ПРІОРИТЕТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ ❤️ Довідник з екології

Екологія – охорона природи

ПРІОРИТЕТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ – складна екон. ситуація в країні, дефіцит коштів на природоохоронні об’єкти потребує визначення пріоритетних напрямків та реалістичних, економічно вигідних першочергових заходів, спрямованих на поліпшення стану навколишнього середовища в найближчі 5-10 років.

Під час вибору пріоритетів враховані такі чинники, як погіршення стану здоров’я населення через низьку якість довкілля, втрати в продуктивності, загроза завдання

непоправної шкоди біол. різноманіттю України, еколого-екон. ефективність природоохоронних заходів. За даними нац. доповіді “Про стан навколишнього природного середовища України” (Київ, 1993) до основних пріоритетів охорони довкілля і рац. використання прир. ресурсів належать:

– гарантування екол. безпеки ядерних об’єктів і радіац. захисту населення й навколишнього середовища та зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

– екологізація технологій у промсті, енергетиці, будівництві, с. г., на транспорті та формування системи збалансованого природокористування

й адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки;

– стабілізація та поліпшення екол. стану в містах і пром. центрах Донецько-Придніпровського регіону та басейні Дніпра;

– відновлення прир. стану річок і боліт у Поліському регіоні та екосистем Карпат;

– запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліпшення їхнього екол. стану;

– збереження біорізноманіття.

Для досягнення цього передбачається вирішення таких завдань:

– зменшення до мінімуму рівня радіоакт. забруднення;

– захист повітряного басейну від забруднення;

– захист і збереження земельних ресурсів від забруднення, виснаження і нерац. використання;

– збереження і розширення територій з прир. станом ландшафту;

– посилення природоохоронної діяльності на заповідних і рекреаційних територіях;

– знешкодження, утилізація та захоронення пром. і побут, відходів;

– запобігання забрудненню мор. та внутр. вод;

– захист підземних вод від забруднення;

– збереження та відродження річок, здійснення управління водними ресурсами на основі басейнового принципу;

– зменшення та припинення скидання забруднених стічних вод у водні об’єкти;

– створення держ. системи моніторингу навколишнього прир. середовища;

– створення системи прогнозування, запобігання й оперативних дій у випадку надзвичайних ситуацій прир. і прир.-техногенного походження;

– забезпечення екол. супроводу процесу конверсії військово-пром. комплексу;

– здійснення заходів щодо екол. контролю за діяльністю Збройних Сил України;

– розробка механізмів реалізації схем збалансованого природокористування;

– запровадження дієвих екон. складових впливу на систему природокористування;

– створення системи екол. освіти і виховання;

– забезпечення участі громадськості в контролі за дотриманням природоохоронного законодавства.

Серед заходів, передбачених Національною програмою, пріоритетними визнано будівництво та реконструкцію водоохоронних об’єктів, поліпшення гідрол. та сан. стану річок водосховищ, будівництво протиерозійних гідро-техн. споруд, водогосп. будівництво.

З початком третього тисячоліття в Україні необхідно прийняти державну стратегію переходу до сталого розвитку з метою створення передумов для збалансування потреб суспільства та можливостей природи, узгодженого розгляду проблем стану середовища існування і соціально-економічного розвитку держави.

Вихід із кризового стану і здійснення трансформаційних реформ вимагають розв’язання таких завдань:

– визначення сучасного рівня збалансованості в системі природно-економічного розвитку;

– розробка концептуальних основ формування системи сталого розвитку країни;

– формування стратегії переходу до сталого розвитку.

Переходу України до сталого розвитку має передувати реформування

Всього народного господарства і внесення деяких коректив в систему еколого-економічної політики.

Ефективність екологічної політики в даний час повинен формуватися на принципах:

– мінімізації антропогенних перетворень;

– поетапності ліквідації їх негативних наслідків;

– вибіркового підходу до проведення природоохоронних заходів з метою підвищення їх ефективності.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПРІОРИТЕТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ - Довідник з екології

Схожі записи:

УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА – процес поступового стирання, згладжування бот.- геогр. і типологічних відмінностей між фітоценозами різних регіонів унаслідок антроп. впливу, що...
РЕСУРСИ ЗАМІННІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ЗАМІННІ – прир. ресурси, які можна замінити в процесі госп. діяльності ін., не завжди рівнозначними за ефективністю, але екологічно більш...
БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗОНА ЗАПОВІДНИКА Екологія – охорона природи БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗОНА ЗАПОВІДНИКА – див. Зона буферна (охоронна) заповідника....
ЕМБАЛЬСАДОС Екологія – охорона природи ЕМБАЛЬСАДОС – плаваючі острови на глибоководних болотах Аргентини....
ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ, зрілість екосистеми – повне завершення усіх процесів формування біогеоценозу, досконала відпрацьованість у ньому зв’язків та структур, у т. ч....
ПРОГНОЗ ПОГОДИ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ПОГОДИ – науково обгрунтоване передбачення майбутнього стану погоди для певної території. Основні методи прогнозування – статистичний та чисельний. Грунт. П....
ЛЬЯНОСИ Екологія – охорона природи ЛЬЯНОСИ – високотравні зарості злакових у пн.-сх. частині Пд. Америки....
БІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи БІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ – двобічна симетрія організму; тіло організму уявно можна поділити площиною на праву і ліву половини, які є квазідзеркальним відображенням одна...
РЕСУРСИ ВИЧЕРПНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВИЧЕРПНІ – прир. ресурси, пряма чи опосередкована експлуатація яких може призвести до їх виснаження (викопні мін. ресурси, багато видів пром....
АДАПТАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ РОСЛИН – процес пристосування рослин до різноманітних умов довкілля, який забезпечує множину їх життєвих форм....
ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – комплекс міжнародних, нац. (держ.), регіональних та локальних адміністративних, правових, технол., планових, управлінських, екон., соц., політ, та сусп. заходів,...
ЗООЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЗООЦЕНОЗ – сукупність взаємозв’язаних видів тварин, сформована у певному просторі. 3. входить до складу біоценозу. Завжди відображає специфіку біоценозу певного біотопу....
ГЕЛЮ Екологія – охорона природи ГЕЛЮ… – у складних словах відповідає поняттям “сонце”, “сонячний”....
ТІНЬОВА РОСЛИНА Екологія – охорона природи ТІНЬОВА РОСЛИНА, сціофіт – рослина, для якої оптимальним місцезростанням є обов’язково затінені місця (купина лікарська, смерека, ялина, копитняк європейський, конвалія)....
ВОДНО-ТРАНСПОРТНЕ ЗАКОНОДАВСТВО Екологія – охорона природи ВОДНО-ТРАНСПОРТНЕ ЗАКОНОДАВСТВО – див. Законодавство воднотранспортне....
СУКЦЕСІЯ ВІКОВА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ВІКОВА – загальна сукцесія, що триває протягом віків. Див. також Сукцесія циклічна....
ЖАРОМІЦНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖАРОМІЦНІСТЬ – 1) здатність конструкцій та матеріалів витримувати мех. навантаження за високих т-р (без істотних деформацій); 2) для металів та їхніх...
ФІТОЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОГЕНЕЗ, філоцено – генез – істор. процес формування та розвитку фітоценозів. Термінологічний аналог “філогенезуале відносно рослинних угруповань....
ЗАПОВІДНИК БІОСФЕРНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК БІОСФЕРНИЙ – екол. репрезентативна територія (акваторія), виділена з метою збереження різноманітності прир.-територіальних комплексів та ген. ресурсів рослинного І тваринного світу,...
ПЛОЩА ЛІСОВА Екологія – охорона природи ПЛОЩА ЛІСОВА – 1) територія, що нині чи раніше була зайнята лісом, а також призначена для його вирощування. До П. л....
АНТИТОКСИНИ Екологія – охорона природи АНТИТОКСИНИ – захисні речовини, які утворюються в організмі в разі потрапляння в нього отрут, для нейтралізації біол. токсинів, які можуть синтезуватися...
ВПЛИВ НА КЛІМАТ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА КЛІМАТ – зміна глобальної клімат, ситуації на Землі, викликана збільшенням концентрації С02 та ін. активних газів (метан, фреони), зменшенням...
СОРБЕНТИ Екологія – охорона природи СОРБЕНТИ – тверді тіла або рідини, здатні вбирати гази, пару та розчинені речовини. До С. належать силікагель, активоване вугілля тощо....
ЕКОТОП(1) Екологія – охорона природи ЕКОТОП(1) – ділянка, розташована на межі чітко відмінних місць проживання; зона переходу між місцями проживання різного типу (напр., ліс, галявина). Е....
МОНОФАГІЯ Екологія – охорона природи МОНОФАГІЯ, одноїдність – вузькоспеціалізоване живлення єдиним видом корму. Крайній ступінь стенофагії....
ЦИРКАРИТМИ Екологія – охорона природи ЦИРКАРИТМИ – група біол. ритмів з періодом, близьким до геофіз. і астрономічних констант: сонячної доби (24 год), місячної доби (24,8 або...
ДЕТЕРГЕНТ(И) Екологія – охорона природи ДЕТЕРГЕНТ(И) – поверхнево-активні синт. речовини, що застосовують у пром-сті і побуті як мийні засоби та емульгатори. Є одними з основних хім....
ВИД, ЩО ПЕРЕБУВАЄ ПІД ЗАГРОЗОЮ ЗНИКНЕННЯ Екологія – охорона природи ВИД, ЩО ПЕРЕБУВАЄ ПІД ЗАГРОЗОЮ ЗНИКНЕННЯ, – вид, якому загрожує безпосередня небезпека вимирання, і подальше існування його неможливе без вжиття спец,...
ФОНД ФАУНІСТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ФАУНІСТИЧНИЙ – сукупність видів тварин певного регіону....
ПРОЦЕС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОЦЕС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – проходження потоку енергії, коло – обіг речовин, встановлення будь-яких суттєвих зв’язків у біогеоценозі і взагалі всякі функц. зміни...
ДИБІОНТ Екологія – охорона природи ДИБІОНТ – організм, здатний жити у середовищі двох фаз (напр., у воді й у повітрі) або в тілі організму (паразити), що...
ГЕОГРАФІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм географічний....
ЗОНА АЕРАЦІЇ Екологія – охорона природи ЗОНА АЕРАЦІЇ – верхній шар земної кори між її поверхнею та дзеркалом грунтових вод. Містить гігроскопічну, плівкову та капілярну воду; тимчасово...
ЛУКІВНИЦТВО Екологія – охорона природи ЛУКІВНИЦТВО – 1) наука, яка розробляє теорію і практику організаційних і техн. заходів та прийомів, спрямованих на поліпшення прир. кормових угідь,...
ОБОЛОНКА ГРАНІТНА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ГРАНІТНА – шар земної кори на суходолі, який розміщується під осадовою оболонкою. Товща О. г. 10-40 км. На більшій частині...