Регулювання міжнародної торгівлі ❤️ Економічний словник

Регулювання міжнародної торгівлі – сукупність форм, методів і важелів державного і наддержавного регулювання експорту та імпорту товарів і послуг з метою створення сприятливих умов для розширеного відтворення всередині країни, передусім для привласнення національними і транснаціональними компаніями (ТНК) максимальних прибутків. Реалізація цього завдання відбувається за суперечливого поєднання протекціонізму і лібералізації (див. Протекціонізм; Лібералізація у зовнішньоторговельній діяльності). Однією із закономірностей у розвитку

міжнародної торгівлі було поступове зниження митних тарифів упродовж останніх чотирьох-п’яти десятиріч (до 40% у 50-ті, до 10% – у 70-ті, до 5% – у 90-ті XX ст.). Водночас розвинені країни використовували майже 800 видів не тарифних бар’єрів, за допомогою яких держава стимулювала імпорт понад 50% усіх товарів. Тому рівень тарифів у США на початку XXI ст. становив 5,7%, в Японії – 6,5%, у країнах ЄС – 6,9%. Характерна ознака протекціоністської політики за сучасних умов – колективний і селективний протекціонізм, до якого вдаються країни-члени інтеграційних угруповань, зокрема ЄС, щодо третіх країн. Крім того,

згідно з Ломейськими угодами країн ЄС у 70-ті почав діяти пільговий режим оподаткування низки слаборозвинених (асоційованих з ЄС майже 60 країн) на противагу іншим слаборозвиненим країнам. Ці заходи доповнюють зміни програм державного стимулювання експорту, найважливішими засобами якого є державне кредитування експорту, змішане кредитування (поєднання державного і недержавного, рефінансування частини експортних кредитів, що надаються комерційними банками, та ін.), державне страхування експортних кредитів, безпосереднє субсидування експорту. Традиційні форми такого стимулювання замінюються гнучкішими, зорієнтованими передусім на вибіркове стимулювання окремих важливих видів продукції, зокрема тих, що визначають розвиток НТР, базових галузей промисловості. Експортне кредитування в розвинених країнах світу охоплює до 20% експорту цих країн і здійснюється переважно у формі фінансування наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок, прискореної амортизації та ін. Водночас розвинені країни вдаються до прямого субсидування експорту здебільшого на сільськогосподарську продукцію (рівень захисту сільськогосподарського виробництва, наприклад, у Західній Європі – бл. 200% з урахуванням системи компенсаційних зборів і ліцензій), поступового розширення страхування кредитів (передусім від політичних, військових ризиків), подовження термінів такого страхування, поліпшення умов виплати страхових сум та ін. Державне Р. м. т. доповнюється наддержавним – з боку міжнародних організацій, передусім ГАТТ, створеною в Женеві 1947, 1995 трансформованою в СОТ. Ця організація діє на підставі міжурядового багатостороннього договору, в якому зафіксовано принципи і правила міжнародної торгівлі, які передбачають рівність учасників у сфері міжнародної торгівлі, надання країнам-учасницям режиму найбільшого сприяння (рівність і не дискримінація між ними, взаємні поступки і зниження митних тарифів, інших не тарифних бар’єрів, здійснення торгівлі на приватноправовій основі, визнання митних тарифів як єдиного засобу регулювання зовнішньої торгівлі (виняток – встановлення кількісних обмежень при регулюванні сільськогосподарського виробництва), відмова від односторонніх дій, переговори і консультації та ін. Згідно з режимом найбільшого сприяння, країни-учасниці зобов’язуються встановлювати на товари, що взаємно поставляються, мита, не вищі від встановлених для третіх країн. Виняток – економічні угруповання (ЄС, ЄАВТ та ін.), а також асоційовані з ними країни. Цей виняток поширюється на слаборозвинені країни, яким надано право експорту товарів за зниженими тарифами, але без відповідного зниження митних тарифів на імпортовані товари. Водночас принципи СОТ не допускають застосування інших форм і методів Р. м. т. (хіба що тимчасово і спричинених надзвичайними обставинами, наприклад, застосування кількісних обмежень), зокрема квот, експортних або імпортних ліцензій, стимулювання виробництва за допомогою податкових пільг, використання програм регіонального розвитку та ін. Важливим засобом Р. м. т. є багатосторонні торговельні переговори – раунди. У 2001 в Катарі розпочався новий раунд таких переговорів.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Регулювання міжнародної торгівлі - Економічний словник

Схожі записи:

Ощадні вклади Ощадні вклади (сберегательные вклады) – грошові кошти юридичних та фізичних осіб, внесенні на зберігання в ощадні банки з метою отримання відсотків....
Особиста власність Особиста власність (личная собственность) – індивідуальна власність громадян на майно (будинок, будівлі, худоба, птиця, транспортні засоби, предмети домашнього вжитку та особистого споживання тощо), призначена для...
Індустріального суспільства концепція Індустріального суспільства концепція – концепція, в якій за основу класифікації суспільства прийнято розвиток машинної техніки і великого промислового виробництва, але ігнорується або применшується вирішальна роль...
Ресурси структурно-організаційні Ресурси структурно-організаційні – сукупність лінійних і апаратних органів управління та відносин між ними. Організаційна структура управління будь-яким суб’єктом господарювання – форма системи управління, що визначає...
Сучасна парадигма економічної теорії Сучасна парадигма економічної теорії – цілісна економічна система, теоретичним вираженням якої є сукупність економічних законів і категорій, отриманих на основі комплексного використання основних елементів діалектичного...
Крива сукупного попиту Крива сукупного попиту – подана у графічній формі залежність між попитом на кінцеві товари і послуги (кількістю товарів і послуг, які можуть і хочуть придбати...
Робочий період Робочий період – робочий час, необхідний для перетворення предметів праці на готовий продукт. Р. п. – основна частина часу виробництва, що складається з тісно пов’язаних...
Лінійно-функціональна система управління Лінійно-функціональна система управління (линейно-функциональная система управления) – форма управління організацією, кампанією, установою, в якій комбінуються лінійне та функціональне управління, що дає можливість поєднувати централізацію і...
Урочний час Урочний час (див. Робочий час) – час, протягом якого працівники зобов’язані виконати певний обсяг дорученої їм роботи чи певне завдання. Основними елементами У. ч. є:...
Акція основна Акція основна – акція, яка дає її власникові право голосу, але не гарантує отримання дивідендів....
Методи соціально-економічного управління Методи соціально-економічного управління – комплекс методів цілеспрямованого впливу на окремих працівників, групу і трудовий колектив з метою створення потужних і динамічних стимулів до ефективної праці...
Облік податковий Облік податковий – облік усіх податкових надходжень і платежів зареєстрованих і незареєстрованих платників податків в органах податкової інспекції. Платники податків подають до місцевих відділень Державної...
Вексель у комплекті Вексель у комплекті – вексель, випущений одним або двома дублікатами, оплата одного з яких анулює інші....
Економічна ефективність зовнішньої торгівлі Економічна ефективність зовнішньої торгівлі – результативність зовнішньої торгівлі, яка визначається сукупністю показників, що характеризують доцільність експортно-імпортних операцій. Якщо витрати на вітчизняне виробництво необхідної продукції, які...
Валютний рахунок Валютний рахунок – активні та пасивні балансові рахунки (клірингові, позичкові та ін.) суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, на яких обліковуються надходження і платежі в іноземній валюті, а...
Реабілітація Реабілітація (лат. rehabilitatio – відновлення, поновлення) – поновлення у правах, поновлення репутації тих, хто безневинно постраждав, що поєднується з компенсацією заподіяних збитків....
Валютні зони Валютні зони – об’єднання декількох або багатьох держав на основі валютних союзів для координації політики у сфері зовнішньоекономічних відносин. Валютними блоками, що утворилися в першій...
Податок промисловий Податок промисловий – обкладання податком підприємств, артілей та ін. виробничих структур, які займаються дрібним місцевим промислом у межах країни....
Закон зростання витрат Закон зростання витрат – закон, згідно з яким із заміною виробництва одного товару іншим за повної зайнятості ресурсів альтернативні витрати виробництва другого товару зростають. При...
Капіталізація банківського капіталу Капіталізація банківського капіталу – перетворення отриманих банками прибутків на зростання власного капіталу банків у процесі проведення ними активних і пасивних операцій. Банківський капітал складається із...
Ринкова рівновага за монополістичної конкуренції Ринкова рівновага за монополістичної конкуренції – співвідношення попиту і пропозиції на товари і послуги за панування монополій (в т. ч. олігополій) і механізм досягнення певної...
Система освіти Система освіти – сукупність закладів освіти різних рівнів, типів власності і форм організації, які, взаємодіючи, утворюють єдину систему освіти населення, цілісність якої забезпечується досконалою системою...
Інфрамаржинальна рента Інфрамаржинальна рента – різниця між реальною оплатою одиниці залучених ресурсів і тим мінімумом, за якого виникає відчутна пропозиція цієї одиниці на ринку ресурсів....
Експертиза бухгалтерська Експертиза бухгалтерська (экспертиза бухгалтерская) – 1. Дослідження спеціалістом – бухгалтером або групою спеціалістів правильності відбиття фактів та явищ господарської діяльності підприємства, організації, установи у документах...
Розподіл ризику Розподіл ризику – страхування, яке дає змогу фізичній особі обміняти ризик великих втрат від власності, доходів та ін. на певну кількість малих....
Тендерна соціальна стратифікація Тендерна соціальна стратифікація – нерівномірний розподіл економічних благ, власності і влади між чоловіками і жінками. Так, у США 2000 середній річний дохід білих жінок становив...
Ордер прибутковий касовий Ордер прибутковий касовий (ордер приходной кассовый) – грошовий документ, яким оформляють касову операцію приймання грошей підприємствами, організаціями, установами....
Закон Коперника-Грешема Закон Коперника-Грешема – один із законів грошового обігу, відповідно до якого якісні металічні монети з часом витісняються з обігу менш якісними при їх однаковій, установленій...
Акредитив подільний Акредитив подільний – акредитив, який використовується для виплати постачальником узгоджених у контракті сум після кожної частини поставки....
Система резервна Система резервна – система грошових і валютних резервів спеціальних фондів, які перебувають у власності держави і створюються для нормалізації грошово-валютного обігу, в т. ч. для...
Медіо Медіо – термін виконання біржових угод і банківських операцій, що припадає на середину місяця....
Індекс макроконкурентоспроможності загальний Індекс макроконкурентоспроможності загальний – узагальнювальний показник, за допомогою якого вимірюється здатність окремих країн досягати сталого розвитку на основі нових знань і технологій упродовж середньотермінового періоду....
Ліміт кредитний Ліміт кредитний – максимальна сума кредиту, яку може видати банк одному або кільком позичальникам. Визначається для кожного позичальника залежно від його фінансової позиції – стендінгу....
Витрати сукупні Витрати сукупні – сума всіх витрат підприємства, фірми або компанії за звітний період, на основі яких обчислюють середні та граничні витрати....
Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто...