Соціально-побутові пісні

РОЗДІЛ III ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ.

ТЕМА 2.МУЗИЧНА КУЛЬТУРА

Жоден із фольклорних жанрів не може зрівнятися з піснею у широті охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі та естетичних уподобань. У царині української народної пісенності соціально-побутові та родинно-побутові пісні посідають важливе місце. Розвинулися вони на основі традиції, виробленої ще раніше обрядовою й позаобрядовою ліричною та епічною пісенністю, продовжуючи та збагачуючи її.

§17. Народна музика: соціально – та родинно-побутові

пісні. Значення творчості С. Гулака-Артемовського і М. Колачевського

Соціально-побутові пісні

Зазвичай у соціально-побутових піснях втілено думки, почуття й настрої народу. Тому ці пісні змальовують широку й правдиву картину історичного буття українців, мрії про справедливість, прагнення волі. За словами М. Гоголя, для України народні пісні – це “і поезія, й історія, і батьківські могили”.

Соціально-побутові пісні не присвячені конкретній події, факту чи особистості, а дають узагальнене відображення характерних для життя народу явищ, ситуацій і мають узагальнені образи.

За

тематичними і жанровими ознаками соціально-побутові пісні поділяють на козацькі, гайдамацькі, солдатські, бурлацькі, кріпацькі, родинні, сирітські та інші цикли. Кожен цикл має свої особливості, але всі вони втілюють соціальні мотиви і характеризують певну історичну епоху.

Виникнення й розвиток козацького циклу пісень пов’язаний з історією козацтва. Тематика цих пісень охоплює різноманітні події з життя козаків: від’їзд у похід, прощання з рідними, бій із ворогами, загибель на полі бою (“Ой у лузі, та ще й при березі”). У XIX ст. багато козацьких пісень було записано від кобзарів І. Стрічки, С. Яшного, М. Кравченка, А. Шута та ін.

 Соціально побутові пісні

Портрет кобзаря С. Яшного

 Соціально побутові пісні

Портрет кобзаря М. Кравченка

Гайдамацькі пісні стилістично й тематично близькі до козацьких. Вони оспівують боротьбу українського народу проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гніту польської шляхти у XVIII ст.

Особливо трагічно зображено долю вихідців із села в бурлацьких піснях. Вони оспівують життя бурлаків, які наймалися вантажниками та чорноробами до риболовецьких артілей на Дніпрі, Чорному морі, тяжко працювали й поневірялися на чужині (“Та забіліли сніги”, “Горе мені на чужині”).

У кріпацьких піснях за допомогою яскравих сатиричних образів засуджено панщину і примусову працю селянина в господарстві поміщика (“А в неділю пораненько”).

Соціально-побутові пісні завжди перебували у взаємодії з усіма жанрами і видами народної пісенності, узагальнено відбиваючи світ людських доль у всьому його різноманітті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Соціально-побутові пісні - Мистецтво


Соціально-побутові пісні