10 Що таке етногенез?
Характеристика процесу становлення етносу і його розвитку в науковій літературі дістала назву етногенез (від лат. ethnos – народ та genesis – виникнення, походження). Етногенез пов’язаний із формуванням мови, свідомості, зародженням культури. Практично всі етноси пройшли складний шлях становлення, утворилися з кількох різнорідних частин, поки не усвідомили себе цілісністю.
Для виявлення й пояснення закономірностей етногенезу, тобто розкриття механізму виникнення, розвитку і розпаду етносів, політологи пропонують
Вельми популярною є концепція Л. Гумільова, який для пояснення процесу етногенезу застосував не гуманітарну, а природничо-наукову методологію. Вчений поєднав геобіохімію та систематику з історичною географією, виходячи з того, що етнос як біосоціальна спільнота є частиною біосфери
У цілому Гумільов виокремив три основні історичні типи етногенезу:
– палеоетногенез – формування етносів різних метаетнічних спільностей, тобто груп етносів, що склалися в результаті тривалої культурної взаємодії або політичних зв’язків. Форми палеоетногенезу поділяються на етномовні (германці, слов’яни, тюрки, араби), етнорасові (народи Латинської Америки), етнокультурні (народи Кавказу, Сибіру, Поволжя) та етнополітичні (британці, швейцарці);
– мезоетногенез – виникнення етносів на зразок народностей, тобто таких, що перебувають на стадії між племенами і націями. За часом мезоетногенез збігається з утворенням ранньокласових держав, і згодом саме на базі таких етносів сформувалася більшість сучасних націй;
– неогенез – етногенез нового та новітнього часів, що відбувається на території Африки, Америки, Азії, Океанії, в якому беруть участь як представники етносів, що вже склалися (переважно європейські переселенці), так і місцеві етнічні групи, що перебувають на різних стадіях етногенезу.
У сучасній науці проблема періодизації українського етногенезу є дискусійною. Колишня радянська етнографія, яка грунтувалася на марксистсько-ленінській методології, розглядала етногенез як процес етнотворення крізь призму боротьби класів, визначальний принцип підходу до історії взагалі. Таким чином, до появи класів у первісному суспільстві існували такі етнічні групи, як рід та плем’я, у феодальному з’являється новий тип етнічної спільноти – народність, а на капіталістичній стадії розвитку суспільства, коли починають діяти товарно-грошові відносини, утворюється нація як вищий тип етнічної спільноти. Відтак нація розглядається як історично відносна категорія, бо за логікою марксистської методології вона вже втратила своє прогресивне значення й є скоріше реакційною силою. Саме на основі цієї теорії розвинулася радянська теорія нації.
Український учений О. Майборода запропонував таку схему етнополітичної еволюції українців:
– первісний етнічний субстрат (до індоєвропейський, індоєвропейський, слов’янський);
– давньоруський етнічний субстрат;
– українська національність;
– українська нація;
– українська нація – держава.
Сучасні дослідники пропонують розглянути гіпотезу цивілізаційного підходу до етногенезу, який ураховував би фундаментальні зрушення в технології, комунікаціях, життєзабезпеченні народів, оскільки радикальні зміни в цивілізації значною мірою впливали на характер і тип етногенетичних процесів.
Процес етнічного розвитку не є однолінійним, він скоріше дискретний, хвилеподібний і локальний. Отже, етногенез є певним тлом, на якому відбувається спонтанний, безперервний, глобальний соціальний розвиток. У світі немає етносів, які б пройшли всі щаблі суспільно-економічного розвитку, всі стадії етногенезу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)