Формули й таблиці
БІОЛОГІЯ
ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ
Еволюція – процес історичної зміни видів. Деякі результати еволюції – поява нових таксонів, удосконалення організмів з часом.
Теорія Чарльза Дарвіна (опублікована 1859 р. у книзі “Походження видів шляхом природного добору, або збереження сприятливих порід у боротьбі за життя”), пізніше отримала назву “дарвінізм”.
Особини одного виду відрізняються за багатьма ознаками.
Ці ознаки впливають на їхні шанси вижити та залишити по собі потомство.
Боротьба
У результаті боротьби за існування виживають носії корисних ознак, які передають їх своєму потомству – відбувається природний добір.
Таким чином поступово поширюються корисні ознаки, що згодом приводить до еволюції та появи нових видів.
Синтетична теорія еволюції (СТЕ)
Виникла в 20-50 pp. XX ст. як поєднання генетики популяцій з теорією Ч. Дарвіна.
1. Матеріалом для еволюції слугують мутації.
2.
3. Чинники еволюції – дрейф генів, хвилі життя, потік генів.
4. Рушійний чинник еволюції – природний добір.
5. Природний добір буває стабілізуючим, рушійним та розриваючим (дизруптивним).
6. Існує три види еволюційного процесу: мікроеволюція, видоутворення та макроеволюція.
7. Будь-яка систематична група може або процвітати (біологічний прогрес), або вимирати (біологічний регрес).
8. Біологічний прогрес досягається завдяки змінам у будові організмів: ароморфозам, ідіоадаптаціям чи загальній дегенерації.