МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
& 22. ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ
Деякі дієприкметники можуть утрачати властивості дієслова (час, вид) і переходити в прикметники. У таких випадках вони вказують на постійну ознаку і не мають при собі залежних слів.
ПОРІВНЯЙТЕ:
ДІЄПРИКМЕТНИКИ | ПРИКМЕТНИКИ |
Вихована в сім’ї дитина. Смажена на олії риба. | Вихована людина. Смажена риба. |
У прикметники переходять дієприкметники, ужиті в переносному значенні: колючий
Трапляється, що дієприкметники відрізняються від прикметників наголосом: варена – варена; печений – печений; учений – учений; не – зрівняний – незрівнянний.
Утратили ознаки дієприкметника й перейшли у прикметники слова талий [сніг), спілий (кавун), улюблений (твір).
Дієприкметники можуть переходити в іменники.
ДІЄПРИКМЕТНИКИ ПРИКМЕТНИКИ | |
Лежачий плуг іржавіє, ледачий чоловік хворіє. Учений чоловік переконує словом. | Зневажають не лежачого, а ледачого. Учений іде, а неук |
276. Прочитайте. Визначте дієприкметники, що перейшли в прикметники. Поясніть, у чому відмінність між дієприкметником і прикметником.
1. Лежачий камінь у траві лежить. Вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежаче в цього каменя життя. Отож лежачі в нього почуття (Є. Гуцало). 2. Не пустись за вітром шляхом битим, бо зів’янеш там пустоцвітом (Я. Яковенко). 3. Ольга Яківна у своєму улюбленому білому кольорі (І. Роздобудько). 4. Чорна посріблена чуприна надавала Романові Станіславовичу шарму й благородства (П. Дідович).
– Лексичне значення виділеного слова з’ясуйте за Тлумачним словничком.
– Укажіть слова, вжиті в переносному значенні. Які це частини мови?
– В іменах по батькові визначте суфікси.
Які почуття можна, на вашу думку, назвати лежачими? Що дає підставу вжити саме таке означення?
277. Перепишіть прислів’я. Визначте, якими частинами мови (або особливими формами частин мови) є виділені слова. Свою думку обгрунтуйте.
1. Чужий розум – то вода, кимось наношена. 2. Чужий розум – як наношена вода. 3. Прожитого тобою часу не вернеш, як пролитого молока. 4. Прожитого не вернеш, як пролитого (Народна творчість).
278. Словосполучення з дієприкметниками і словосполучення з прикметниками запишіть у дві колонки.
Солені огірки, солоні огірки, палюче сонце, палаюче вугілля, печений корж, випечений хліб, незабутні зустрічі, забуті слова.
279. Прочитайте. Визначте дієприкметники, що перейшли в іменники. Свою думку обгрунтуйте.
1. Вітер Вічний вогонь гойдає. Всіх полеглих ніхто не знає (М. Луків). 2. Загін ішов у Чорний ліс, загін пораненого ніс (П. Воронько). 3. Ікона – символ присутності святих, знак молитви. Вона викликає молитовний настрій у віруючого (В. Сентюрін). 4. Люди часто відкривають відкрите (І. Вільде). 5. Хапаюся за чужий досвід, ніби потопаючий за соломинку (Б. Грищук). 6. З коханою наговорився, що меду наївся (Народна творчість).
– Розкрийте значення фразеологізму голос волаючого в пустелі. Що ви знаєте про походження цього вислову? Розкажіть про це.
280. Перепишіть. Підкресліть усі члени речення. Визначте дієприкметники, що перейшли в іменники.
1. Вихованості вчися в невихованого (Кримськотатарське прислів’я). 2. В очах закоханого і качка – лебідь (Осетинське прислів’я). 3. Наляканий – наполовину переможений (Китайське прислів’я). 4. Переляканому і корч – ведмідь. 5. Не вчи вченого їсти хліба печеного (Українські прислів’я).
– Позначте в словах вивчені орфограми.
Деякі прикметники за своєю формою подібні до активних дієприкметників. Проте особливості їхнього творення засвідчують, що ці слова – прикметники.
ПОРІВНЯЙТЕ:
Дієслово у формі третьої особи множини | Дієприкметник | Прикметник |
Плачуть Скриплять | Плачучий Скриплячий | Плакучий Скрипучий |
281. Прочитайте. До якої частини мови належать виділені слова? Свою думку обгрунтуйте.
1. Таку співучу душу маю, що неможливо не співати (Г. Чубач). 2. Сонце стояло сліпуче, як у пісні (І. Драч). 3. Ясне сонце ще не встигло наложити палючих слідів на землю (Панас Мирний). 4. Тихо, журливо кива головою віттям плакуча верба (Леся Українка). 5. Скрипуче колесо довго їздить, скрипливе дерево довше живе (Народна творчість).
Від дієслів походять і пасивні дієприкметники з префіксом не-, і прикметники з префіксом не – та наголошеними суфіксами – анн-, – янн-.
ПОРІВНЯЙТЕ:
Несказаний Нездо́ланий | Несказанний Нездоланний |
282. Прочитайте. Визначте пасивні дієприкметники та віддієслівні прикметники.
Неоцінені старання – неоціненна послуга; нездійснений план – нездійсненна мрія, нескінчений роман – нескінченний потік.
– Назвіть слова з орфограмою “подвоєні літери”. Написання цих слів обгрунтуйте відповідним орфографічним правилом.
283. Перепишіть. Виділені слова підкресліть як частини мови, визначте, якими частинами мови вони є.
1. Немає нічого прихованого, що не відкриється, немає потаємного, що не виявиться (З Біблії). 2. Любили ми поля безмірні і книг незміряні глибини (М. Стельмах). 3. Друзі, розкриймо книги, що кожен із нас полюбив їх, як сонця палаючий вир! (П. Усенко). 4. Бог дав мені співучий голос, щоб менше сліз душа лила (Г. Чубач). 5. Рушник, матір’ю дарований, – то шлях життя вторований. 6. В умілого рибалки і долото рибу ловить. 7. Умілому скрізь місце. 8. Це такий, що з вареного яйця висидить горобця (Народна творчість).
Якими частинами мови (особливими формами) є виділені слова?
– Розкрийте значення фразеологізмів заяложений вислів, спляча красуня.
284. З’ясуйте походження та розкрийте значення кожного з фразеологізмів. Визначте дієприкметники, що перейшли в прикметники.
1. Заборонений плід солодкий. 2. Утрачений рай. 3. Земля обіцяна (обітована). 4. Одним миром мазані. 5. Загублена вівця. 6. Хома невіруючий.
– Із двома фразеологізмами складіть і запишіть речення.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)