МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 2
ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ
2.2. Особливості дії елементарних еволюційних факторів у популяціях людей
Людство, яке налічує понад 6,5 млрд. осіб, на земній кулі займає різні за кліматом та ландшафтом території, різноманітні геохімічні та радіаційні провінції. Вплив цих чинників супроводжується географічною мінливістю морфологічних та фізіологічних властивостей людських популяцій. Та, крім екологічно зумовленої мінливості, вирішальне значення у формуванні популяцій
Популяції людей, як і інших живих істот, об – тяжені тягарем рецесивних мутацій.
Тому вирішального значення набуває всебічне вивчення закономірностей і механізмів формування людських популяцій, поширеності спадкових хвороб тощо.
Знання
2.2.1. Поняття про популяцію людей
Усі люди належать до одного біологічного виду Homo sapiens. Цей вид, як і види інших організмів, складається з популяцій.
Популяцією людей називають групу людей, які населяють спільну територію і вільно вступають у шлюб.
У формуванні популяцій людей головне значення і має не спільність території, а споріднені зв’язки між членами популяції. Вільному вступу в шлюб перешкоджають ізоляційні бар’єри: географічні, соціальні, релігійні тощо.
Крім великих популяцій, існують малі популяції людей (деми, ізоляти).
Деми (від грец. δμος – населення) – малі популяції чисельністю 1500-4000 осіб, характеризуються низьким природним приростом населення (25 % за покоління), невеликою кількістю осіб, які походять з інших груп (1-2 %) і високою частотою внутрішьогрупових шлюбів (80-90 %).
Ізоляти (від франц. isolez – ізолювати, виділяти) – малі популяції чисельністю до 1500 осіб. В ізолятах природний приріст населення становить 20 % за одне покоління, кількість осіб з інших груп – менша 1 %, незначний рівень шлюбної імміграції впродовж декількох поколінь, частота внутрішньогрупових шлюбів – понад 90 %. Внаслідок високої частоти внутрішньогрупових шлюбів в ізолятах, якщо вони існують упродовж 4-х поколінь (приблизно 100 років), усі його члени є не менш як троюрідні брати і сестри. У таких популяціях можливий дрейф генів і перехід рецесивних патологічних генів у гомозиготний стан, що веде до збільшення частоти відповідних спадкових захворювань.
Демографічними характеристиками людських популяцій є такі показники: розмір, народжуваність, смертність, віковий і статевий склад, захворюваність, рід занять, економічний стан. В останнє десятиріччя демографічна ситуація в Україні набула форми гострої кризи. З 1991 р. смертність стала переважати над народжуваністю і природний приріст у цілому в країні став від’ємним. У 1999 р. показники народжуваності, смертності і природного приросту становили відповідно: 7,8; 14,8 і -7,0 на 1000 осіб. У складі дітей, що народилися, переважають хлопчики: 1979 р. – 51,27 %, у 1996 р. – 51,64 %. Смертність чоловіків у більшості вікових груп перевищує смертність жінок. Це явище в демографії одержало назву “чоловіча надсмертність”. З 1990 р. по 1996 р. питома вага померлих чоловіків збільшилася з 47,3 до 50,5 %.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)