Пізнання як відображення ❤️ Довідник з філософії

Філософія посбіник

Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ

§ 2. Варіанти та інваріанти понятійного змісту гносеології

Пізнання як відображення

Цей варіант розуміння пізнання пов’язаний із попереднім. Але, на відміну від попередньої точки зору, розуміння пізнання як відображення схильне і в суб’єктові вбачати витоки активності, здатної діяти на суб’єкта як сприймана цієї зовнішньої активності, який фіксує ці дії в чуттєвості і мисленні. Суб’єкт, таким чином, уподібнюється пасивному реєстратові відображень об’єкта. І що більша його

активність, то точніше, без суб’єктивних домішок він зображає сутність відображуваного об’єкта у знаннях про нього.

Пізнання як відображення розглядали ще давньогрецькі матеріалісти, але свого піку ця позиція досягла у філософії марксизму.

Зупинимось докладніше на матеріалістичній концепції пізнання як відображення дійсності. Відображення – це взаємодія двох систем, у результаті якої особливості однієї системи відтворюються в особливостях іншої системи. У діалектико-матеріалістичній філософії властивість відображення поширюється на весь матеріальний світ. Але на кожному рівні

розвитку матерії вона володіє своїми специфічними характеристиками. Нас на цей момент цікавлять особливості відображення в пізнавальному процесі, який відбувається на рівні людської свідомості. Процес пізнання за таких умов отримує форму взаємодії об’єктивного світу і людської свідомості. Об’єктивний світ впливає на свідомість людини своїм особливим, специфічним для нього способом. Результатом впливу об’єктивного світу на свідомість суб’єкта є образи свідомості. Ці образи є знімками, копіями реальних речей. Вони об’єктивні за своїм змістом, змістовно відтворюють особливості об’єкта що відображається. Але відтворення особливостей відображуваного об’єкта в образах свідомості відбуваються відповідно до особливостей відображуваної системи, тобто свідомості. А це означає, що образи свідомості, будучи об’єктивні за змістом, є суб’єктивні за формою, тобто мають у собі певні характеристики суб’єкта. Суб’єктивність свідомості пов’язана з тим, що ці образи – дещо ідеальне. К. Маркс так визначає ідеальне: “Ідеальне – це матеріальне, пересаджене в людську голову і перетворюване в ній”. Ідеальними образи називають тому, що, хоча за змістом вони й відповідають об’єктивним предметам і явищам, але не містять у собі жодної матеріальної властивості, тобто позбавлені маси, протяжності і т. п. Ідеальне відрізняється від матеріального так, як думка про той чи інший предмет відрізняється від самого предмета. Думка мати мільйон грошей і тримати їх у кишені-принципово різні речі.

Версія пізнання як відображення наголосила на особливому значенні притаманних суб’єктові чуттєвості і розуму. Відповідно до них виділяють дві форми пізнання.

У філософських системах Нового часу це пізнання чуттєве і раціональне. Ці форми знання найчастіше розглядають як два послідовні етапи його формування. Про відмінність оцінки ролі двох форм знання йшлося в темах про раціоналізм і емпіризм як гносеологічні теорії. Тому основну увагу приділимо аналізу форм чуттєвого і раціонального пізнання як етапів пізнавального процесу, що взаємодіють.

Історично і логічно першою сходинкою пізнавального процесу є чуттєве пізнання. Воно включене в матеріально-чуттєву діяльність людей і пов’язане з безпосередніми контактами людини із зовнішнім світом.

Найпростішою, елементарною формою чуттєвого пізнання є відчуття. Відчуття виникає в мозку людини внаслідок дії на органи чуття якихось об’єктів. Матеріальний вплив тієї чи іншої речі, породжуючи матеріальну реакцію організму, одночасно перетворюється в нову, не властиву предмету якість – його суб’єктивний образ. Отже, відчуття є суб’єктивним ідеальним образом предмета, оскільки відображає, заломлює вплив предмета через призму людської свідомості. Саме через відчуття людина отримує всю первинну інформацію про об’єктивний світ.

Відчуття – це чуттєвий образ окремих сторін, процесів, явищ об’єктивного світу. Внаслідок активної діяльності людської свідомості образи відчуттів, потрапляючи в людський мозок, піддаються активній обробці і перетворюються в образи сприйняття.

Сприйняття – це цілісний чуттєвий образ предметів, процесів, даних за допомогою спостереження. Сприйняття зароджується та існує в свідомості як форма активного синтезу різноманітних виявів предметів і процесів, яка нерозривно пов’язана з іншими актами пізнавальної діяльності. Саме тому процес сприйняття має активний і творчий характер.

Цілісні чуттєві образи сприйняття в результаті інтенсивної взаємодії людини з навколишнім середовищем накопичуються в її свідомості. Нагромадження і збереження цих образів у свідомості людини здійснюється через пам’ять. Не випадково філософи і психологи називають пам’ять “коморою образів”. Завдяки пам’яті ми можемо утримувати і відтворювати цілісний образ навіть тоді, коли він нам безпосередньо не даний. У цьому разі функціонує складніша форма чуттєвого пізнання – уява. Уява – це опосередкований цілісний чуттєвий образ дійсності, що зберігається і відтворюється у свідомості за допомогою пам’яті.

Відчуття, сприйняття і уява в абстракції можна розглядати як послідовні етапи формування образів чуттєвого відображення світу. Але в реальному процесі пізнання вони діють спільно, впливаючи один на одного і відчуваючи дію раціональних форм пізнання, логічного мислення.

Раціональне пізнання, логічне мислення розглядається в діалектичному матеріалізмі як другий, вищий рівень пізнання. Мислення – це активний процес пізнавальної діяльності свідомості. Воно діє на тому рівні, де немає безпосереднього контакту з об’єктивною реальністю. Мислення спирається на результати чуттєвого пізнання і дає узагальнене знання. Прихильники діалектичного матеріалізму дають таке визначення мислення: Мислення – це ціле спрямоване, опосередковане та узагальнене відображення у свідомості людини суттєвих якостей і відношень дійсності.

Мислення здійснюється у трьох основних формах: поняття, судження і умовивід. Поняття – це форма мислення, в якій відображаються загальні, суттєві ознаки, зв’язки і відношення дійсності. Поняття та уяву зближує те, що їхній зміст має узагальнений і опосередкований характер. Але між ними є і відмінності. Уява дає наочний образ дійсності, зміст поняття позбавлений наочності. В уяві відображені загальні ознаки об’єктів, у понятті ж рівень узагальнення доведений до виділення сущого.

Поняття виникають та існують у свідомості людини в певному зв’язку, у вигляді суджень. Мислити про щось поняттями – це означає судити про нього, виявляти його певні зв’язки і відношення. Судження – це така форма мислення, в якій за допомогою зв’язку стверджується (або заперечується) що-небудь про щось.

До того чи іншого судження людина може дійти або шляхом безпосереднього спостереження якогось факту, або опосередковано за допомогою умовиводів. Умовивід – це форма мислення у вигляді розмірковування, в результаті якого з одного або декількох суджень, що називають посиланнями, виводиться нове судження – висновок, або наслідок. Наприклад, із двох суджень – “усі елементарні частинки мають масу” та “X – знову відкрита елементарна частинка” – логічно випливає висновок, що “X має масу”.

Діалектичний матеріалізм, виділяючи чуттєве і раціональне як дві сходинки пізнання, не протиставляє їх один одному. Його представники стверджували, що ці сходинки перебувають у постійній взаємодії, утворюючи нерозривну єдність пізнавального процесу. Раціональні форми пізнання неможливі без форм чуттєвого пізнання. Звідси вони черпають вихідний матеріал. Своєю чергою, на рівні на рівні людської свідомості чуттєве пізнання знаходиться під дією раціонального пізнання. Відчуття, сприйняття, уява людини мають у собі характеристики всієї духовно-інтелектуальної діяльності свідомості.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Пізнання як відображення - Довідник з філософії

Схожі записи:

Світ людини та творча співконститутивність мови щодо нього Філософія світ людини Мова як домівка буття Світ людини та творча співконститутивність мови щодо нього Що значить для людського буття здатність до мови? У відповіді...
Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Криза класичної філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха....
Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософська антропологія концентрує свою увагу на інваріантних (у даному разі загальнолюдських), стійких природних, соціокультурних...
Ідеї гуманізму і Реформації у творах діячів братського руху та вченого гуртка друкарні Кисво-Печерської лаври Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VI ФІЛОСОФСЬКО-ГУМАНІСТИЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.) Ідеї гуманізму і Реформації у творах...
Екстерналізм – інтерналізм Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Екстерналізм – інтерналізм Як відбувається розвиток науки: зумовлений він внутрішньою логікою розвитку чи зовнішніми соціально-культурними чинниками?...
Версії антропогенезу Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Версії антропогенезу Однією з головних проблем вирішення людської загадковості є питання...
Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Виникнення й розвиток філософської антропології пов’язані з поглибленням і конкретизацією уявлень людини про світ...
Міф та міфологічний світогляд Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Міф та міфологічний світогляд Міф – це форма існування духу, яка відповідала...
Відмінності між філософування і філософією Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 3. Філософування і філософія Відмінності між філософування і філософією Філософування – це особистісна життєва...
Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Відмітна особливість класичних філософсько-антропологічних уявлень – чимдалі повніше усвідомлення того, що людину не вивчити, зводячи її...
Пізнання як відношення суб’єкта і об’єкта Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 2. Варіанти та інваріанти понятійного змісту гносеології Спільним для всіх різновидів гносеологічних учень матеріалістичної, ідеалістичної, інших орієнтацій є поняття...
Екзистенціальне переживання людини Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Екзистенціальне переживання людини Екзистенціалізм як впливова філософська...
Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Так, волю розуміють як здатність до вибору мети діяльності...
Освітні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Освітні витоки філософування Розшифровувана “освітніми” ритуальними дійствами і освоювана представниками...
Систематика антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Систематика антропології Як ми вже бачили, є багато видів антропології. В їхній сукупності можна знайти певний...
Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Життя сучасної людини стає що більш комунікативно насиченим....
Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Філософія світ людини Мова як домівка буття Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Як уже зазначалося, мова є одним із шляхів, котрим...
Філософія М. Кубанського Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ V ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Філософія М. Кубанського Микола Кузанський (1401 – 1464) – один з найвидатніших філософів Відродження,...
Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Якщо проаналізувати поняття ноосфери, неважко побачити, що в ньому “заданий” такий стан...
Унікальність і призначення людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 3. Питання сенсу людського буття Унікальність і призначення людини Особистість невід’ємно пов’язана з унікальністю і призначенням людини. Унікальність,...
Праця Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 1. Практика, її структура і різновиди Праця Найважливішим і найпоширенішим видом практики є праця – “процес, що здійснюється між...
Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя У підручниках і посібниках із загальної історії розрізняють...
Філософія у Стародавній Індії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Філософія у Стародавній Індії Розкопки в Хараппі та Мохеджо-Даро, стародавні індійські пам’ятки показують, що культура...
Призначення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Призначення філософії Почнемо з питання, яке може виникнути у людини, яка тільки...
Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Ми бачимо, що у сучасній філософії...
Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Уся людська поведінка, усі сфери діяльності та спілкування...
Концепція еволюції природознавства Т. Куна Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії У взаємозв’язках вже розглянутих розділів філософії і у контексті їхніх змістовних...
Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ...
Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Критичний перегляд ієрархічних уявлень про розмаїття форм буття, зокрема про...
Сенс буття людини: трансцендентні та іманентні аспекти Філософія світ людини Людина як істота, котра трансцендує Сенс буття людини: трансцендентні та іманентні аспекти Слід зазначити, що поняття “смисл” є полісемантичним. Воно має різне...
Комунікативна природа людського буття Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так...
Метафізика людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Метафізика людини Оскільки природні виміри людини відносні, вони через часткову недолужність...
Багатомірність людського буття та сутності людини Філософія світ людини Багатомірність людського буття та сутності людини В темі запропонованої лекції ми не випадково акцентуємо увагу не на проблемі особливостей людського в світі...
Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини” Це наводить на роздуми щодо “проблеми людини”....
Свідомість і несвідоме – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Свідомість і несвідоме Якщо свідомість – це “звітне” діяння, коли людина не перевіряє те, що відбувається,...