ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ
Підручник
РОЗДІЛ 7
СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОЇ СІМ’Ї ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ
7.5. Планування сім’ї
Соціологи поставили нареченим запитання: “Чому ви вирішили вступити в шлюб?” Була відповідь: “Тому, що ми любимо один одного”. За даними соціологів, більшість наречених не погоджується з коханням “палким і сліпим”. Вони надають перевагу почуттям, які народжуються не тільки в серці, а й у голові, і поєднують їх з вірністю подружжя. При цьому
Сьогодні соціологи світу говорять про типові моделі сім’ї.
Першою моделлю можна вважати “замкнуту сім’ю”, яка будується на ідеалізованих ідеях подружжя, які називають малореальними. Обидва з подружжя переконані, що “належать тільки одне одному”, що в сім’ї “особистість ніколи не буде почуватися одинокою”, що
“ревнивість – це гасло
Друга модель сім’ї порівнюється з дубом і плющем. Один із подружжя – “дуб” – владика над життям іншого, опорою якого він є. Другий з подружжя – “плющ”. Він обвиває “дуб” і перекладає на його плечі всі проблеми, вирішення всіх питань. Не завжди “дубом” є чоловік, це може бути і дружина. Іноді ці ролі між подружжям можуть змінюватися. Такі родини живуть добре, коли ролі в “сімейному театрі” розподіляються за спільним бажанням. Розпадаються такі шлюби, якщо присутні лише відповідальність, турботливість за дітей, а відсутні теплота, сердечність, взаємодопомога.
Третя модель сім’ї – це сім’я “борців”. Ледь прозвучить шлюбний марш, як починається боротьба за право бути “володарем сім’ї”, диктатором своєї волі. Кожна дрібничка – це привід для конфліктів, для приниження протилежної сторони. У цих конфліктах ніколи не зважають на почуття іншого. Такі шлюби можуть існувати довго, коли один із подружжя підкоряється і повністю виконує волю і бажання іншого. Буває, що шлюби не розпадаються, хоча триває нескінченна боротьба, радощів у такій родині мало, подружжя зв’язані відповідальністю за дітей.
Четверта модель сім’ї – це сім’я “незалежних людей”. Кожен із подружжя зберігає право на особисту свободу (іноді – до права на позашлюбні зв’язки). Буває, що подружжя живуть окремо, зустрічаються на спільній території однієї зі “сторін”. Сім’я зберігається, обидва подружжя проявляють турботу про дітей. Жінка і чоловік перед іншими людьми хвалиться своєю прогресивністю, відсутністю закостенілої моралі пращурів, наявністю нової, сучасної. Але такий шлюб без справжньої любові, частіше будується на грошовій зацікавленості обох сторін або однієї сторони (шлюб за розрахунком). Кохання відсутнє з самого початку, іноді подружжя вступають у шлюб за домовленістю батьків і їм здається, що вони кохають одне одного. Обидва за все життя можуть не зустріти справжнього кохання і тому такий шлюб триває. Живуть у шлюбі без конфліктів, без радощів, страждають на апатію, але переважає відповідальність за дітей, а іноді – почуття самозадоволеності, матеріального благополуччя, небажання щось змінювати.
П’ята модель сім’ї – це “шлюб соратників”. Подружжя кохають одне одного. Любов зряча, спокійна, грунтується на довірі, взаєморозумінні. У таких шлюбах подружжя доповнюють, допомагають одне одному у вдосконаленні особистості. Конфлікти в таких сім’ях перетворюються на розумні суперечки, коли народжується істина, які не є джерелом розчарування, навпаки, вони рухають родинний корабель. У таких сім’ях висока відповідальність, турботливість про дітей, яка є піклуванням не тільки про їх здоров’я, а й про виховання, формування особистості.
В абсолютно чистому вигляді класичні варіанти моделі сім’ї зустрічаються рідко. Відбувається змішування типів сімей. Але така класифікація соціологів заставляє подумати, переглянути свої власні спостереження, почуття іншої людини і, можливо, щось змінити, щоб не довести свій шлюб до розлучення.
Сімейне життя – довга дорога, щоб іти по ній разом, треба над цим працювати, сенс і мету цієї праці повинні розуміти обоє з подружжя.
Для планування сім’ї працюють психологи. Психолог обов’язково проводить бесіду з людьми, які вступають у шлюб. У своїй бесіді він, насамперед, пояснює, що є головним у шлюбі.
Соціальна повага
За даними спеціалістів, вирішальним у сімейному житті є соціальний вид поваги. У деяких сім’ях цінується тільки особиста повага, яка грунтується на любові й симпатії. Легко розуміти і поважати людину, яка тобі приємна, приносить радощі, задоволення, але важко, коли її погляди не збігаються з твоїми, коли її бажання і помисли не є подібними до твоїх. У таких випадках кожен намагається підігнати іншу людину під свій ідеал. Що сильніше люди кохають одне одного, то більше розчарувань принесе невідповідність ними ж створеного ідеалу з реальністю. У такому разі на допомогу приходить соціальна повага до особистості. Л. М. Толстой писав: “Не легкое дело стать одною душою и одним телом. А средство я знаю одно главное: ни на минуту из-за любви супружеской не утрачивать любви и уважения как человека к человеку. Чтобы были отношения, как мужа с женой, – но в основе всего чтобы были отношения как к постороннему, к ближнему – эти-то отношения главные. В них держава”. Соціальна повага дозволяє рахуватися з індивідуальністю іншої людини, з її звичками, бажаннями, інтересами, примирятися з її хобі. Вона примушує людину обмежувати свої інтереси, не перекладати їх на іншу людину, а також дозволяє вирішувати конфлікти
І не доводити її до взаємної неповаги і розчарувань. Можна отруїти життя людини своїм коханням, якщо кохати, але не поважати особистість. Кохання без соціальної поваги душить, гнітить і принижує.
Невихованість, безкультур’я – загибель для кохання
Чому народжується антипатія? Антипатія не пов’язана ні з зовнішністю людини, ні з її характером. Найважливіша причина розвитку антипатії – непримиримість. Антипатія збуджується, коли нам заперечують. Антипатичною стає людина, коли вона сердиться, кричить, лається. Культура поведінки в шлюбі має велике значення. Подружжя не завжди можуть вберегти себе від неприємностей, турбот, а відсутність культури і нестриманість перетворюють малі неприємності на великі.
Наша психіка має негативну властивість: більше реагувати на недоліки інших, ніж на свої. Коли ми критикуємо, ми виступаємо в ролі судді. Людина вихована, культурна недоліки в сім’ї намагатиметься не помічати, а допоможе їх уникнути, а людина груба, не вихована перетворює їх на конфлікт.
Життя в сім’ї потребує відповідальності, взаємної допомоги, терпимості до помилок, вміння пристосовуватись одне до одного, дружелюбного бажання всі тяготи життя долати спільно.
Культура людини полягає у самовитримці. Особа, яка обмежує власні негативні емоції, виявляє характер.
“Я не знаю провини, – писав Гете, – в якій би я сам не міг провинитися”. Народне прислів’я стверджує: “Любити – це вміти прощати”.
Кожен з подружжя сприймає життєві фактори по-своєму Жінка менше, ніж чоловік, цікавиться абстракцією. Чоловік приносить конкретну реальність у жертву своїм широким планам, він кохає абстрактно. Для нього достатньо розуміння, що він кохає жінку. Найчастіше він мало говорить про кохання, хоча кохає по-справжньому. Жінка кохає конкретно, її почуття базуються на потребі ніжності, турботи про неї. Чоловік не турбується про те, яким чином виявляється його кохання. Жінка вимагає, щоб кохання виявлялося конкретно в кожному слові, жесті, при кожній зустрічі. Чоловік надає більшого значення роботі, науковим дослідженням.
Жінка більше живе інтересами сім’ї, дітей. Інтереси сім’ї в цілому вище інтересів кожного з подружжя. Але це не обмежує індивідуальності, навпаки, сім’я збагачує, розширює її. Подружжя, які поважають одне одного, знаходять шляхи спільного гармонійного існування.
Поведінка подружжя в суспільстві й у сім’ї
Серед близьких людей поводяться вільніше, спокійніше, безтурботніше, ніж поза родиною. І це зрозуміло, однак у сімейних стосунках завжди має зберігатися взаємоповага і почуття міри. Розумна жінка вдома намагатиметься бути привабливою, охайно вдягненою і зачісаною. У сімейній поведінці завжди слід бути тактовним, стриманим і зберігати почуття власної гідності.
Суперечка і сварка в сімейному житті
Гете якось сказав: “Я помічаю, що в сімейному житті суперечки корисні, бо вони допомагають краще пізнати одне одного”. Але не можна допускати, щоб суперечка, дискусія перетворилася на сварку, коли дошукуються не істини, а причини, щоб звинуватити іншого. Щоб уникнути сварки, дуже важливо бути самокритичним. Варто шукати провину не в іншому, а в собі, пам’ятаючи східну мудрість: “Той, хто дивиться на власні недоліки, не встигає побачити недоліки інших”. Чуйність – запорука того, що в сім’ї буде взаємоповага, взаєморозуміння, делікатність – усе, що складає культуру поведінки подружжя.
Жити в сім’ї? – це постійно бути цікавим одне для одного, будувати такі відносини, які не набридають, адже нудьга й одноманітність роз’їдають сім’ю, як іржа. Ніяка краса не зможе замінити свіжість контактів і легкість спілкування. Езопу належать такі слова: “До краси звикаєш так само, як і до потворності, їх перестаєш помічати”. Якщо людям нічого сказати одне одному, їм нудно, нецікаво, краса не допоможе. Тоді починається охолодження, самотність у сім’ї. Подружжя перестають спілкуватися.
Ворогами кохання передусім є: 1 )гонитва за грошима, матеріальними цінностями; 2) прямолінійність у відносинах; 3) звичка з’ясовувати відносини.
Важливо, щоб чоловік і дружина були друзями, оскільки:
– любов розвивається за своїми законами, якщо з роками вона втрачає яскравість, на перший план виступає дружба;
– питання розподілу обов’язків у сім’ї вирішуються на засадах дружби;
– у доброзичливій сім’ї діти засвоюють стиль поведінки батьків;
– дружба оберігає затишок сім’ї.
– організація здорового відпочинку в сім’ї – спорт, подорожі, музика тощо – найчастіше визначається дружніми стосунками чоловіка і дружини. У сім’ях друзів чоловік і дружина довіряють одне одному. Там же, де сім’я тримається тільки на емоціях і фізичному контакті, часто виникають підозра, ревнощі, недовіра.
Перш ніж створювати сім’ю, варто подумати, чи надійного друга ви матимете на все життя.
У дружбі між чоловіками або між жінками прийнятними є критика і прямолінійність. У сім’ї такі характеристики дружби мають деяку обмеженість, аби вони не порушили сімейні взаємовідносини.
Ритми любові
Користуючись сучасними знаннями з психології, нейрофізіології, психологи намагаються пояснити, чому люди, які кохали одне одного, нерідко стають ворогами. Учені вказують на психофізіологічну установку, завдяки якій організм сприймає конкретну особу з певної позиції. Це упередженість сприйняття, що дає забарвленість образу, складаючи позитивне або негативне ставлення до нього. На установку можуть впливати різні чинники, слова. Така установка – умова формування і розвитку соціального способу життя. В емоційному ставленні людей одне до одного спостерігається ритмічність. Кожен стан, стабільне переживання того чи того ставлення характеризується спеціальною установкою. У сім’ях можна спостерігати такі ритми:
1. Період палкого кохання. Позитивна установка не залишає подружжя ні на хвилину. Образ коханої людини постійно у свідомості.
2. Період охолодження. У разі відсутності партнера його образ зникає у свідомості. Коли партнер з’являється – почуття спалахують.
3. Період посилення охолодження. У разі відсутності коханого приходить почуття дискомфорту, а з його появою з’являється необхідність посилення почуттів, вимога знаків уваги, ніжних слів тощо. У цій стадії потрібно знизити інтенсивність почуттів – більше уваги приділяти роботі, іншим справам. Якщо цього не зробити, то настане період дратівливості.
4. Період дратівливості. Усе сприймається, як недоліки. Людина перебуває під впливом негативної установки. Як тільки кохана людина відсутня, залишає дружину в самотності, спокій повертається.
5. Людина повністю під впливом негативної установки. Стан небезпечний, відносини між подружжям припиняються.
Фізіологи довели, що в корі великого мозку 60 % клітини є нейтральними до емоційних станів, 35 % – відповідають за позитивні емоції, а 5 % – за негативні. Центри емоцій розкидані, вони розташовані на різних рівнях ЦНС. Періодична емоційна втома провокує негативні установки.
Далеко не кожна розумна людина може усвідомити нове почуття до рідної людини. Періодичність у відносинах у сім’ї – явище природне, це потрібно розуміти і своєчасно давати коханій людині можливість відпочити від себе. Сигнал про необхідність відпочинку від близької людини посилається на емоційному рівні у вигляді нудьги, дратівливості, неприязні. Наші знання допомагають уникати емоційної втоми, яка призводить до конфліктів і розпадання шлюбів.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)