Приватизації концепції ❤️ Економічний словник

Приватизації концепції – концепції різних напрямів, шкіл і течій економічної теорії щодо необхідності переходу державної власності (в т. ч. муніципальної, регіональної, комунальної) до приватних осіб чи у сімейну власність. На думку американського економіста Т. Розбарда, приватизація за сучасних умов є необхідною, оскільки приватна власність ефективніша, забезпечує товарами і послугами кращої якості та за нижчими цінами, створює можливість гармонійного та узгодженого розподілу ресурсів, благ, не призводить до конфліктів, а державна власність

– навпаки: спричиняє хаос у розподілі ресурсів, менш ефективна, гальмує приватне підприємство, породжує конфлікти. А. Шляйфер пов’язує економічну ефективність приватизації з відновленням первісних прав приватної власності, які, однак, в історичному контексті не були первісними. Цю концепцію підтримують лідер чиказької школи політичної економії М. Фрідмен та інші представники неокласичного напряму. До аналогічних звинувачень на адресу державної власності, проповідування необхідності її приватизації та практичних кроків у цьому напрямі вдавалися уряди США, Великобританії та деяких інших

країн. Однак, як засвідчує практика націоналізації промисловості у країнах Західної Європи після другої світової війни, до рук держави перейшли передусім збиткові базові та капіталомісткі галузі, розвиток яких не міг забезпечити приватний капітал. Ці галузі згодом було модернізовано (завдяки впровадженню досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, інвестиціям з державного бюджету та ін.), що зумовило значне зростання продуктивності праці, економічної ефективності. Після приватизації було скасовано низку обмежень у сфері комерційної діяльності державних компаній (наприклад, вкладання капіталів у прибуткові проекти), вони перестали бути донорами приватного сектора, відбулася капіталістична “раціоналізація” їхньої діяльності, що зумовило підвищення їх рентабельності. Державна власність мала й певні недоліки: бюрократичний контроль, певна політизація виробництва (наприклад, фінансування виборів окремих політичних партій), відсутність чітких цілей та ін. Представники кейнсіанського та інституціонального напрямів сучасної економічної теорії (Дж. Гелбрейт, Дж. Робінсон та ін.) стоять на протилежних позиціях. Вони не вважають приватну власність найдосконалішою формою організації виробництва, обстоюють оптимальне розширення державної власності, в т. ч. через націоналізацію військово-промислових концернів. Процеси, що відбуваються з державною власністю у розвинених країнах, неправомірно називати лише приватизацією, оскільки роздержавлення (перехід в інші, а не лише у приватну, форми власності) в них поєднується з приватизацією. З переходом державної власності з акціонерну в ній поєднуються процеси формування колективної власності (колективізація державної власності, перехід значної частки акціонерного капіталу в колективну власність) і приватизації (перехід частини акцій до приватних осіб). Дж. Стігліц розглядає приватизацію як процес перетворення державних підприємств на приватні, але не розмежовує приватизацію і роздержавлення. Спроби охарактеризувати роздержавлення і приватизацію лише як процес приватизації зумовлені пануванням одного зі стереотипів у західній економічній науці – про існування в економічній системі лише двох типів власності (державної та приватної) та ігнорування колективної власності. Його поділяють і російські економісти В. Медведєв, П. Буніч, Р. Євстігнєєв, характеризуючи всі перетворення, що відбуваються з відносинами власності в Росії, як приватизацію, а також окремі українські вчені. Недостатньо обгрунтовані погляди тих економістів, які ототожнюють роздержавлення і приватизацію. Важливим є визначення оптимальних меж приватизації та реальної частки державної власності, що має залишитися в руках держави. Найбільш конструктивною у цьому питанні є думка тих авторів, які стверджують, що частка державної власності у засобах виробництва в країнах СНД повинна сягати 30%. У розвинених країнах вона може бути значно нижчою, оскільки механізми державного регулювання економіки в них ефективно взаємодіють з наддержавним, з ринковими важелями саморегулювання, з монополістичною планомірністю, з одержавленням бл. 50% ВВП, сформовано структуру та інфраструктуру ринку та ін. З огляду на те, що такі умови в Україні відсутні, надмірне зниження частки державної власності призвело до зникнення матеріальних передумов активної державної економічної політики, до переважання ринкових важелів регулювання економіки, що посилює нерівновагу економічної системи. Пріоритетною формою розвитку власності в процесі роздержавлення і приватизації повинна стати трудова колективна власність, оскільки саме в ній колективний характер праці діалектично поєднується з колективним привласненням, починає діяти колективний економічний інтерес, який органічно узгоджується з індивідуальними інтересами працівників.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Приватизації концепції - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Мібід (мівід) Мібід (мівід) – середня відсоткова ставка, яку оголошують великі московські банки-дилери при купівлі міжбанківських кредитів....
Сталість грошей Сталість грошей – сталість купівельної спроможності (сили) грошей, яка означає, що за грошову одиницю можна купити певну однакову кількість товарів і послуг упродовж тривалого періоду....
Картельне право Картельне право – форма антимонопольного законодавства, яка передбачає заборону всіх видів картелів із наданням дозволу на їх діяльність лише в особливих умовах, за винятком окремих...
Методи оцінки ефективності інвестицій Методи оцінки ефективності інвестицій – способи вимірювання очікуваних або фактичних результатів від упровадження інвестиційних проектів. У західній економічній літературі розрізняють: 1) методи, що базуються на...
Номінальна заробітна плата Номінальна заробітна плата (від лат. nominal is – іменний)- сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили. Н. з. п....
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Надлишок товарних цінностей Надлишок товарних цінностей (излишок товарных ценностей) – перевищення нормативного рівня матеріальних цінностей....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Економічний бойкот Економічний бойкот (экономический бойкот) – повна або часткова відмова від економічних зв’язків з окремою приватною особою, фірмою, регіоном, державою, групою держав тощо....
Облігації зворотні Облігації зворотні – облігації, які їхній власник може повернути емітентові до закінчення терміну погашення за номінальною вартістю або обміняти на інші цінні папери за заздалегідь...
Маржинальна податкова ставка Маржинальна податкова ставка – ставка, за якою оподатковується кінцевий прирощуваний оподатковуваний прибуток....
Прогнозування бюджетне Прогнозування бюджетне – науково обгрунтовані пропозиції щодо тенденцій і напрямів розвитку бюджету (державних доходів і видатків) на близьку і віддалену перспективу, альтернативних шляхів і термінів...
Період базовий Період базовий – певний проміжок часу (місяць, рік тощо) або конкретна дата, з показниками яких зіставляються показники іншого періоду часу або дати....
Капітал використовуваний Капітал використовуваний – сума вкладеного власного капіталу й довготермінової заборгованості....