Розмір і стійкість популяції ❤️ Довідник з екології

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ

Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ

4.1.1. Розмір і стійкість популяції

Популяції живих організмів характеризуються великою різноманітністю та різними розмірами, які визначаються загальною кількістю організмів або їх біомасою. Вони змінюються з віком та посезонно.

Розмір популяції залежить від ємності середовища та біологічних властивостей виду, особливо характеру розмноження. Одна група видів живих організмів скеровує свої репродукційні можливості на продукування більшої

кількості нащадків за кожний акт розмноження, а друга група – на продукування малої кількості нащадків високої життєздатності. Так, потомство від однієї самки мух, колорадських жуків нараховує сотні особин, а лосі, олені приводять в рік 1-2 малят. При цьому все багаточисельне потомство комах може вміститися на одній зараженій рослині, а популяція лося займає територію в десятки квадратних кілометрів.

Специфіка розмноження виробилась у кожного виду в процесі еволюції. Розмір кожної популяції є наслідком її взаємодії з навколишнім середовищем і його опору в межах збереження можливостей до розмноження.

Стійкість

популяцій залежить від їхньої здатності до самопідтримки і відтворення в умовах несприятливих впливів середовища. Вона по-різному забезпечується у рослин і тварин. Популяції рослин підтримують свою стійкість за рахунок саморозрідження (зменшення щільності дерев у лісі, густоти травостою на луках) або зміною фенотипу рослини. У розріджених популяціях рослини більше галузяться, у загущених – вони витягуються, слабо галузяться, мають менше листків. Щодо популяцій тварин, то збереження оптимальної щільності визначається способом життя, пошуком корму і міграційним простором.

Одним із факторів стійкості популяції є величина території популяції та розмір її самої. Малі популяції швидше деградують і вимирають, оскільки в них внаслідок близькоспорідненого схрещування життєздатність нащадків знижується. Для оцінки стійкості популяцій використовують поняття “мінімальна життєздатність”, що базується на врахуванні багатьох властивостей популяції. Стійкішими виявляються генетично мінливі популяції, здатні швидше адаптуватися і відновити свій розмір.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Розмір і стійкість популяції - Довідник з екології

Схожі записи:

ЙОНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЙОНІЗАЦІЯ – утворення йонів з електронейтральних частинок середовища. Зумовлюється різними чинниками (ел. розряд, нагрівання, фотойонізація тощо). Здатність до Й. повітря виявляє...
ЗЕМЛІ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – території, призначені для пром.-транспортного, лісогосп., водогосп. та ін. нес.-г. використання....
ЗОНА ВОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ЗОНА ВОДООХОРОННА – територія, виділена з метою охорони підземних або поверхневих вод від забруднення. У 3. в. звичайно-заборонена чи обмежена госп....
ГАММА-ТЕРАПІЯ Екологія – охорона природи ГАММА-ТЕРАПІЯ – променева терапія гамма-випромінюванням радіоакт. нуклідів. Застосовують для лікування злоякісних (зрідка доброякісних) пухлин....
ЗООЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЗООЛОГІЯ – наука про тваринний світ, один з основних розділів біології....
ВИД НЕВИЗНАЧЕНИЙ Екологія – охорона природи ВИД НЕВИЗНАЧЕНИЙ – вид, що, можливо, перебуває під загрозою зникнення, але ступінь цієї загрози через нестачу інформації не з’ясований. В. н....
ТРАСА Екологія – охорона природи ТРАСА – 1) лінія, що вказує напрям руху або поздовжню вісь дороги; 2) смуга землі, над якою проходить авіаційна лінія (маршрут...
ЗОНА ГІБРИДНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГІБРИДНА – простір, де трапляються гібриди або переважають суміші, що є наслідком схрещування близьких видів (або підвидів) тварин чи рослин....
Конкуренція ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 9. ВНУТРІШНЬОПОПУЛЯЦІЙНІ СТОСУНКИ ТА ВЗАЄМОДІЯ ПОПУЛЯЦІЙ Як між особинами однієї популяції, так і між різними популяціями існують певні зв’язки та стосунки,...
БАНК ГЕНІВ Екологія – охорона природи БАНК ГЕНІВ – організація, що займається консервуванням насіння і вегетативних тканин різних сортів культ, і дикорослих рослин, здатних до розмноження. Б....
ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА ГЕОМОРФОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНА ГЕОМОРФОЛОГІЯ – див. Геоморфологія інвайронментальна....
ГАЛОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФІТ(И) – рослини, що ростуть на дуже засолених грунтах. Залежно від фізіол. особливостей та шляхів адаптації до засолення Г. поділяють на...
ОКСИЛОФІТИ Екологія – охорона природи ОКСИЛОФІТИ – рослини, що зростають на дуже кислих грунтах, здебільшого на сфагнових болотах і кислих луках (напр., чорниця, сфагнові мохи)....
РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – штучний перерозподіл у часі об’єму річкового стоку, зміна його режиму відповідно до потреб водозабезпечення, гідроенергетики, іригації, водного транспорту...
СОЛЬФАТАРИ Екологія – охорона природи СОЛЬФАТАРИ – виходи гарячих газів, переважно сірчистого й сірководню, з тріщин на схилах та в кратері вулканів....
ВІДПЛИВ Екологія – охорона природи ВІДПЛИВ – періодичне зниження рівня океанів і відкритих морів, що супроводжується менш помітними коливаннями атм. тиску і деформацією твердого тіла Землі....
БАКТЕРІОСТАЗ Екологія – охорона природи БАКТЕРІОСТАЗ – пригнічення або повне припинення росту і розмноження бактерій, спричинене впливом несприятливих абіотичних чи біотичних чинників. У цей період бактерії...
ГЕРПЕТОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕРПЕТОБІОНТ – вид, який мешкає серед рослинних або ін. орг. решток на поверхні грунту (ліс, лучна підстилка тощо)....
СТАН ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ (РАВ) Екологія – охорона природи СТАН ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ (РАВ) – на території України розташовано понад 8000 різних установ та організацій, діяльність яких призводить до...
ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ – маса води, що міститься у твердих опадах, які нагромадились на поверхні землі до певного часу....
ІНФЛЮАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФЛЮАЦІЯ – проникнення поверхневих вод у товщу земної кори крізь шпари або карстові канали. І. слід відрізняти від інфільтрації, коли просочування...
ВИД ЕВРИТОПНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ЕВРИТОПНИЙ – вид, що заселяє різні біотопи (тобто поширений у різних місцях існування, без будь-якої конкретної пристосованості)....
ДЕТЕРЕНТ(И) Екологія – охорона природи ДЕТЕРЕНТ(И) – речовини, що інгібують живлення, харчування або відкладення яєць....
ВАЛКУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВАЛКУВАННЯ ГРУНТУ – процес спорудження протиерозійних валів....
ТАМНОБІОНТ Екологія – охорона природи ТАМНОБІОНТ – організм – мешканець чагарників. Термін стосується комах (короїди, заболонники, лубоїди, мешканці живої деревини)....
СТРУКТУРА ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт.,...
ГІДРОТЕРМИ Екологія – охорона природи ГІДРОТЕРМИ – гарячі водні розчини у надрах Землі, що утворюються в процесі застигання магми, видалення води з мінералів під час перекристалізації...
УРАН Екологія – охорона природи УРАН – прир. радіоакт. елемент з фіз. періодом напіврозпаду 700 млн років (11-235) та 4,5 млрд років (11-238), а біол. –...
ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” –...
Схема екологічної характеристики виду тварин ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ 11.4. Схема екологічної характеристики виду тварин 1. Назва виду (наукова і народна). 2. Загальні відомості про...
ВОДОЙМА РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА РЕКРЕАЦІЙНА – будь-який водний об’єкт, який використовується як місце відпочинку на воді (човновий, байдарковий, парусний спорт, туризм і прогулянки), з...
ГНИТТЯ Екологія – охорона природи ГНИТТЯ – розклад азотовмісних орг. сполук (в основному білків) мікроорганізмами; відіграє важливу роль у колообігу речовини в природі....
ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – процес нагромадження розчинних солей (переважно хлоридів і сульфатів натрію і магнію) у грунті. Спричинює формування солончакових (глибинне засолення)...
СВІТЛО Екологія – охорона природи СВІТЛО – один із видів ел.-магн. випромінювання, який охоплює ділянку спектра ел.-магн. хвиль у діапазоні від УФ – до ІЧ-ділянки включно....
ЕНДОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕНДОЕКОЛОГІЯ – розділ науки, що вивчає взаємовідносини мікроіндивіда з його внутр. симбіонтами і цих симбіонтів між собою. Напр., людини з власною...