Що таке політична доктрина? ❤️ Довідник з політології

25 Що таке політична доктрина?

Політична доктрина (лат. doctrina – вчення) – головний принцип діяльності суб’єктів політичного процесу, що грунтується на певній політичній ідеології.

У політичній доктрині відображується бачення політичної системи, шляхів її розвитку, функціонального призначення, засобів і методів розв’язання політичних проблем, вибору політичних пріоритетів. За допомогою доктрини визначаються конкретні напрями здійснення політичної влади, змінюється характер політичних інститутів, ціннісні орієнтири і

зміст політичних принципів, норм, фіксується зв’язок певних політичних ідей та інтересів.

Існування політичної доктрини може бути пов’язане з політичною системою загалом, окремими її сторонами чи регіональними політичними явищами. Виходячи з цього, політичні доктрини можна класифікувати на загально-соціальні, локальні й регіональні. Серед загально-соціальних політичних доктрин сучасності виокремлюють неоконсерватизм, неолібералізм, сучасний соціал-демократизм, ісламський фундаменталізм тощо.

Будучи невід’ємною складовою політичної системи суспільства, політична доктрина відображує

спрямованість політичного життя в цілому, діяльність політичних партій і рухів. Кожна політична доктрина не тільки має власні політичні цінності й орієнтири щодо оптимізації різних сфер суспільного життя, а й намагається пропагувати свої цілі та ідеали, спрямовувати громадян на реалізацію визначених нею завдань.

Політична доктрина відображується в програмних документах, використовується у передвиборних кампаніях, в умовах боротьби за політичну владу є засобом розрізнення партій і рухів. Через політичну доктрину суб’єкти індивідуалізуються, а також відбувається їх об’єднання (консолідація) або роз’єднання.

Можливості для реалізації політичної доктрини з’являються тоді, коли політичні суб’єкти, що її підтримують, перебувають біля керма державної влади. Водночас плюралізм сучасного суспільства не дає правлячій партії чи коаліції можливості здійснювати свою політичну доктрину без урахування думок інших політичних суб’єктів і положень тих політичних доктрин, які вони представляють. Таким чином створюються умови для врахування багатоманітності інтересів і для досягнення згоди при здійсненні політичної доктрини.

Політологи радять, розглядаючи ту чи ту політичну доктрину, брати до уваги, що на розвиток кожної з них впливають суперечливі тенденції: від удосконалення змісту і логічної структури доктрини до приведення окремих її компонентів у відповідність з реальною ситуацією.

Зазвичай доктрини грунтуються на різних світоглядних позиціях, різних методах світопізнання і своєрідних засобах удосконалення світу. Проте їх слід аналізувати з позицій загальнолюдських цінностей, демократії й гуманізму.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Що таке політична доктрина? - Довідник з політології

Схожі записи:

ЕПІСТЕМОЛОГІЯ ЕПІСТЕМОЛОГІЯ – вчення про істинне, достеменне знання, теорія пізнання; виявляє умови отримання вірогідних та істинних знань....
Інтерпеляція Політологічний словник Інтерпеляція (з лат. interpellatio – переривання промови, позов, вимога) – форма парламентського контролю, яка застосовується у країнах з парламентською, рідше змішаною формою державного...
Центр Політологічний словник Центр (лат. centrum – серединна точка, осереддя) – термін, що перейшов з геометрії у сферу географії, фізіології, політики й економіки. Ц. – найважливіша...
Клієнтелізм політичний Політологічний словник Клієнтелізм політичний (лат. cliens – слухняний) – система неформальних зв’язків між індивідами та групами, що займають нерівні соціальні позиції, на основі взаємного обміну...
Інформаційна війна Політологічний словник Інформаційна війна – протиборство з використанням інформаційних технологій, систем, ЗМІ. Зумовлює інформаційний вплив на системи управління супротивника, його політичне та військове керівництво і...
УТИЛІТАРИЗМ УТИЛІТАРИЗМ – принцип оцінювання всіх явищ лише з погляду матеріальної вигоди, зиску; прагнення особи в поведінці, діяльності отримувати практичну користь....
Політичні сили Політологічний словник Політичні сили – організовані суб’єкти соціальної та політичної діяльності, що здійснюють вплив на хід політичного процесу. Поняття П. с. близьке до поняття “суб’єкт...
Геополітичне становище Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ 1. Геополітичне становище Епохальність подій і явищ кінця XX ст. виявилася в тому, що сталися кардинальні...
Дарендорф Ральф Густав Політологічний словник Дарендорф Ральф Густав (нар. 1927) – німецький соціолог та політичний діяч. У своїх працях “Клас та класовий конфлікт в індустріальному суспільстві” (1957) та...
Декларація принципів толерантності Політологічний словник Декларація принципів толерантності – затверджена Резолюцією Генеральної конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 р. У ній держави – учасниці Організації Об’єднаних Націй з питань...
Безумство влади Політологічний словник Безумство влади (insaniti of power) – повна втрата розсудливості, бездумність у діях, поведінці тієї чи іншої влади, політичного, державного діяча. М. Головатий...
Жіночий рух Політологічний словник Жіночий рух – соціальні рухи (від перших, що виникли у XVIII ст. до сучасних) за політичну, соціальну, культурну рівність жінок з чоловіками. Фактично...
ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ Короткі висновки У країнах СНД поряд із загальними рисами – становленням владних структур і...
Народовладдя, інститути громадянського суспільства в Україні: можливості та реальність Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 5. Народовладдя, інститути громадянського суспільства в Україні: можливості та реальність Слід сказати, що й тепер,...
Республіка парламентська Політологічний словник Республіка парламентська – форма державного правління, що базується на принципі верховенства парламенту, перед яким влада має нести і несе відповідальність за свою діяльність....
Депутатський мандат Політологічний словник Депутатський мандат (від лат. mandatium – доручення) – документ, який засвідчує законність і обсяг повноважень депутата парламенту або іншого представницького органу, а також...
ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ Короткі висновки 1. Найзагальнішою і такою, яку поділяють усі наукові школи, методологічною формулою геополітики...
Нейтралітет Політологічний словник Нейтралітет – позиція безсторонності, зайнята треті ми державами стосовно воюючих сторін і визнана воюючими сторонами, причому така позиція створює права й обов’язки у...
Правова держава – ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА 4. Правова держава. Громадянське суспільство Істотною характеристикою політичного режиму є наявність у ньому інститутів правової держави. За...
ОПОРТУНІЗ ОПОРТУНІЗМ – політичний курс, який характеризується пристосовництвом, безпринципністю, угодовством, зрадою інтересів певної політичної сили чи ідеології....
Виборча система Політологічний словник Виборча система – сукупність певних правил і прийомів, які регламентують процес формування органів влади шляхом голосування в процесі виборів. М. Головатий...
Політична безпека Політологічний словник Політична безпека – комплекс заходів, спрямованих на збереження конституційно легітимізованого політичного ладу тієї чи іншої держави, забезпечення державотворення і конструктивної політики. Сутність П....
Центрально-азійські країни. Особливості моделі суспільного ладу Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ 4. Центрально-азійські країни. Особливості моделі суспільного ладу Центрально-азійські республіки – Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан,...
Лідерство політичне Політологічний словник Лідерство політичне – 1) механізм групової інтеграції, який об’єднує дії навколо особи чи певного угруповання, які відіграють роль керівника; 2) процес взаємодії угруповання...
Депортація Політологічний словник Депортація (від лат. deportatio – вивезення) – вигнання, заслання, висилка; насильницьке переселення цілих народів, етнічних груп, їхніх частин або окремих представників з їхньої...
Чернишевський Микола Гаврилович Політологічний словник Чернишевський Микола Гаврилович (1828 – 1889)- російський просвітитель, письменник, радикальний матеріаліст. Відомий своїм утопічним і нігілістичним романом “Що робити? “, написаним під час...
Апарат політичний Політологічний словник Апарат політичний (лат. apparatus – обладнання) – сукупність установ, організацій і кадрів, що здійснюють управлінську політичну роботу на всіх рівнях; інститут влади, що...
Тенета влади Політологічний словник Тенета влади (snare of power) – в переносному значенні свого роду сітка, павутина, пастка влади, у яку неважко заманити недосвідчених, але активних, рухливих...
Дискримінація політична Політологічний словник Дискримінація політична (від лат. Diskriminatio – розрізнення, розділення) – свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне...
Демократичний соціалізм Політологічний словник Демократичний соціалізм – ідейно-політична доктрина соціал-демократичного руху. Термін “Д. с.” вперше було використано в 1888 р. Д. Б. Шоу, а з 1945 р....
Дипломатичний корпус Політологічний словник Дипломатичний корпус – сукупність глав іноземних дипломатичних представництв, які акредитовані у певній державі. В широкому значенні слова під поняттям Д. к. розглядаються всі...
Аквінський Тома Політологічний словник Аквінський Тома (Томадо д’Аквіно, Аквінат) (бл. 1225 – 1274) – середньовічний італійський філософ, теолог, систематизатор схоластики на основі аристотелізму. Походив з роду графів...
Вебер Альфред Політологічний словник Вебер Альфред (1868 – 1958) – німецький філософ, соціолог, економіст (брат Макса Вебера). В концепції універсальної історії А. Вебера всесвітньо-історичний процес розчленовується на...
Кокус Політологічний словник Кокус (анг. coucus) – неофіційні, часто закриті збори (нарада) членів політичної партії або фракції для висування кандидатів на вибори, обговорення політичної лінії. К....
Європейський парламент Політологічний словник Європейський парламент – один з вищих органів Європейського Союзу. До 1979 р. складався з парламентаріїв, яких призначали національні законодавчі органи країн – членів...