РОЗДІЛ І ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС
§ 7. Речовини. Фізичні властивості речовин
Вивчення параграфа допоможе вам:
– називати фізичні властивості газів, рідин і твердих тіл;
– порівнювати речовини за їх фізичними властивостями.
Із попереднього параграфа ви дізналися про загальні характеристики тіл – форму, розміри, масу, об’єм, агрегатний стан. А чи задумувались ви, з чого утворені тіла? Століттями людина шукала відповідь на це запитання.
Речовини. Відомо, що тіла складаються з речовин.
На мал. 12 зображено
Мал. 12. Срібна, пластмасова та залізна ложки
Мал. 13. Поліетиленові предмети (пакет, кришки, труба, ємність для рідини)
Але срібну ложку виготовили із срібла, пластмасову – з поліпропілену, залізну – із заліза.
Срібло, поліпропілен, залізо – приклади речовин. Удома і в школі ви постійно маєте справу з речовинами. Життя кожної людини неможливо уявити без таких речовин, як вода, кисень, цукор, кухонна
Розгляньте мал. 13. Зверніть увагу: тіла мають різну форму, розміри та об’єм, але всі вони виготовлені з однієї речовини – поліетилену.
Назвіть кілька речовин, без яких людина не може обійтися.
Назвіть кілька різних тіл, що виготовлені з однієї речовини.
Властивості речовин. Кожна речовина має свої властивості.
Властивості речовин – це ознаки, за якими розрізняють речовини або встановлюють між ними подібність.
Розрізняють фізичні й хімічні властивості речовин. До фізичних належать колір, блиск, запах, прозорість та деякі інші.
У цукру і солі спільним є те, що обидві речовини тверді, білого кольору і добре розчинні у воді. А відмінність полягає в їхньому смаку. Увага! Невідомі вам речовини в жодному разі не можна перевіряти на смак!
Блиск також належить до фізичних властивостей речовин. Він зумовлений відбиттям світлових променів від поверхні речовини. Наприклад, срібло блищить, а поліетилен – ні.
Наступною властивістю речовин є запах. Парфуми ми відчуваємо навіть на відстані завдяки наявності в них речовин із сильним запахом. А ось вода – без запаху і смаку.
Металева кулька
Прозорість – одна з властивостей води
Через шар води в акваріумі легко розгледіти камінці, рослини, рибок. Це тому, що вода прозора. Через алюміній, навіть через тоненьку його плівку, нічого не побачиш, бо він непрозорий. Так, через алюмінієву обгортку шоколадної плитки не видно. Прозорість є однією з властивостей речовин і тіл.
Колір, блиск, запах, прозорість – фізичні властивості речовин.
У природі речовини трапляються в трьох станах: твердому, рідкому, газуватому. Тобто розрізняють твердий, рідкий, газуватий агрегатні стани речовин. Зокрема, речовину воду ви бачили в усіх трьох станах. І знаєте, що її агрегатний стан залежить від температури. За кімнатної температури у відомої вам речовини алюмінію твердий агрегатний стан, води – рідкий, а в кисню – газуватий.
Відмінності між агрегатними станами речовин.
У газуватому стані речовина не зберігає ні форми, ні об’єму. Тому вона заповнює весь доступний їй об’єм. У рідкому стані речовина зберігає об’єм, але легко змінює форму. Наприклад, налиті в мірний стакан 100 мл води набудуть форми тієї частини стакана, в якій перезуває вода (мал. 14, а). Якщо стакан нахилити, об’єм води не стане ні більшим, ні меншим. Але вона легко змінить форму мал. 14, б). Це означає, що рідина може вільно перетікати з однієї посудини в іншу або розливатися. Таку властивість рідких речовин називають текучістю.
Більшість речовин перебувають у твердому агрегатному стані, тому й тіла, виготовлені з них, – тверді (мал. 15, с. 32).
Їх форму можна змінити, але для цього лід докласти зусиль. Наприклад, зігнути алюмінієвий дріт вам під силу. Надана йому форма збережеться.
Пригадайте
Досліди з перетворення води на пару та лід.
Мал. 14. Текучість – властивість рідин
Мал. 15. Тверді тіла зберігають форму
Тверді тіла мають форму та об’єм і можуть змінювати їх під впливом зовнішньої дії. Рідини зберігають об’єм, але легко змінюють форму. Газуваті речовини не зберігають ні об’єму, ні форми.
А чи можна переводити речовину з одного агрегатного стану в інший? За різних умов для більшості речовин можна досягти кожного з трьох агрегатних станів. Для цього слід змінити звичайні для речовини умови, наприклад, нагріти чи охолодити до певної температури.
Скарбничка знань
Продовжимо ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Електропровідність – це здатність речовин проводити електричний струм. Виявляється, що одні речовини проводять електричний струм (залізо, алюміній, мідь, срібло), а інші, наприклад ті, з яких виготовлені гумові рукавиці, скляний і фарфоровий посуд, – ні. Тому для ліній електропередачі підходять алюмінієві дроти, а не гумові трубки. А щоб захистити себе від ураження електричним струмом, електрики працюють у гумових рукавицях.
Теплопровідність – це здатність речовин передавати тепло в навколишній простір. Узимку від дерев’яної ручки ми не відчуваємо такого холоду, як від металевої. Пояснюється це тим, що деревина має низьку теплопровідність, а метал – високу.
Мідні та алюмінієві провідники
У різній теплопровідності різних речовин ви можете легко переконатися на простому досліді. Обережно налийте гарячої води порівну у дві однакові склянки. Одночасно помістіть у них по чайній ложці приблизно однакових розмірів, але в одну – металеву, у другу – пластмасову. Тримайте ложки за їх верхню частину лівою і правою руками. Яка рука швидше відчує тепло ложки? Як ви вважаєте, від чого це залежить?
Перевірка знань
1. У яких агрегатних станах може перебувати речовина?
Наведіть приклади.
2. Назвіть відомі вам властивості газів, рідин, твердих тіл.
3. Чому через скляну шибку вулицю видно, а через дерев’яні двері – ні?
4. Які фізичні властивості кухонної солі вам відомі?
5. Заповніть табл. З у зошиті, добираючи до кожної речовини її властивості.
Таблиця З
Речовини | Колір | Властивості Прозорість Блиск | Запах |
Кисень | |||
Вода | |||
Алюміній |
6. Учень виконав експеримент – надув не надто сильно повітряну кульку. Після того як повітря заповнило гумову кульку, надійно зав’язав її ниткою Помірно стиснув кульку з боків руками.
Змінила кулька форму чи ні? Чому?
Збільшився чи зменшився об’єм кульки при цьому?
Спрогнозуйте, чи стануться зміни з формою й об’ємом кульки після того, як учень відпустив руки. Зберегла кулька набуті форму й об’єм чи повернулася до початкових?
Свої припущення і твердження ви можете перевірити дослідним шляхом.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)