Смертність ❤️ Довідник з екології

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ

Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ

4.5. Смертність

Смертність – це кількість особин, які загинули в певний період часу. Розрізняють мінімальну і екологічну смертність.

Мінімальна смертність – це постійна величина, яка характеризує загибель особин в ідеальних умовах існування, за яких на популяцію не діють лімітуючі фактори. Максимальна тривалість життя особин за таких умов дорівнює її фізіологічній тривалості. Отже, смертність є ознакою популяції, яка детермінується

не тільки біологічними властивостями виду, а й залежить від багатьох факторів, у тому числі і від тривалості життя і виживання в різних умовах середовища існування. Тому більшу зацікавленість викликає смертність, виживання і тривалість життя залежно від умов середовища, або екологічна смертність.

Реалізована, або екологічна смертність – це непостійна величина, що характеризує загибель особин у певних умовах середовища. Відповідно, екологічна тривалість життя значно нижча від фізіологічної.

Смертність, як і народжуваність, можна виразити як кількість особин популяції, які померли за певний

час:

Смертність

Специфічну смертність виражають як відсоток числа особин, які загинули за певний час, від початкової чисельності популяції (або на 1000 особин).

У зв’язку з цим велику зацікавленість становить визначення специфічної смертності для окремих вікових груп і стадій розвитку особин популяції. Це дасть можливість визначити стійкість особин виду на різних етапах життєвого циклу та вплив екологічних факторів середовища.

Смертність у популяціях також залежить від багатьох причин: генетичної і фізіологічної повноцінності особин, дії хижаків, паразитів, захворювань, впливу несприятливих умов середовища. Всі вони по-різному діють на різних стадіях життєвого циклу організмів.

Якщо на осі абсцис відкласти інтервали віку особин, а на осі ординат відповідно число (відсоток) особин, що вижили на початку кожного вікового періоду із 1000 новонароджених, то отримаємо на графіку криву виживання. Вона свідчитиме про те, на яких вікових стадіях той чи інший вид найбільше піддається негативному впливу несприятливих факторів (рис. 4.4).

Смертність

Рис. 4.4. Криві виживання окремих видів тварин на різних етапах життя

( Zweifel, Lowe, 1966; Spinage, 1972).

Важливою для існування популяції є здатність особин до виживання як на ранньому періоді життя, так і в несприятливому середовищі.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Смертність - Довідник з екології

Схожі записи:

ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі)....
БАКТЕРИЦИДИ Екологія – охорона природи БАКТЕРИЦИДИ – хім. речовини, призначені для знищення бактерій....
ФОТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ФОТОТРОПІЗМ, геліотропізм – орієнтування осьових органів рослин – стебел і коренів, а також листків відносно освітлення, що виявляється в спрямованому рості...
ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто...
МАНГРОВІ ЛІСИ Екологія – охорона природи МАНГРОВІ ЛІСИ – рослинність припливно-відпливної смуги низьких мулистих тропічних узбереж. Представлена різними видами вічнозелених чагарників та невисоких дерев, що мають додаткові...
ХРЕБЕТ (ГІРСЬКИЙ) Екологія – охорона природи ХРЕБЕТ (ГІРСЬКИЙ) – лінійно витягнута форма макрорельєфу, обмежена схилами, спрямованими в протилежні боки. Залежно від висоти і напрямку гірські хребти мають...
ТЕРИТОРІЯ ЗАПОВІДНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ЗАПОВІДНА – просторовий природний об’єкт, що має свій статус, призначення та використання. Головне завдання Т. з. – охороняти як окремі...
ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – кількість окремих видів корисних копалин у надрах, обчислена відповідно до чинних нормативних документів. За вивченістю розрізняють розвідані,...
КРІОФІТИ Екологія – охорона природи КРІОФІТИ – холодостійкі рослини, які норм, розвиваються за порівняно низьких т-р і дефіциту вологи. К. утворюють основу рослинного покриву тундр і...
АДСОРБЕНТ Екологія – охорона природи АДСОРБЕНТ – тверда речовина або сполука, здатна ефективно вбирати з газового середовища чи розчину речовини або сполуки своєю поверхнею....
ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у...
ГРАДИРНЯ Екологія – охорона природи ГРАДИРНЯ – споруда, призначена для охолодження води атм. повітрям (напр., ТЕЦ, Рівненська АЕС). Г. застосовують в основному в системах оборотного (циркуляційного)...
ОНФАУНА Екологія – охорона природи ОНФАУНА – водяні донні та придонні тварини, які вільно пересуваються по поверхні грунту (краби) або тимчасово спливають над ним (скати, мор....
АРХОЗАВРИ Екологія – охорона природи АРХОЗАВРИ – група викопних (текодонти, динозаври, птерозаври) та сучасних (крокодили) рептилій....
ЕЦИДІОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ЕЦИДІОКЛІМАТ – мікроклімат маленької ділянки навколо однієї рослини....
ОРГАНІЗОВАНІСТЬ СИСТЕМИ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗОВАНІСТЬ СИСТЕМИ – структура зв’язків і взаємовідношень між елементами та відповідні їй функції системи (напр., біосфера, структурно організована життям), які й...
ЕНЕРГЕТИКА БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА БІОСФЕРИ – енергет. баланс між біосферою і косм. простором, енерг. процеси в екосистемах, антиентропійні процеси, спрямовані на впорядковуваність потоків енергії...
КОНСУМЕНТИ ВТОРИННІ Екологія – охорона природи КОНСУМЕНТИ ВТОРИННІ, консументи другого порядку – організми, які живляться тваринною їжею, переважно травоїдними тваринами. До консументів третього порядку належать хижаки хижаків,...
АХРОНОЗ Екологія – охорона природи АХРОНОЗ – тимчасове порушення здоров’я у зв’язку з різкою зміною часового поясу в разі переміщення на далекі відстані....
АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – видоспециф. спадкова пристосовуваність організмів до умов існування (клімату, живлення, ворогів, статевих партнерів тощо). Формується в ході еволюц. процесу...
ВОДА ЧИСТА Екологія – охорона природи ВОДА ЧИСТА – вода, яка не містить забруднювальних речовин. З сан. погляду В. ч. не викликає погіршення здоров’я людини. В. ч....
НАРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи НАРОДЖУВАНІСТЬ – одна з ознак популяції, що характеризує її як ціле, як здатність популяції до кільк. збільшення за фактичних умов середовища...
ГЕТЕРОСЕКСУАЛІЗМ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОСЕКСУАЛІЗМ – 1) статевий потяг до особи ін. статі на противагу гомосексуалізму; 2) поява ознак, властивих протилежній статі....
ДОЩОВА ТІНЬ Екологія – охорона природи ДОЩОВА ТІНЬ – посушлива зона з підвітряної сторони хребта. Конденсація та випадання опадів відбувається переважно на навітряному схилі. Звичайно в областях...
ОНКОЛОГІЧНА ЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ОНКОЛОГІЧНА ЕКОЛОГІЯ – те саме, що й Екологія канцерогенезу....
БОНІТУВАННЯ Екологія – охорона природи БОНІТУВАННЯ – якісна оцінка окремих природних ресурсів (вод, грунтів, тваринного світу тощо), їх територіальних угруповань (біогеоценозів, заповідних ділянок, ландшафтів, угідь) або...
УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол....
ЗОНУВАННЯ ШУМОВЕ Екологія – охорона природи ЗОНУВАННЯ ШУМОВЕ – виділення територій (ареалів) з однаковими шумовими характеристиками, важливими для господарства, здоров’я людини, збереження прир. та архіт. об’єктів....
ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і тварин. Дослідження індикаторних організмів у...
ПЕРЕДБАЧЕННЯ Екологія – охорона природи ПЕРЕДБАЧЕННЯ, прогноз-передбачення – більш або менш інтуїтивне визначення ймовірності подій або часу їх настання, нерідко наперед невідомих науці. На відміну від...
ЛОКОМОЦІЯ Екологія – охорона природи ЛОКОМОЦІЯ – сукупність узгоджених рухів, за допомогою яких тварина і людина активно переміщуються в просторі. Типи Л. (плавання, літання, ходіння тощо)...
ЗАКОН СИСТЕМОПЕРІОДИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН СИСТЕМОПЕРІОДИЧНИЙ – принципи структ. побудови однорідних прир. систем в ієрархічному підпорядкуванні та керування ними, складання прир. систем одного рівня організації...
НЕЙСТОН Екологія – охорона природи НЕЙСТОН – сукупність організмів, що живуть біля поверхні води, на межі водного і пов. середовищ (від поверхневої плівки до 5 см...
ЗАМКНЕНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ЦИКЛ Екологія – охорона природи ЗАМКНЕНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ЦИКЛ – див. Цикл виробничий замкнений....
ПОВІТРЯНО-ТРАНСПОРТНЕ ЗАКОНОДАВСТВО Екологія – охорона природи ПОВІТРЯНО-ТРАНСПОРТНЕ ЗАКОНОДАВСТВО – див. Законодавство повітряно-транспортне....