УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ
Сполучник
Правопис сполучників
Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: Адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова: Абощо, тощо.
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Сполучники Зате, проте, щоб, якби, якщо, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних
Сполучник Щоб легко відрізнити від займенника Що з часткою Б, оскільки на займенник що виразно падає наголос. Пор.: Сказав, Щоб усі прийшли; але: Що б ви сказали, коли б я не приїхав?
Сполучники Якби, Якщо можна відрізнити від однозвучного з ними прислівника Як із частками Би
Пор.: Якби тут був мій товариш!; але: Як би краще виконати завдання! Якщо хочеш, допоможу тобі; але: Як що трапиться, нарікай на себе.
Окремо пишуться:
А) сполучники з частками Б, би, ж, же: Або ж, адже ж, але ж, а як же, бо ж, коли б, коли б то, отже ж, хоча б, хоч би;
Б) складені сполучники: Дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, незважаючи на те що, після того як, при цьому, та й, так що, тимчасом як, тому що, у міру того як, через те що й Под.
Через дефіс пишуться сполучники Отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.