РОЗМНОЖЕННЯ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ. ФОРМИ РОЗМНОЖЕННЯ ТВАРИН. СТАТЕВІ КЛІТИНИ ТА ЗАПЛІДНЕННЯ

Тема 2. ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН

& 35. РОЗМНОЖЕННЯ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ. ФОРМИ РОЗМНОЖЕННЯ ТВАРИН. СТАТЕВІ КЛІТИНИ ТА ЗАПЛІДНЕННЯ

Ви дізнаєтеся про те, що таке розмноження, які бувають форми розмноження, яке значення мають різні форми розмноження для тварин, які клітини в організмі тварин виконують функцію розмноження, як відбувається запліднення при статевому розмноженні.

– Я чув, що мурашки переносять попелиць з рослини на рослину для того, щоб вони там розмножились. Але як мурашки відбирають потрібну для цього кількість

савців і самок?

До найважливіших особливостей живих організмів відноситься здатність до розмноження. Розмноження – це здатність живих організмів відтворювати собі подібних, збільшуючи при цьому кількість особин свого виду.

Розмноження забезпечує існування виду протягом багатьох тисячоліть, сприяє збільшенню чисельності особин виду, їхньому розселенню на нових територіях.

Тварини можуть розмножуватися двома способами – нестатевим і статевим (мал. 218).

Мал. 218. Способи розмноження тварин

Мал. 219. Брунькування гідри

При

нестатевому розмноженні від материнської особини відокремлюється частина її тіла або особина ділиться на дві та більшу кількість частин, кожна з яких розвішається у самостійну особину. Нестатеве розмноження властиве переважно нижчим тваринам.

Розрізняють такі способи нестатевого розмноження тварин як поділ (як поділ навпіл у одноклітинних та вегетативне розмноження у рослин) і брунькування (як у дріжджів та губок).

Поділ полягає в тому, що материнська особина ділиться на дві більш-менш однакові частини, кожна з яких стає новим організмом.

Брунькування – це такий спосіб нестатевого розмноження, коли на тілі материнської особини утворюється виріст – брунька (мал. 219). Поступово ця брунька набуває форми й будови дорослої тварини. Після відділення (відбруньковування) від материнського органі яму нова особина починає самостійне життя.

Таким чином, у нестатевому розмноженні бере участь лише одна особина, яка може дати велику кількість потомства. Перевагою нестатевого розмноження є те, що види, які здатні до нього, можуть швидко збільшувати свою чисельність. Навіть однієї особини такого виду достатньо, щоб швидко заселити нове місце проживання своїми потомками.

Проте всі особини, які утворилися внаслідок нестатевого розмноження мають, однаковий набір генів, тобто є кланами. У результаті всі вони пристосовані до проживання тільки в таких умовах середовища, в яких проживав початковий материнський організм. Тому певні зміни у довкіллі можуть призвести до загибелі всіх особин даного виду (клонів), які живуть на цій території. Отже, тварини, що розмножуються тільки нестатевим способом, можуть збільшувати свою чисельність у певному місці тривалий час, але тільки у відносно сталих умовах.

При статевому розмноженні жіночий організм виробляє яйцеклітини, а чоловічий – сперматозоїди. Ці статеві клітини зливаються у процесі запліднення і таким чином утворюється зигота.

Дочірній організм, який розвинеться з такої зиготи, може поєднувати ознаки обох батьків, які можуть бути пристосованими до різних умов середовища. Саме статевий спосіб розмноження забезпечує унікальність (неповторність) набору генів кожної дочірньої особини. Тому при істотних змінах довкілля певні особини можуть виявитися стійкими до таких змін і саме це дозволить виду зберегтися на даній території. Таким чином, статеве розмноження є більш прогресивною формою розмноження у порівнянні я нестатевим. Серед тварин переважає саме статевий спосіб розмноження.

Мал. 220. Дощові черв’яки – це гермафродити, які розмножуються статевим шляхом

У тварин статеві клітини утворюються в спеціалізованих органах – статевих залозах.

Жіночі нерухомі статеві клітини наливаються яйцеклітинами, рухомі чоловічі – сперматозоїдами. Чоловічі й жіночі статеві клітини можуть утворюватися в різних організмах, а можуть і в одному. Організми, в яких одночасно е і чоловічі і жіночі статеві залози, називають гермафродитами.

У природі явище гермафродитизму досить поширене, щоправда зустрічається воно переважно у примітивних організмів (мал. 220).

Ще однією формою статевого розмноження є партеногенез, при якому яйцеклітина розвивається в дочірню особину без запліднення сперматозоїдом.

Яскравим прикладом партеногенезу є розмноження деяких комах. Наприклад. крилаті самки попелиць восени відкладають на рослини, якими вони живляться, запліднені яйця. З цих яєць навесні вилуплюються личинки, які завдяки неповному перетворенню розвиваються у безкрилих самок. Ці самки без запліднення (способом яйцеживонародження) народжують личинок, з яких розвиваються нові безкрилі самки, які знову народжують личинок і так кілька разів. Таким чином на рослині формується багаточисельна колонія попелиць, що складається виключно з безкрилих самок. Восени безкрилі самки народжують покоління личинок, які розвиваються в крилатих самців і самок, а крилаті самки після спарювання відкладають запліднені яйця.

Цікаво знати

Розселятись на інші рослини безкрилим самкам попелиць допомагають мурашки. Оскільки колонія попелиць складається лише з самок, що розмножуються завдяки партеногенезу, мурашкам не потрібно розрізняти самок і самців. Їм достатньо перенести на іншу рослину будь-яких попелиць (навіть одну), щоб заснувати нову колонію. А роблять це мурашки тому, що дуже полюбляють солодку “медвяну росу”, які виділяють попелиці.

Отже, попелиці зберегли переваги статевого розмноження, я завдяки партеногенезу мають можливість швидко збільшувати свою чисельність.

Завдяки партеногенезу розмножуються деякі ящірки, а також медоносні бджоли.

При статевому способі розмноження деяким тваринам (що, як правило, мешкають у воді) притаманне зовнішнє запліднення, при якому яйцеклітини і сперматозоїди виділяються у воду, де й відбувається їх злиття.

Іншим тваринам властиве внутрішнє запліднення, під час якого сперматозоїди вводяться в статеві шляхи самки, де й відбувається запліднення яйцеклітини.

Пригадаємо, які способи розмноження й запліднення притаманні тваринам різних типів.

Кишковопорожнинні тварини (звичайна гідра) розмножуються і статевим і нестатевим способом. Вони є гермафродитами (чоловічі й жіночі статеві клітини можуть розвиватися у однієї особини).

Плоскі черви, за небагатьма винятками, є гермафродитами. Запліднення у них внутрішнє. Також деякі плоскі черви здатні до нестатевого розмноження завдяки поділу тіла.

На відміну від плоских, кругла черви розмножуються виключно статевим шляхом і запліднення у них внутрішнє.

Поміж кільчастих червів, до яких відносяться: багатощетинкові й малощетинкові, є види з різними способами розмноження.

Більшість багатощетинкових червів – роздільностатеві організми й запліднення у них зовнішнє. Але, крім статевого, деяким багатощетинковим червам притаманне й нестатеве розмноження способом поділу або брунькування.

На відміну від багатощетинкових, малощетинкові черви є гермафродитами. Запліднення у них зовнішнє і відбувається в слизовій муфті, яку формують слизові залози пояска.

Членистоногі тварини (ракоподібні, павукоподібні, комахи) розмножуються виключно статевим способом. Запліднення у них внутрішнє.

Крім того, у деяких планктонних ракоподібних, таких як дафнії, зустрічається явище партеногенезу.

Всі наземні черевоногі молюски є гермафродитами. Запліднення у них внутрішнє.

На відміну від черевоногих молюсків, двостулкові і головоногі молюски – роздільностатеві тварини.

Усі хребетні тварини розмножуються виключно статевим способом і є роздільностатевими організмами.

Причому у примітивних хребетних тварин (риб і амфібій), розмноження яких відбувається у воді, запліднення, як правило, зовнішнє, тоді як у наземних (рептилій, птахів і ссавців) – внутрішнє.

ВИСНОВКИ

1. Розмноження – це властивість живих організмів відтворювати собі подібних, збільшуючи при цьому кількість особин даного виду.

2. Є два основних способи розмноження тварин – нестатеве і статеве.

3. Нестатеве розмноження у тварин може відбуватися завдяки поділу або брунькуванню.

4. Перевагою нестатевого способу розмноження є те, що види, які здатні до нього, можуть швидко збільшувати свою чисельність і заселяти нові території.

5. При статевому розмноженні у процесі запліднення зливаються жіноча і чоловіча статеві клітини і в результаті утворюється зигота.

6. Жіночі статеві клітини називаються яйцеклітинами, чоловічі – сперматозоїдами.

7. Статеве розмноження підвищує генетичну різноманітність видач що дозволяє йому вижити в умовах істотних змін у довкіллі.

8. Партеногенез – де такий спосіб статевого розмноження, при якому жіноча статева клітина розвивається в дочірню особину без запліднення.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Внутрішнє запліднення, зовнішнє запліднення, статеві залози.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Яким чином відбувається нестатеве розмноження тварин завдяки поділу і брунькуванню? Наведіть приклади.

2. Які переваги і недоліки нестатевого розмноження ви знаєте?

3. У чому переваги статевого розмноження у порівнянні з нестатевим?

4. Які організми називають гермафродитами? Наведіть приклади гермафродитів у різних типах тварин.

5. Яких тварин, які розмножуються завдяки партеногенезу, ви знаєте?

ЗАВДАННЯ

Заповніть таблицю в зошиті, поставивши позначку “+” або “так” навпроти способів розмноження, що притаманні вказаним видам тварин.

Вид	Статеве розмноження	Нестатеве розмноження	Гермафродитний організм	Роздільностатевий організм
Внутрішнє запліднення	Зовнішнє запліднення	Партеногенез	Поділ	Брунькування
Гідра звичайна
Сисун
Печінковий
Дощовий Черв’як
Нереїс
Річковий рак
Пваук-хрестовик
Бджола медоносна
Окунь звичайний
Жаба ставкова
Прудка ящірка
Голуб сизий
Європейський кріль