Соціальні групи ❤️ Довідник з філософії

Філософія посбіник

Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

§ 3. Найпоширеніші моделі структури суспільства

Соціальні групи

Соціальні групи – одна з основних структурних одиниць соціуму, на що звертається увага в багатьох соціологічних та соціально-філософських концепціях.

Соціальні групи – це відносно стійкі єдності людей, які мають спільні інтереси, цінності та норми поведінки, що історично сформувалися у межах конкретного суспільства. Одне з перших визначень соціальної групи належить Т. Гоббсу, який у праці “Левіафан”

пропонує розглядати суспільні групи як “певну кількість людей, об’єднаних спільним інтересом або спільною справою”. Гоббсова класифікація соціальних груп передбачає їхню диференціацію на впорядковані і невпорядковані, а також на політичні та приватні групи.

У межах сучасної соціально-філософської думки розрізняють великі, середні та малі соціальні групи. Великі соціальні групи – це сукупність людей, які існують у масштабах суспільства або країни загалом: класи, соціальні прошарки, професійні групи, етнічні спільноти (нація, народність, плем’я), вікові групи (молодь, пенсіонери) тощо.

У кожній групі втілюються специфічні міжіндивідні та соціальні зв’язки, а характеру цих відносин відповідає багатоманітність соціальних груп. Особи, які належать до великої групи, можуть і не мати безпосереднього зв’язку з іншими членами групи і навіть не усвідомлювати своєї належності до неї.

Виробничі об’єднання працівників однієї установи і територіальної спільноти (мешканці одного села, міста, району) належать до середніх соціальних груп. Територіальні спільноти є спонтанними груповими утвореннями. Виробничі об’єднання створюються для досягнення певної мети і регулюють свій склад і відносини за допомогою певної структури управління, комунікації, способів прийняття рішень і санкцій. Також існують різноманітні малі групи – родина, сусідські спільноти, дружні компанії тощо. Специфічною ознакою малої групи є безпосередні контакти її членів один з одним. Кожна мала група має власну структуру, яка складається під впливом як зовнішнього середовища, так і внутрішньо-групових міжособистісних відносин.

Так, Ч. Кулі на початку XX століття найважливішими вважав так звані “первинні групи” (родина, сусідні та дружні компанії). Класовий аналіз соціально-групових процесів у межах марксистської концепції сприяв формуванню нового підходу, який стверджував, що основними соціальними групами є класи: вони впливають на всі сфери суспільного життя, на поведінку всіх інших соціальних груп, кожна з яких виділяється своїми специфічними ознаками. М. Вебер поряд із класами виокремлював у суспільстві так звані статусні групи, формування яких визначається певним стилем життя та рівнем соціального престижу, та владні групи, такі як політичні партії. За Вебером, статусні групи абсолютно автономні щодо класової стратифікації суспільства.

Водночас розрізняють формальні та неформальні малі групи: перші функціонують відповідно до заздалегідь встановлених, зазвичай, офіційно зафіксованих, цілей, положень, інструкцій, уставів; інші – формуються під впливом особистих симпатій та антипатій. У формальній малій групі також виникають неформальні відносини між її членами, і успіх її функціонування багато в чому залежить від відповідності одна одній формальної і неформальної структур групи. У межах модерного суспільства різноманітні соціальні групи не утворюють суворої ієрархії, але впливають одна на одну. Суттєві зміни у структурі суспільства відбуваються з появою постмодерної цивілізації. Соціальна структура стає складнішою, класова структура суспільства змінюється статусною ієрархією, основним критерієм якої стає вже не власність чи професія, а освіта, рівень культури та ціннісні настанови.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Соціальні групи - Довідник з філософії

Схожі записи:

Світ людини та творча співконститутивність мови щодо нього Філософія світ людини Мова як домівка буття Світ людини та творча співконститутивність мови щодо нього Що значить для людського буття здатність до мови? У відповіді...
Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Криза класичної філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VIII НІМЕЦЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО XVIII СТ. ТА НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ (КІНЕЦЬ XVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха....
Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Філософська антропологія концентрує свою увагу на інваріантних (у даному разі загальнолюдських), стійких природних, соціокультурних...
Ідеї гуманізму і Реформації у творах діячів братського руху та вченого гуртка друкарні Кисво-Печерської лаври Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VI ФІЛОСОФСЬКО-ГУМАНІСТИЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIII – ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.) Ідеї гуманізму і Реформації у творах...
Екстерналізм – інтерналізм Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Екстерналізм – інтерналізм Як відбувається розвиток науки: зумовлений він внутрішньою логікою розвитку чи зовнішніми соціально-культурними чинниками?...
Версії антропогенезу Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Версії антропогенезу Однією з головних проблем вирішення людської загадковості є питання...
Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Виникнення й розвиток філософської антропології пов’язані з поглибленням і конкретизацією уявлень людини про світ...
Міф та міфологічний світогляд Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Міф та міфологічний світогляд Міф – це форма існування духу, яка відповідала...
Відмінності між філософування і філософією Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 3. Філософування і філософія Відмінності між філософування і філософією Філософування – це особистісна життєва...
Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Відмітна особливість класичних філософсько-антропологічних уявлень – чимдалі повніше усвідомлення того, що людину не вивчити, зводячи її...
Пізнання як відношення суб’єкта і об’єкта Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 2. Варіанти та інваріанти понятійного змісту гносеології Спільним для всіх різновидів гносеологічних учень матеріалістичної, ідеалістичної, інших орієнтацій є поняття...
Екзистенціальне переживання людини Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Екзистенціальне переживання людини Екзистенціалізм як впливова філософська...
Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Так, волю розуміють як здатність до вибору мети діяльності...
Освітні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Освітні витоки філософування Розшифровувана “освітніми” ритуальними дійствами і освоювана представниками...
Систематика антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Систематика антропології Як ми вже бачили, є багато видів антропології. В їхній сукупності можна знайти певний...
Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Життя сучасної людини стає що більш комунікативно насиченим....
Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Філософія світ людини Мова як домівка буття Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Як уже зазначалося, мова є одним із шляхів, котрим...
Філософія М. Кубанського Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ V ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Філософія М. Кубанського Микола Кузанський (1401 – 1464) – один з найвидатніших філософів Відродження,...
Мова і дискурс: ущербність “новоязу” Філософія світ людини Мова як домівка буття Мова і дискурс: ущербність “новоязу” У сучасній лінгвістичній літературі зазначається, що сам термін дискурс (фр. discours, англ. discourse)...
Унікальність і призначення людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 3. Питання сенсу людського буття Унікальність і призначення людини Особистість невід’ємно пов’язана з унікальністю і призначенням людини. Унікальність,...
Праця Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 1. Практика, її структура і різновиди Праця Найважливішим і найпоширенішим видом практики є праця – “процес, що здійснюється між...
Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Традиційно людина розглядалася у філософії як істота, позбавлена статі, що було результатом абстрактно –...
Призначення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Призначення філософії Почнемо з питання, яке може виникнути у людини, яка тільки...
Чи обмежується питання про сутність людини “суперечністю між сутністю та існуванням”? (“Homo sapiens та sapiens – demens”) Філософія світ людини Екзистенційний та есенційний підходи до витлумачення людини і світу Чи обмежується питання про сутність людини “суперечністю між сутністю та існуванням”? (“Homo sapiens...
Відродження та Реформація Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ V ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Відродження та Реформація Обидва ці процеси – епохальні історичні явища, що відіграли значну роль...
Пік антропологічної ситуації: проблема смислу буття в цілому Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Пік антропологічної ситуації: проблема смислу буття в цілому Можливість релігійної інтерпретації людини закладена в самій...
Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Якщо проаналізувати поняття ноосфери, неважко побачити, що в ньому “заданий” такий стан...
Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ...
Ідея Бога як досвід розв’язання основної напруженості антропологічної ситуації Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Ідея Бога як досвід розв’язання основної напруженості антропологічної ситуації Таким чином, сутність людської істоти, що...
Сенс буття людини: трансцендентні та іманентні аспекти Філософія світ людини Людина як істота, котра трансцендує Сенс буття людини: трансцендентні та іманентні аспекти Слід зазначити, що поняття “смисл” є полісемантичним. Воно має різне...
Комунікативна природа людського буття Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так...
Метафізика людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Метафізика людини Оскільки природні виміри людини відносні, вони через часткову недолужність...
Багатомірність людського буття та сутності людини Філософія світ людини Багатомірність людського буття та сутності людини В темі запропонованої лекції ми не випадково акцентуємо увагу не на проблемі особливостей людського в світі...
Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини” Це наводить на роздуми щодо “проблеми людини”....
Свідомість і несвідоме – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Свідомість і несвідоме Якщо свідомість – це “звітне” діяння, коли людина не перевіряє те, що відбувається,...