Походження материків та океанів. Геологічний час

І СЕМЕСТР

РОЗДІЛ ІІІ

Географічна оболонка та її складові

Тема 1. Літосфера

Урок 23. Походження материків та океанів. Геологічний час

Мета: поглибити знання про літосферу, закріпити поняття “земна кора”; дати уявлення про походження материків і океанів; ввести поняття “геологічний час”, познайомити з поділом його на менші відрізки; показати, як відбувалися зміни протягом геологічного часу, які методи використовують для визначення віку гірських порід, познайомити учнів з дрейфом материків; удосконалювати

навики роботи з картами; розвивати зацікавленість у вивченні Землі, географічне мислення учнів та їх образну уяву.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, словники, відбитки рослин і вимерлих тварин.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1. Тест

І-й варіант

ІІ-й варіант

1

Осадові

2

2

Магматичні

1

3

Метаморфічні

4

4

Базальт

3

5

Кварцит

6

6

Кам’яне

вугілля

5

7

Граніт

9

8

Кам’яна сіль

7

1) метаморфічна гірська порода;

2) має осадове хімічне походження;

3) найпоширеніша в нижньому шарі земної кори;

4) має осадове органічне походження;

5) використовується для виробництва електроенергії;

6) широко застосовується в будівництві;

7) утворюється в процесі метаморфізації з пісковику;

8) є сировиною для виробництва соди;

9) гірські породи найпоширеніші на поверхні Землі;

10) бувають уламкового органічного й хімічного походження;

11) гірські породи, змінені в умовах високого тиску та високої температури.

Відповіді: І-й варіант: 5, 8, 4, 6, 6, 7, 5, 8, 1, 1, 3. ІІ-й варіант: 6, 7, 3, 5, 5, 9, 6, 7, 2, 2, 4.

2. Як і в яких галузях виробництва люди можуть використовувати гірські породи?

3. Людина на Землі хазяїн,

Скарби повинна охороняти,

І, навіть, камінь треба

Із розумом витрачати.

Що ви можете сказати про охорону земних багатств?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

“Походження Землі – наше походження, історія Землі – наша історія, майбутнє Землі – наше майбутнє”.

IV. Вивчення нового матеріалу

Припускають, що звичні нині обриси материків і океанів у далекому минулому мали зовсім інший вигляд. Сучасні уявлення про будову земної кори спираються на гіпотезу дрейфу материків (переміщення). Її висунув у 1912 р. німецький геофізик Альфред Вегенер. Він припустив, що більше 200 млн років тому на Землі існував єдиний материк – Пангея (“Єдина Земля”) і єдиний океан Панталасса. Поступово материк розколовся. Спочатку виникли два супер-континенти – Лавразія і Гондвана, між ними утворився океан Тетіс. Його залишком є Чорне море. З часом ці материки розпалися, почали рухатися. Це привело до утворення сучасних континентів і океанічних западин.

Робота зі словником. Літосфера не є суцільною оболонкою. Вона розбита глибокими тріщинами на блоки, які називаються літосферними плитами.

Літосферні плити рухаються по астеносфері під дією внутрішніх сил.

Питання. Що таке астеносфера?

Робота з малюнками підручника і картами атласу

– Назвіть найбільші літосферні плити Землі. У яких напрямках вони рухаються?

– З якою швидкістю рухаються літосферні плити?

– Чи зміняться розміри Тихого і Атлантичного океанів у результаті руху літосферних плит?

Сучасні материки й океани утворювалися в різні часи.

Робота зі словником. Проміжок часу, протягом якого відбувався розвиток нашої планети, називається геологічним.

Для зручності всю історію нашої планети вчені поділили на п’ять частин часу – ер. Виділяють архейську (ера найдавнішого життя), протерозойську (еру первинного життя), палеозойську (ера давнього життя), мезозойську (ера середнього життя) і кайнозойську (ера нового життя). Ери у свою чергу поділяються на періоди. Усі найважливіші події, що відбувалися протягом геологічного часу, відображені у геохронологічній шкалі.

Архейську і протерозойську ери називають докембрій. У докембрії у складі земної кори переважали базальтові породи.

Робота з підручником. Прочитати про дивовижні об’єкти і явища природи, про найдавніші утворення Землі.

В гірських породах відображаються геологічні події нашої планети. Досліджуючи їх, можна визначити, коли вони утворилися і які природні умови існували мільйони років тому. За горизонтальним заляганням порід можна визначити їх відносний вік. Установити геологічний вік можна також і палеонтологічним методом. Він полягає у визначенні віку порід за рештками різних організмів, що жили раніше.

Найбільш точним є радіологічний метод, що заснований на визначенні вмісту радіоактивних елементів та продуктів їх розпаду в мінералах та гірських породах.

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок

1. Назвіть:

– великі ділянки літосфери, розділені глибинними розломами;

– прилад, який фіксує рухи в земній корі;

– найдавніший материк Землі;

– прізвище вченого, що висловив припущення про дрейф материків;

– материки, які виникли в результаті розколу Лавразії;

– ери, на які поділяється геологічний час;

– методи досліджень віку гірських порід.

2. Що таке геохронологічна таблиця.

3. Який час називається геологічним.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

– Опрацювати відповідний параграф у підручнику.

– Детальніше ознайомитись з геохронологічною шкалою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Походження материків та океанів. Геологічний час - Плани-конспекти уроків по географії


Походження материків та океанів. Геологічний час