Різноманітність тварин. Класифікація тварин

ВСТУП

УРОК № 2

Тема. Різноманітність тварин. Класифікація тварин.

Мета: сформувати у школярів поняття про різноманітність живих організмів і особливості їхньої класифікації.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, плакати, малюнки, схеми, що дозволяють показати різноманітність живих організмів і їхню класифікацію.

Базові поняття й терміни: Класифікація, біорозмаїття, таксон, царство, клас, ряд, родина, рід, вид.Тип уроку: Комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Перевірка

домашнього завдання

Перевірка домашнього завдання може проводитися у різних формах. Учитель може переглянути зошити безпосередньо на уроці або зібрати їх для перевірки, або провести за домашнім завданням усне опитування, або використовувати тестовий експрес-контроль тощо. У наступних уроках ми не будемо докладно прописувати цей етап, надаючи вчителеві можливість діяти на свій розсуд.

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблеми

Вам запропонували поділити усіх тварин на групи. Із чого ви почнете виконання цього завдання?

Обговорюючи

це питання, школярі повинні дійти висновку про те, що будь-яка класифікація починається з визначення ознак (або критеріїв), за якими буде проводитися класифікація. Можливо, школярі запропонують свої критерії для класифікації. їх треба зафіксувати на дошці. У процесі обговорення стає зрозуміло, що для класифікації тварин учням не вистачає інформації про них. Після цього можна переходити до вивчення нового матеріалу.

У наступних уроках ми не будемо повністю прописувати цей етап, просто пропонуючи варіант проблеми, проблемної ситуації або питання для обговорення. Учитель може використовувати й інші питання на свій розсуд, орієнтуючись на рівень знань конкретних школярів і ступінь їхньої мотивації.

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1.Різноманітність тварин і їхня класифікація

Учитель ставить питання: “Що ви знаєте про класифікацію рослин? За якими ознаками учені класифікували рослини?” Вислуховує відповіді учнів і дає поняття про класифікацію тварин, з огляду на знання школярів про класифікацію рослин.

Для впорядкування усіх відомих тварин їх прийнято поділяти, так як і рослини, на ряд категорій – таксонів. Основним таксоном є вид. Повна видова назва кожної тварини складається з родової й власне видової назв.

Близькі види тварин об’єднуються у роди. Роди об’єднуються у родини, родини – у ряди, ряди у класи й, нарешті, класи об’єднуються у типи. При цьому для уточнення розташування у системі деяких таксонів вони можуть бути приписані до одного з проміжних таксонів – наприклад, надряду (кілька близьких рядів) або підтипу (кілька близьких класів).

Потім слід ознайомити школярів із переліком основних типів тварин, яких вони будуть вивчати. Нижче подано повний перелік типів царства Тварини, з якого можна вибрати ті, що входять до шкільної програми. Але учням треба пояснити, що типів тварин значно більше, й навести приклади тих типів тварин, вивчення яких не передбачене програмою. Запам’ятовувати їх не потрібно, але про різноманітність типів тварин школярі повинні знати. У класифікації не даються латинські назви, оскільки це тільки ускладнить загальне знайомство з типами тварин.

2. Роль тварин у житті людини

Учитель ставить запитання: “Що ви знаєте про роль тварин у житті людини?” Вислуховує відповіді учнів і доповнює їх.

Значна роль тварин у житті людини пов’язана насамперед з використанням багатьох видів як об’єктів харчування й постачальників різноманітних форм сировини. Тваринна їжа збагачує раціон людини висококалорійними, легко засвоюваними повноцінними білками. Її постачальниками є різні види ракоподібних, молюсків, риб, мисливсько-промислові й вирощувані людиною свійські тварини. Пушно-хутряну сировину постачає багато видів звірів: соболь, куниця, білка, бобер, песець, калан, котик. Натуральний шовк людина одержує в результаті розведення шовковичного шовкопряда. Постачальниками коштовної лікарської сировини є бджоли, змії. Залози деяких тварин використовуються у виробництві гормональних препаратів. Багато тварин є незамінними для людини як засіб пересування і як фізична сила (кінь, верблюд, олень, буйвіл, слон). Деякі представники тваринного світу використовуються як лабораторні об’єкти під час проведення навчальних і як об’єкти наукових досліджень (амеби, інфузорії, жуки, комахи, жаби, голуби, пацюки, миші, морські свинки, кішки, собаки та ін.).

Неабияка й негативна роль деяких видів тварин у житті людини. Так, багато видів комах-шкідників, кліщів, гризунів у період масового розмноження завдають великої шкоди сільськогосподарським культурам, знижуючи їхню продуктивність і якість. Деякі види тварин є збудниками хвороб (паразитичні найпростіші, черви, членистоногі), переносниками збудників хвороб людини й тварин (мухи, собачий кліщ та ін.). Отрута деяких тварин є небезпечною для людини.

Цінність тварин для людини полягає не лише в тому, скільки корисних продуктів можна від них одержати, але й у їхній ролі в біогенному колообігу речовин. Тварини очищають навколишнє середовище від органічного забруднення, утилізують органічні залишки, є необхідними ланками в харчових ланцюгах, у біогеоценозах.

3. Тваринний світ України

Про тваринний світ України на цьому уроці дається тільки загальне уявлення. Треба сказати про те, що в наступних темах вивчення тваринного світу країни буде продовжено.

Унаслідок свого переважно рівнинного рельєфу й недостачі лісів на Україні мало ендемічних видів тварин.

Ендеміки (з грец. Endemos – місцевий) – види (роди, сім’ї тощо) рослин і тварин, обмежені у своєму поширенні відносно невеликою територією.

Усього представлено 28 тисяч видів, включаючи 101 вид ссавців, 350 видів птахів, 21 вид плазунів, 19 видів земноводних і понад 200 видів риб.

Ведмеді, зайці, дикі кабани, лиси, лосі, рисі, тетереви, рябчики, орли, яструби й сови дотепер живуть на північному заході – у Карпатах і на Поліссі.

У лісостепу поширені олені, кабани, вовки, гризуни (хом’як, тхір), куріпки, сороки, іволги. Для степового поясу найбільш типові гризуни, польові птахи й комахи.

Система заповідників, національних парків, природних заказників, яка все більш розвивається, дає можливість частково зберегти й навіть розводити нові види диких тварин.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі ознайомлюються з таблицею на с. 10 підручника, порівнюють таксони, які використовуються при систематиці рослин і систематиці тварин. Потім вони ознайомлюються зі схемою, що показує місце шимпанзе звичайного в системі тваринного світу.

Перевірити свої знання школярі можуть, відповівши на запитання 1-3 на с. 12.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 3].

V. Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” і рубрикою “Наука та науковці” на с. 12.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VI I. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 2, відповісти на запитання 4, 5 після параграфа на с. 12.

У зошиті [2] підготуватися до лабораторної роботи № 1 “Вивчення особливостей тваринних клітин і тканин”.

У зошиті [3, с. 3] виконати завдання.