Сучасна українська літературна мова як ваша форма існування національної мови
§11. ПОНЯТТЯ ПРО УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ. ПИСЕМНА Й УСНА ФОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
119. Прочитайте й перекажіть тексти, доповнивши відомостями про засновників української літературної мови. Прочитайте напам’ять уривки з їхніх творів.
1. І. Котляревський з’явився на літературній ниві тоді, коли українській культурі загрожувало цілковите знищення, а існування самої мови заперечувалося. Іван Петрович вважав, що правдиво й повно виразити
2. І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак – Артемовський, Є. Гребінка, поети-романтики багато зробили для становлення української літературної мови на народно – національній основі.
Тарас Шевченко успадкував їхні надбання. Поет звертався до різних джерел рідної мови.
Удосконалював Шевченко і синтаксичний лад української мови: спростив будову речень, наблизив їх за структурою до народнопоетичних та розмовних конструкцій. Звучання текстів стало мелодійним, злагодженим.
Збагачуючи й удосконалюючи українську літературну мову, Кобзар підніс її до рівня розвинених літературних мов світу, відкрив нові шляхи і способи дальшого розвитку. Ось чому Тарас Шевченко вважається основоположником, творцем української літературної мови (3 підручника).
Мовознавчі студії
120. Опрацюйте теоретичний матеріал. Складіть план усного лінгвістичного повідомлення на тему “Українська літературна мова”.
Літературна мова – це мова, оброблена майстрами слова, вченими, письменниками. Від діалектної мови вона відрізняється тим, що має певні кодифіковані (зафіксовані у словниках та підручниках) норми щодо вимови, слововживання, граматичних форм, яких повинні дотримуватися мовці. Це своєрідний взірець правильного користування мовою. Літературна мова існує в усній та писемній формах і характеризується стилістичним розмаїттям.
Усна форма літературної мови переважно обслуговує поточні потреби спілкування людей, безпосередньо пов’язаних між собою. Кількість учасників усного спілкування обмежена. Усне мовлення сприймається органами слуху, виражається за допомогою звуків. За походженням це первинна форма існування мови. Усне мовлення спонтанне, здебільшого непідготовлене, але воно більш виразне в емоційному відношенні, супроводжується інтонацією, жестами, мімікою. Воно переважно д і а л о г і ч н е: бесіда, діалог, публічна лекція, виступ, дискусія тощо.
Писемна форма літературної мови – це мовлення, зафіксоване на якомусь матеріалі за допомогою певних графічних знаків, що позначають звукові одиниці мовлення і сприймаються органами зору. Це – вторинна форма існування мови. Писемна форма літературної мови обслуговує потреби народу в галузі науки, культури, політики, господарства і права. Писемне мовлення м о н о л о г і ч н е, лексично багатше, слова добираються з урахуванням літературної традиції, широко вживаються книжна, абстрактна лексика, терміни.
Практикум
121.1. Відредагуйте речення. Яке це мовлення?
I. Як тільки буря вщухла, вони поверталися додому. 2. Коли зайде сонце, швидко смеркалося. 3. Незабаром до мене приїжджає приятель і розповідає про свої пригоди. 4. Коли розмова починається, у приміщенні всі затихли.
II. Запишіть кілька висловлювань ваших однокласників на уроці. Прокоментуйте і виправте помилки.
122. Порівняйте лексику народної пісні XVIII ст. і вірша Миколи Вінграновського. Які фонетичні й морфологічні риси характерні для сучасної літературної мови? Зробіть висновок на основі аналізу.
1. Закувала зозуленька
У садочку,
Похиливши головоньку
Йкь листочку:
Ой не буде садь зимою
Зеленьти,
Только буде зь-подь сніжечку
Листь чорньти!
А якь буде да літечко
Да й тепленьке,
Такь и буде садовинка
Да й рясненька!
2. Зеленим голосом сади зовуть зозулю,
Зелений борщ збігає на плиту,
Розплющив вітер очі на цибулю,
Картопля дивиться у землю золоту.
Початку золотий!
Наш провесню повернень!
Я думаю передчуттям весни,
Передчуттям очей щасливих.
Вони – це я.
А я – то є вони.
Перлина фразеології
Поясніть значення фразеологізмів, уведіть їх у речення.
1. Грати першу скрипку. 2. Поли врізати. 3. Ставити на карту. 4. Причепитися, як шевська смола.
123. Складіть і запишіть діалог зі своїм однокласником(-цею) про передачу, переглянуту вами на улюбленому телеканалі.
124. Уявіть, що ви не бачилися зі своїм другом (подругою) все літо. Запишіть вашу уявну телефонну розмову у вигляді діалогу.
Розвиток мовлення
Форми мовного спілкування
125. І. Прочитайте текст. Розкажіть, що вам відомо про форми мовного спілкування. Які етикетні вимоги до діалогічного спілкування ви вже засвоїли?
За способом взаємодії між учасниками спілкування виділяють мовлення монологічне (говорить один учасник), діалогічне (розмовляють, як правило, двоє осіб) і полілогічне мовлення (розмовляють троє і більше учасників).
Монолог – розгорнутий вид мовленнєвої діяльності людини (мовця). Найважливішими ознаками його є: певна тривалість у часі; розгорнутість, оскільки відсутня можливість опертя на безпосередню ситуацію спілкування; обмеженість або повна відсутність безпосереднього спілкування з людьми (писемний монолог); підготовленість і керованість мовленнєвими висловлюваннями, їх плановість (доповідь, лекція тощо); однобічний характер висловлювання, не розрахований на негайну репліку співрозмовника; наявність значних за розміром уривків, які складаються з пов’язаних між собою повідомлень, що мають індивідуальну композиційну побудову і відносну смислову завершеність.
Монологічного мовлення, на відміну від діалогічного, необхідно вчитися. Монологічне мовлення класифікують за формою втілення (внутрішнє, зовнішнє); способом організації (приватне, публічне); сферами вжитку (дружнє, офіційне); жанровою належністю (художній монолог, ораторське мовлення, побутова розповідь); функціонально-комунікативною належністю (розповідь, міркування, доповідь тощо); ситуативними особливостями комунікації (безпосередньо-контактне, опосередковано-контактне – радіо, телебачення); генетичними ознаками (імпровізоване, підготовлене); тематичним критерієм (наукове, публіцистичне, художнє тощо).
Діалог (від грецьк. dialogos – розмова, бесіда) – форма мовлення, якій притаманна зміна мовцями мовленнєвих повідомлень – від мовця до адресата і навпаки. Найхарактернішими особливостями діалогу є: наявність двох співрозмовників; швидкий обмін репліками без попереднього міркування; лаконічність, чіткість реплік; ситуативна залежність реплік; зорове і слухове сприйняття (міміка, жести тощо); важливість інтонації, тембру, тональності, які можуть впливати на значення слів. Невід’ємною складовою діалогу є репліка – окреме повідомлення особи. У ході діалогу необхідно використовувати засоби зв’язності і підтримки його:
1) семантичні (повтори, сполучники):
– Як ти вважаєш, Микола знає про це?
– Я вважаю, що він про це знає… (або І він також).
2) прагматичні, тобто такі, що забезпечуються спільними знаннями учасників (узгодження намірів; репліки, спрямовані на підтримання розмови; запитання, ствердження, незгода, згода тощо).
У процесі спілкування істотну роль відіграють позамовні (невербальні) засоби: жести, міміка, постава тощо.
Полілог – розмова між кількома особами. Найважливіші ознаки його: ситуативна пов’язаність; високий рівень спонтанності; більш-менш однакова участь співрозмовників; швидка зміна мовців: незначний зв’язок реплік; значення соціальних ролей учасників полілогу, поінформованість комунікантів щодо теми розмови (Ф. Бацевич).
ІІ. Поясніть, як може погляд, постава, відстань, одяг, запах, зачіска тощо впливати на спілкування. Об’єднайтесь у пари й наведіть приклади із власного досвіду чи спостережень.
126. Визначте тему, основну думку та форму можливого спілкування, уявивши, що ви прийшли: а) до шкільної бібліотеки; б) до книгарні; в) на заняття мовного гуртка; г) до аптеки; г) до однокласниці(-ка) на день народження.
127. Запишіть першу репліку вашого діалогу в кожній із ситуацій та варіанти етикетних формул, які ви можете використати.
1. Ви прийшли провідати хворого в лікарню, не знаючи ні відділення, ні палати.
2. Ви знайшли кимось забуту теку з документами.
3. Ви прийшли до театру (будинку культури), не маючи квитка на виставу (концерт).
4. Ви хочете купити у книгарні книжку, останній примірник якої виставлено на вітрині.
128. Ознайомтеся з листом десятикласниці до редакції молодіжної газети. Проведіть обговорення ситуації у формі полілогу-дискусії.
У моєму віці багато хочеться: гуляти, любити зрештою. Мені здається, що у 18 років я буду вже старою, ось чому мені так необхідно спілкуватися. А в батьків чомусь тільки лихе на думці. Недавно ми з подругою втекли з-під батьківського нагляду. Познайомилися з хлопцями. З ними було весело: ми пішли до бару, потім на дискотеку. Каталися на машині, слухали музику… А вдома батьки влаштували мені скандал. Чи справедливо це? Думаю, батьки не праві (Олена К.).
129. Прочитайте й аргументовано доведіть, що текст відповідає всім вимогам культури мовлення. Перекажіть його в особах, відтворивши діалог. Дотримуйтеся вимог культури мовлення.
У ПОШУКАХ ЩАСТЯ
І от почалася моя робота. Анкету треба було провести якнайшвидше. Відповіді слухати уважно. Без зайвих запитань. Насамперед треба було домогтися взагалі якої-небудь відповіді. Переважно з початку розмови мого запитання немовби не розуміли:”Як? Що? Щастя? Яке щастя?”
І тільки на повторне і терпляче моє запитання згоджувалися трішки подумати й або відповідали, або посилали мене “прогулятися”. А були й такі, що впадали в гнів, у лють, немов я страшенно ображала їх. Деякі жінки (переважно літні) раптом починали замість відповіді плакати. Або тільки хитали головами. Деякі з нудьгою промовляли:
– Дай мені спокій, дівчино, з дурними запитаннями.
Але, намагаючись усе ж таки чесно виконати дане мені завдання, я кожного прохала гарненько подумати. Відповіді були настільки різні, настільки неподібні, що я спочатку просто розгубилася. Однак, намагаючись знайти у них щось спільне, я все ж таки зробила висновки.
Насамперед щастя для кожного – це щось найприємніше, найкраще в житті. Тут усі були одностайні, ніхто не вважав за щастя якусь неприємну, болючу гидоту. Далі щастя, очевидно, для величезної більшості полягало в тому, чого вони в цей момент не мали. Так що я на кінець анкетування з одержаних відповідей уже знала, чого їм бракувало. Більшості, звичайно, грошей. Тому щастя – в багатстві. Виграти мільйон у лотерею, знайти портфель із мільйонами, дістати мільйонну спадщину…
За багатством ішло здоров’я. Щастя – в доброму здоров’ї. За здоров’ям слідувала слава. Кохання посіло аж четверте місце. Чи то менше його бракувало людям? Чи легше його було здобути?
Але найбільше враження на мене справили відповіді двох людей. Один із них – священик, другий – письменник Клод Бартеле. Священик із сухим горбоносим лицем і з запалими очима категорично й з абсолютною переконаністю відповів:
– Щастя на землі? Його немає. Так, воно колись було в раю, але Єва знищила його. Життя на землі є тільки підготовкою свого щастя на небі.
Відповідь письменника Клода Бартеле була особлива. Колись, як мені казали, він був досить відомий у літературі, але його давно забули. Моє запитання він стиха повторив, немов для себе, немов для когось, хто був немов усередині його й не міг мене добре розчути, похилив трошки голову й помовчав. Неначе вислухавши як слід відповідь отого когось усередині себе, він підвів голову, подивився на мене і тихо, сумно сказав:
– Не знаю, дочко. Сімдесят шість років прожив на землі, років із сорок шість свідомо шукав щастя, разів два думав навіть, що впіймав, але коли розтулював долоню, щоб подивитись, яке воно було зблизька, то там нічого не виявлялося. Бачив я багато, як люди бігали за ним. Пам’ятаєте метерлін – ківського “Синього птаха”? Був свідком не один раз, як цілі народи ганялися за цією пташиною, як розбивали собі лоби, перегризали горлянки, як текли річки крові за неї. Але не бачив, щоб хто-небудь цю пташину впіймав. А коли так, хто ж має право казати, яка вона, пташка? Ніхто. Правда ж? (За В. Винниченком).
130. Складіть діалог за кожною ситуацією (усно). Виправте помилки у мовленні однокласників.
1. Ви у колі сім’ї за вечерею, яку приготувала старша сестра.
2. Ви розмовляєте зі спонсором, що відремонтував ваш клас.
3. Ви зустрілися з улюбленим співаком (футболістом).
131. У розмові з ким і за яких умов доречним є кожен із наведених висловів? Змоделюйте мовленнєві ситуації.
Дозвольте попрощатися! Бувай! До зустрічі! На все добре! Щасти! Будьте люб’язні… Чи можу звернутися до Вас із проханням… Будь ласка! Якщо (коли) Ваша ласка! Даруйте! Я дуже жалкую. Забудь. Не сердься! Не звертай уваги! Перепрошую. Вибачте. Вибачай. Ласкаво просимо. Спасибі за хліб-сіль. Година Вам щаслива! Жити Вам поживати та добра наживати! Пошли Вам Бог здоров’я, та з неба дощ, та хліб, та цвіт, та всячину! Бувайте здорові, майтеся гаразд! Гість хати не засидить. З роси Вам і з води!
132. Складіть і запишіть монолог та діалог за ситуаціями, зображеними на фотоілюстраціях.
На уроці
На перерві
133. Складіть і прочитайте в особах полілог між п’ятьма однокласниками, які зустрілися в молодіжному клубі після канікул.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)