Прав власності теорії ❤️ Економічний словник

Прав власності теорії – висунуті західними вченими концепції власності, які обгрунтовують виконання соціальних функцій приватною власністю (розподіл влади в суспільстві та економіці тощо), обмеження прав приватного власника, їх розсіювання серед дрібних акціонерів, менеджерів, найманих працівників (у разі здійснення ними прав управління підприємством). У західній науковій літературі власність розглядається під кутом зору різних галузей права, зумовлює різні права власності. Зокрема, розрізняють цивільно-, конституційно – і господарсько-правове

поняття власності, а право власності розглядається з огляду на соціальну функцію. Така функція передбачає обмеження прав власника соціальними інтересами, використання її з метою досягнення загального добробуту. Наприклад, у ст. 14 Конституції ФРН 1949 стверджується, що власність зобов’язує, аби вживання її рівночасно служило добробутові всіх. Конституційний суд цієї країни охарактеризував цей принцип як відмову від такої системи власності, за якої індивідуальний інтерес має безперечну перевагу над інтересами суспільства. Соціальну функцію приватної власності прихильники П. в. т. вбачають

у прямому та опосередкованому втручанні держави в межах правового регулювання економічної діяльності, у праві робітників і службовців на участь в управлінні підприємствами, в обмеженні права власності окремої особи через оподаткування, розробці планів і прогнозів державного регулювання та ін. З цією метою розвивається саме поняття “власність”. Так, у цивільному праві право власності розглядається як відношення людина – річ, а власність – як найбільш усеохоплююче право панування над річчю, що його допускає правопорядок. Німецький учений К. Ларенс характеризує зміст права власності як повноваження власника володіти, користуватися річчю, переробляти, вживати її або передавати право власності комусь іншому. На думку В. Фрідмена, права користування, рентні зобов’язання, іпотеки тощо зумовлені “розщепленням” права власності і надають їх носіям таку ж владу, як і повне право власності. Погляди сучасних західних науковців щодо поняття власності спираються на римське право, тлумачення цієї категорії економістами і філософами XIX ст. (див. Власності теорії то концепції). Окремі західні вчені (Р. Герцог, Г. Дюрінг та ін.) під власністю розуміють не лише речові права (у т. ч. володіння річчю), а й права на нематеріальні блага, привласнення, права власників акцій, права, пов’язані з участю в кооперативах, права майнового найму, оренди та ін. Інші теоретики розглядають власність як певний комплекс правомочностей і функцій, що постійно змінюються. Водночас робляться спроби ототожнити власність на різні речі, що відіграють неоднакову роль у процесі відтворення. Зокрема, ототожнюється власність підприємця на засоби виробництва з власністю найманого працівника на побутові речі (наприклад, телевізор, відеомагнітофон), з володінням однією або кількома дрібними акціями найманим працівником. Такий підхід є антинауковим і антиісторичним, оскільки відтворює метафізичні тлумачення сутності капіталу як засобів виробництва (див. Капітал). Г. Демсец стверджує, що не річ сама по собі є власністю, а “пучок, чи частина, прав з використання речі” (що означає ігнорування економічного та інших аспектів власності); повний “пучок” прав власності з 11 елементів запропонував А. Оноре (див. Власність юридична), а різних комбінацій прав, на думку Л. Беккера, існує понад 1,5 тис. Різні концепції прав власності пов’язані з розвитком корпорацій (див. Теорії та концепції корпорацій). Апологетичний зміст властивий концепції загально-соціальних функцій приватної власності, згідно з якою приватна власність здійснює розподіл влади в суспільстві та економіці, гарантує рівність і свободу особи. Ці функції спроможний виконати реальний плюралізм форм власності, насамперед домінування колективно-трудових її форм. Одним із варіантів П. в. т. є концепція фірми, в якій фірма розглядається не як єдиний суб’єкт, а як певна сукупність суб’єктів (власників, управляючих і працівників), що мають власні інтереси й об’єднуються у фірму на основі контрактних відносин, а також як коаліція (асоціація) різних факторів (праці, капіталу, підприємництва та ін.). Фірма при цьому характеризується як єдина команда, у якій внесок кожного чинника у кінцевий продукт праці важко обчислити. Негативний наслідок такої роботи – намагання окремих чинників ухилитися від максимальних витрат зусиль. У концепції фірми та корпорації робиться спроба замаскувати відчуженість найманих працівників від засобів виробництва, яка лише частково долається розподілом частки акцій серед робітників і службовців, їхньою участю в управлінні компанією. Бездоказовими є наміри прихильників П. в. т. пояснити нижчу ефективність кооперативної власності участю найманих працівників в управлінні підприємством та іншими прогресивними явищами і процесами (див. Власності теорії та концепції).

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Прав власності теорії - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Мібід (мівід) Мібід (мівід) – середня відсоткова ставка, яку оголошують великі московські банки-дилери при купівлі міжбанківських кредитів....
Сталість грошей Сталість грошей – сталість купівельної спроможності (сили) грошей, яка означає, що за грошову одиницю можна купити певну однакову кількість товарів і послуг упродовж тривалого періоду....
Картельне право Картельне право – форма антимонопольного законодавства, яка передбачає заборону всіх видів картелів із наданням дозволу на їх діяльність лише в особливих умовах, за винятком окремих...
Методи оцінки ефективності інвестицій Методи оцінки ефективності інвестицій – способи вимірювання очікуваних або фактичних результатів від упровадження інвестиційних проектів. У західній економічній літературі розрізняють: 1) методи, що базуються на...
Номінальна заробітна плата Номінальна заробітна плата (від лат. nominal is – іменний)- сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили. Н. з. п....
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Надлишок товарних цінностей Надлишок товарних цінностей (излишок товарных ценностей) – перевищення нормативного рівня матеріальних цінностей....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Економічний бойкот Економічний бойкот (экономический бойкот) – повна або часткова відмова від економічних зв’язків з окремою приватною особою, фірмою, регіоном, державою, групою держав тощо....
Облігації зворотні Облігації зворотні – облігації, які їхній власник може повернути емітентові до закінчення терміну погашення за номінальною вартістю або обміняти на інші цінні папери за заздалегідь...
Маржинальна податкова ставка Маржинальна податкова ставка – ставка, за якою оподатковується кінцевий прирощуваний оподатковуваний прибуток....
Прогнозування бюджетне Прогнозування бюджетне – науково обгрунтовані пропозиції щодо тенденцій і напрямів розвитку бюджету (державних доходів і видатків) на близьку і віддалену перспективу, альтернативних шляхів і термінів...
Період базовий Період базовий – певний проміжок часу (місяць, рік тощо) або конкретна дата, з показниками яких зіставляються показники іншого періоду часу або дати....
Капітал використовуваний Капітал використовуваний – сума вкладеного власного капіталу й довготермінової заборгованості....