зайняли операції з акціями (у зв’язку з широким поширенням акціонерної форми власності) а торгівля державними цінними паперами значною мірою перейшла на позабіржовий ринок.
У 1703 р. відкрилась Петербурзька фондова біржа, де котирувались іноземні векселі та облігації державних позик, з 1827 р. почали котируватися акції, а після затвердження статуту біржі в 1870 р. почалось щоденне котирування цінних паперів.
На території України в 1796 р. було відкрито біржу в Одесі, у 1869 – в Києві, в – 1876 р. в Харкові, в 1885 р. – у Миколаєві та ін. На Київській біржі проводились операції з державними цінними паперами, акціями цукрових заводів, облігаціями приватних підприємств, векселями, заставними листами, золотом, сріблом. Специфічно київськими паперами, які постійно котирувались на Київській біржі, були цінні папери міських кредитно-фінансових закладів, місцевих машинобудівних та чавуноплавильних заводів. Протягом 90-х років у Києві сформувався вторинний ринок паперів цукрових заводів, промислових товариств та комерційних банків. У 1907- 1908 р. у зв’язку зі зростанням експорту цукру виникли специфічні цінні папери, пов’язані з правами на вивіз цукру, які мали риси строкових угод.
У серпні 1914 р. під час Першої світової війни була закрита Київська біржа. Але контракти укладались на біржі навіть в 1916 – 1917 рр. Після 1917 р. функціонування фондового ринку практично припинилося.
Новий розвиток ринку цінних паперів в Україні веде свій відлік з 1995 – 1996 років. (Хоча Закони “Про господарчі товариства” і “Про цінні папери і фондовий ринок” були прийняті ще в 1991 році, але загальні кризові процеси у фінансовій сфері і відсутність послідовної державної політики в питаннях випуску і обертання цінних паперів тривалий час стримували можливості становлення фондового ринку ). Тоді в Україні виникли об’єктивні передумови для активізації ринку цінних паперів – поступово стабілізувалася грошова система, з’явилися реальні товари і більш надійний засіб розрахунку (гривня), і почався етап масової приватизації державних підприємств шляхом акціонування. У 1995 р. Указом Президента була створена Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР), а Верховною Радою України була розглянута і схвалена “Концепція функціонування і розвитку фондового ринку України” .
Фондовий ринок (ринок цінних паперів) – сукупність учасників ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів) .
Нині в Україні діють усі основні учасники фондового ринку – емітенти, інвестори, саморегулівні організації і професійні посередники, та сформувалася інфраструктура, що забезпечу? їх діяльність. Фондовий ринок є структурованим і містить у собі ознаки й елементи первинного і вторинного ринку, організованого і неорганізованого, біржового і позабіржового.