СЛОВЕСНІ ФОРМУЛИ НА ОЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЧАСУ ПРОТЯГОМ ДОБИ

Мета: навчати учнів уживати правильні форми (за зразком у підручнику, поданим учителем) на означення часу протягом доби, будувати словосполучення з числівниками за зразком, опорною таблицею; розвивати зв’язне мовлення; виховувати бережливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над прислів’ями

– Складіть та запишіть прислів’я. Підкресліть числівники; визначте, які вони.

Як молодим був,

Десять невчених

дають, іще й не хочуть брати.

Потрібне,

То тридцять вареників гнув, а тепер хамелю-хамелю – і ледве шістдесят умелю.

За одного вченого

Три дні спить, два слабий, а на сьомий – вихідний.

Трапляється і такий год,

Як п’яте колесо у возі.

Лінивий день гуляє,

Що на день по сім погод.

2. Каліграфічна хвилинка

Ші ст сот іс шістсот

– Складіть і запишіть словами математичний приклад із цим числівником.

Т те ем тем пе ра температура

Гра “Зачаровані слова”

cellspacing="0" cellpadding="0">

Т

Е

М

П

Е

Р

А

Т

У

Р

А

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

8 9 10

1 2 3 4

3 2 8 7

1 7 3

1 2 7 8 10

8 7 6 11

4 7 10 11

69 8 11

6 7 3 11

4 7 10 8 11

3. Словникова робота

Учні самостійно пояснюють зміст слова температура, записаного під час хвилини каліграфії.

– Складіть та запишіть речення зі словом температура таким чином, щоб у реченні обов’язково був числівник.

4. Вікторина “Числівник”

– Що таке числівник?

– На які питання відповідають числівники?

– З якими частинами мови числівники найчастіше зв’язані у реченнях?

– Яким членом речення найчастіше виступає числівник?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні на уроці ми підсумуємо наші знання про числівник як частину мови.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження за мовним матеріалом

– Як ви вважаєте, яка тварина витримує найнижчі температури?

Учитель читає текст.

Білий ведмідь – найбільший хижак арктичної зони. Поживу шукає, відчуваючи запах за декілька кілометрів. У пошуках їжі білий хижак проходить багато кілометрів. Вони чудово плавають та пірнають. Можуть легко піймати під водою рибу чи непомітно підкрастися до тюленя, що лежить на крижині. Живуть білі ведмеді одинаками, пар не утворюють. Разом можна побачити лише матір з одним-двома малюками.

Запис речень, у яких є числівники. Виділення числівників

Поживу шукає, відчуваючи запах за декілька кілометрів.

У пошуках їжі білий хижак проходить багато кілометрів. Разом можна побачити матір з одним-двома малюками.

– Які числівники підкреслили?

– Чи є в записаних реченнях слова, що означають кількість предметів, але не називають точного числа? (Декілька, багато)

– В українській мові є числівники, що означають загальну кількість, але не називають точного числа.

2. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над загадками

– Прочитайте і відгадайте загадки. Випишіть числівники, поставте до них питання.

Не з заліза, не з дерева

Ця пухкенька сплюха:

Є у неї два черева

І чотири вуха. (Подушка)

Д. Білоус

Плету хлівець на четверо овець,

А на п’яту – окремо. (Рукавичка)

Тридцять два білих брати сидять у темниці,

Коли темниця відчиняється – брати не виходять.

(Зуби, ротова порожнина)

Виходило дванадцять молодців,

Випускали п’ятдесят два соколи

Та триста шістдесят п’ять лебедів.

(Місяці, тижні, дні року)

ТРИ БРАТИ

Три брати ідуть по світу –

Від зими назустріч літу.

Перший пройде – тане лід,

Другий пройде – всюди квіт.

Третій пройде – укрива

Землю шовкова трава!

Нерозлучні три брати.

Не стрічався з ними ти?

(Весняні місяці – березень, квітень, травень)

Платон Воронько

2. Розв’язування головоломки

ЯК РОЗКЛАСТИ ГОРІХИ?

Ой, допоможи мені, Насте,

Сорок п’ять горіхів розкласти,

Що доспіли в цей понеділок,

Розкладать на дев’ять тарілок.

І ніяких в обліку збігів:

В кожній – різна кількість горіхів!

Як воно виходить?

Д. Білоус

– Запишіть відповідь.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

– Які слова належать до числівників?

– На які питання відповідають числівники?

– Змініть за питаннями числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


СЛОВЕСНІ ФОРМУЛИ НА ОЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЧАСУ ПРОТЯГОМ ДОБИ - Плани-конспекти уроків по українській мові


СЛОВЕСНІ ФОРМУЛИ НА ОЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЧАСУ ПРОТЯГОМ ДОБИ