І СЕМЕСТР
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Урок № 2
Тема: Словосполучення і речення. Члени речення (у тому числі однорідні). Просте і складне речення
Мета: повторити вивчене про словосполучення, його будову, зв’язок між словами у словосполученні, відмінність між словосполученням та сполученням слів; про речення, його будову, види речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за кількістю граматичних основ, про головні та другорядні члени речення, однорідні члени речення, удосконалювати вміння членувати
Тип уроку: урок повторення.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Повторення ключових питань.
Робота з підручником.
Опрацювання таблиці “Словосполучення”.
ІІІ. Виконання вправ на повторення.
Робота біля дошки.
Записати
Осінній день; чудовий настрій; наблизились до школи; зустрівся з товаришем; прийшли вчасно; привіталась чемно; слухаємо уважно.
Прочитати заздалегідь записані на дошці поєднання слів. Чи є вони словосполученнями? Свою думку обгрунтувати.
Осінь настала; налетів вітер; злива стишилась; дерева і кущі; дуби і осокори; знати і любити; пісня й праця.
Робота біля дошки.
Записати речення. Два з них почленувати на словосполучення (усно), у кожному зі словосполучень визначити головне й залежне слова. Пояснити, чому не утворюють словосполучень підмет і присудок, а також однорідні члени речення.
1. Осінь на рябому коні їздить (Нар. творч.) Осінь ходить, яблука золотить (М. Рильський.) Падають тепло і глухо яблука в нашім саду (В. Сосюра.)
2. Чатує осінь на останнє листя старого дуба (Л. Костенко.) Каштанів жовтий лист прощально одшумів (В. Сосюра.) Зелене, вічне і широке вкриває листя землю вщерть (М. Доленго.) Я в серці з юних літ до скону пронесу це листя трепетне на полі голубому (М. Рильський.)
ІV. Повторення ключових питань теми.
Робота з підручником.
Опрацювавши таблицю “Речення”, відповісти на питання:
– У чому полягає відмінність між реченням та словосполученням?
– Які бувають речення за метою висловлювання?
– За емоційним забарвленням?
– За наявністю головних членів?
– За будовою (кількістю граматичних основ)?
– Що утворює граматичну основу речення?
– Які є другорядні члени речення?
– Які члени речення називаються другорядними?
V. Виконання вправ на повторення.
Прочитати заздалегідь записані на дошці речення. Використовуючи таблицю як опору, охарактеризувати кожне речення. Останнє речення записати, підкреслити в ньому члени речення.
Заснуло листя жовтим сном (В. Сосюра.) Чого це ліс такий смутний? (М. Рильський.) Так свіжо в лісі і в душі! (В. Затуливітер.) Зіграй мені останній плач калини! (Л. Костенко.)
Пояснювальний диктант. Вказати речення прості і складні, з двома головними членами та з одним. Визначити речення з однорідними членами, пояснити вживання в них розділових знаків.
1. Слово дорожче за золото. Як складеться слово до слова, зложиться мова. Красне слово – золотий ключ. Будь гарним слухачем! Слово вилетить горобцем, а повернеться волом. Бджола жалить жалом, а чоловік вражає словом. Холодним словом серця не запалиш. На його слові можна мур мурувати.
Народна творчість.
2. Пісню калинову я складаю знову, і з людьми розмову серцем я веду (В. Сосюра.) Посадіть калину в чистім полі! І вона освятить час! Рід наш дуже любить волю. Хай же воля любить нас! (А. Листопад.) Зацвітає калина, зеленіє ліщина. (А. Камінчук.) Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягоди дарує. (Нар. творч.) Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють. (Т. Шевченко.) Без верби й калини немає України. (Нар. творч.) Колишися, калинонько, колишися, зеленими листочками розпишися, сонячними променями розмалюйся, з дужим вітром буйнесеньким розцілуйся. (Марійка Підгірянка.)
Диктант із коментуванням.
Підкреслити однорідні члени речення. Пояснити вживання розділових знаків між однорідними членами та між частинами складних речень.
Золотить осінь куполи дерев, пливе за обрій журавлина пісня.(Д. Кононенко.) Чую, як пахне Вітчизни земля блакиттю, росою, квітками (В. Мирний.) Джерела б’ють, співають і кричать, а потім виливаються у ріки… (І. Яворський.) Прийшла пора грибів і журавлів, вдягнувся в золоту кирею ліс (М. Стельмах.). Тече туман у берегах ріки, й течуть в тумані птиці над рікою, сидять в човнах із вудками дядьки, а сиві коні йдуть до водопою (Є. Гуцало.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
Бесіда.
– Що називається словосполученням?
– Як пов’язуються слова у словосполученні?
– Як визначити в словосполученні головне і залежне слова?
– Чому не утворюють словосполучення підмет і присудок, а також однорідні члени речення?
– Які розділові знаки ставлять між однорідними членами речення?
– Чи ставиться кома, якщо однорідні члени речення з’єднані неповторюваними сполучниками і, та? Навести приклади.
– Чи ставиться кома між однорідними членами речення, пов’язаними сполучником а, але, та (у значенні але)? Навести приклади.
– Що виражає речення?
– Які є види речень за будовою?
– Які є види речень за кількістю граматичних основ?
– Які є види речень за метою висловлювання та за емоційним забарвленням?
– Який розділовий знак ставиться в кінці окличного речення? розповідного речення, яке вимовляється без окличної інтонації? питального речення? Навести приклади.
VІІ. Домашнє завдання.
Вправа 8.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)