Політологічний словник
Плутократія (грецьк. plutokratia, від plotos – багатство і kratoc – влада) – 1) державно-політичний устрій, за якого політична влада формально або фактично належить найбагатшим членам суспільства, здебільшого представникам фінансового капіталу, банкірам; 2) панування багатіїв – олігархів, які, завдяки своєму фінансово-економічному становищу, активно й цілеспрямовано впливають на державні владні інституції, корегують у власних інтересах як внутрішню, так і зовнішню політику держави, тобто керують країною. Поняття
Аналіз політики: Концепції і практика. – К., 2000; Білоус А. Політико – правові системи: світ і Україна. – К., 2000, Валлерстойн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире. – СПб., 2001; Демократія. Управління. Бюрократія. – К., 2001; Луман Н. Власть. – М., 2001.
А. Черній