Екологія – охорона природи
СОНЦЕ – центр, тіло Сонячної системи, найближча до Землі зірка (149,6 млн км), газоподібне, розжарене небесне світило кулястої форми. Обертається навколо власної осі з періодом близько 25 земних діб. Поверхнева т-ра близько 6000 С, маса С. переважає масу Землі в 332 400 разів. Сонячне світло – це ел.-магн. випромінювання,, яке поширюється в просторі з гранично можливою швидкістю (у вакуумі) – близько 300 000 км/с. Оптичний діапазон довжини хвиль
Включає, крім видимих променів з довжиною хвиль від 400 до 700 нм, також 14
Близько 48 % всієї енергії сонячної радіації припадає на видиму ділянку спектра. Сонячна радіація – практично єдине джерело енергії атм. процесів. Зміни УФ – та корпускулярного сонячного випромінювання, пов’язані із сонячною активністю, відповідно відбиваються в багатьох земних явищах, особливо у верхніх шарах атмосфери (полярне сяйво, йонізація, дисоціація молекул атм. газів тощо). Ймовірний вплив сонячної активності на зміни погоди, клімату, онтогенез живих організмів.
Екол. важливими є такі показники сонячного світла: тривалість дії (тривалість