СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ
УРОК 12
ТЕМА. ПОНЯТТЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ТА ІДЕАЛЬНОГО СВІТУ
Мета: сформувати поняття “матеріального” та “ідеального” світів та розкрити їх особливості; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, вести дискусію; виховувати в учнів повагу до різних типів світогляду й толерантне ставлення до інших поглядів.
Тип уроку: комбінований урок.
Форма проведення: евристична бесіда, дискусія.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Перевірка
1. Що нового про людину і космос ви дізналися зі статей видатних учених і філософів?
2. У чому полягає новизна їхніх теорій?
Робота з “філософською енциклопедією”
Визначення еволюції понять “космос” і “Всесвіт”.
1. Які відмінності між цими поняттями?
2. Як розуміли різні народи “космос” і “Всесвіт”?
Аналіз прочитаних міфів
Обговорення міфів про створення світу й космосу. Порівняння античних міфів з міфічним уявленням про космос в індо-буддійській літературі.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Повідомлення
ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу
Розповідь учителя
Як бачимо, богословські та наукові підходи до визначення таких понять, як “космос”, “Всесвіт”, “людина”, є різними. На чому ж базуються ці підходи? Здається на тому, що філософи називають “віковічним питанням буття”: “Що первісне: матерія чи ідея, дух?” Це питання тісно пов’язане з проблемою визначення: що є світ для людини? Знання про світ – складова частина вчення про людину. Тільки через пізнання світу, його сутності, структурних рівнів організації, законів розвитку та існування людина може пізнати саму себе, свою природу і сутність, зв’язок з іншими людьми.
Поняття “світ” має конкретно-історичний зміст, який визначається станом культури, науки, техніки, матеріального виробництва, суспільних відносин, природи. Чим більше розвинені форми діяльності людини і продуктивні сили суспільства, тим більш широко й різноманітно бачить світ людина, тим сильніше цей світ олюднюється. Разом з тим і сама людина, набуваючи “опредмеченості” через результати своєї праці, своїм розвитком зобов’язана світові. Тому світ – це єдність об’єктивної дійсності і “дійсності людських сутнісних сил”, які мають конкретно-історичний характер.
Поняття “світ” як світоглядна категорія формувалось ще в дофілософський період розвитку людства. Його виникнення й розвиток пов’язані з практичним виділенням людини з природи. Опосередкування життєдіяльності людей процесом матеріального виробництва та системою суспільних відносин зумовило становлення суспільства як відповідної цілісності, в якій життя людей стало можливим тільки у формі колективної діяльності.
У процесі розвитку людини змінювалося уявлення про світ, воно наповнювалося конкретно-історичним змістом та чуттєвим сприйняттям. Із розкриттям сутнісних сил людини світ для неї став не просто об’єктивною дійсністю, а й дійсністю її сутнісних сил.
Тому світ – це єдність природної та суспільної дійсності, зумовленої практичною діяльністю. А категорія “світ” визначає не тільки природні, об’єктивно-матеріальні властивості, а передусім особливості людського практично-діяльного ставлення до себе і до умов свого існування.
Людину необхідно уявляти не просто у світі, а у світі історії природи та суспільства, в системі суспільних відносин, які значною мірою визначають характер її ставлення до природи.
Зрозуміло, що світ – це цілісна система, яка розвивається в діалектичній єдності природи і суспільства. Така єдність суперечлива, про що свідчить історія їхньої взаємодії.
Людина в процесі активної цілеспрямованої діяльності перетворює природу на світ свого буття, який, з одного боку, забезпечує її існування і життєдіяльність, а з іншого – руйнує природу, а відтак створює загрозу власному існуванню. Якщо зникне людина, зникне і світ як світ буття людини, але це не означає, що зникне природа і зміни, які сталися у ній за допомогою людини. Природа втратить свою якісну визначеність як світ людського буття.
Зміст і кордони світу не є чимось незмінним. З оволодінням природою, ускладненням суспільних відносин і зв’язків зміст поняття про світ поглиблюється, збагачується, а його межі розширюються. До сфери практичної діяльності людина включає не тільки предмети безпосередньо близької природи, а й поглиблює знання про Всесвіт. Так, вона виходить у космос, проникає у глибини мікро – та мегасвіту. Але центральну частину поняття про світ становить система соціальних зв’язків і відносин, у яких людина здійснює свою життєдіяльність. Крім того, до змісту людського світу належить її духовне життя, продукти духовної життєдіяльності.
Таким чином, світ – це визначене буття, універсальна предметність, в якій людина самовизначається як суб’єкт діяльності, що створює власний світ – світ людського буття.
Словникова робота
Із “Філософської енциклопедії” виписати визначення понять: “матерія”, “ідея”, “дух”.
Матерія – філософська категорія, яка означає об’єктивну реальність, що дана людині у її відчуттях, яка копіюється, фотографується, відображається нашими почуттями, існуючи незалежно від них.
Ідея – вища форма пізнання зовнішнього світу, яка не тільки відображає об’єкт, але й спрямована на його перетворення.
Дух – поняття, яке застосовується у філософії як тотожне поняттям “ідеальне”, “свідомість”, “мислення”, “розум”.
Дискусія
1. Що є первісним у світі: матерія чи ідея?
2. Як співвідносяться матерія та ідея?
3. Чим матеріальний світ відрізняється від ідеального?
4. З якими поняттями, на думку філософів-матеріалістів, пов’язана матерія?
5. На які ключові поняття спираються філософи-ідеалісти?
6. Чим є матерія на думку ідеалістів?
V. Підбиття підсумків уроку
VІ. Домашнє завдання
Підготувати додатковий матеріал про матеріалістичну та ідеалістичну філософію.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)