Синдикат

Синдикат (лат. sindicatus, sindicus – повірений, представник) – об’єднання кількох підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт. Створюється з метою усунення конкуренції, встановлення контролю за ринком і отримання монопольних прибутків. Для досягнення цього фірми-учасники формують єдиний орган – спільну контору, через яку реалізують продукцію. Збут продукції, а також закупівлю сировини здійснюють централізовано, що дає змогу регулювати

обсяги виробництва, підтримувати високі ціни, а за потреби – вдаватися до товарного демпінгу. Найадекватнішою формою їх існування є акціонерні товариства. С. набули поширення на початку XX ст. в Німеччині, Франції, Росії та інших країнах. Тепер С. значною мірою втратили своє значення через прийняття в розвинених країнах антимонопольного законодавства, однак ця організаційна форма бізнесу ще існує (наприклад, алмазний С., що контролює світовий ринок не оброблених алмазів). Формою розвитку сучасного С. є також торговельні монополії. Інша форма – банківський С., або консорціум: об’єднання коштів двох і більше банків для кредитування певного об’єкта або позичальника (синдикативний або консорціальний кредит) у значних розмірах, на тривалі строки. Банківські С. діють на міжнародному ринку позичкового капіталу, на євроринку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


Синдикат - Економічний словник


Синдикат