Політологічний словник
Православ’я – один із трьох основних (поряд із католицизмом і протестантизмом) напрямів у християнстві, що сформувався на території колишньої Візантії й став самостійним офіційно після розколу в 1054 р. християнської церкви на східну та західну. Своїм витоками П. сягає перших автокефальних християнських церков – Константинопольської, Александрійської, Єрусалимської, що виникли у IV ст. на територіях східної частини Римської імперії і суміжних з нею держав. У цьому ж столітті надання православ’ю статусу
Особлива роль у П. належить культу святих, церковним святам, вшануванню ікон. П. визнає всі
Булгаков С. В. Православия: Праздники и посты. – М., 1994; Власовський І. Нарис історії Української православної церкви. – К., 1990; Історія православної церкви в Україні. – К, 1997; Релігії в Україні. – К., 1999.
А. Черній