Морфологічні засоби стилістики
§ 11. Стилістична роль другорядних членів речення
140.1. Річка протікає в долині, звиваючись, мов великий вуж. 2. Стежка в’ється у густій траві так, що її майже не видно. 3. Ця дорога веде до крутого урвища, обриваючись перед початком схилу. 4. Море бушує, викидаючи на берег білу піну і водорості. 5. Хвилі набігають на скелі, розбиваючись об їх міцні кам’яні груди. 6. Сонце світить дуже яскраво, розливаючись промінням по землі. 7. Ліс шумить так, що чути порух кожного листочка. 8. Гори височать вдалині, вершинами
.
142.1. Був травневий ясний день (В. Врублевська). 2. Гори наче линуть в небо Чистим, ясним візерунком (Леся Українка). 3. День то Вияснюється, тоХмарніє. (К. Гордієнко). 4. Цвіли й Пахли квіти, кущі, верби (М. Боса). 5. Хочу Бачити, Знати, Чути, і Любити, й Творити красу (Л. Первомайський). 6. Любов немає Ні Кінця, Ні Краю (П. Перебийніс). 7. Ні я, ні Микола нічого не сказали. 8, А небо Чисте і темне, і запашне, немов з фіалок (Ю. Смолич). 9. Низьке сонце вже Не гріє, але блищить яскравіше, ніж літнє (І. Тургенєв). 10. Вузенька стежечка Щезала
143.1. Сонце облизало землю рожевим світлом, ніжно цілуючи її тисячами своїх гарячих іскорок. 2. Шумить, вируючи, внизу потік. 3. Підійшовши до стола, вона засвітила настільну лампу. 4. Пройшовши містечком, завернув ліворуч у вуличку темну. 5. Переступивши поріг, спинився.
145.1. І ось, нарешті, вершина (О. Гончар). 2. Кажуть, мудрість приходить з роками (Л. Дмитренко). 3. А це вміння – розмовляти й слухати – дуже важливе для письменника (М. Рильський). 4. До речі, я, звичайно, де в чому згоден з вами (І. Ле). 5. Я вже годі, повірте, все це обміркував (Ю. Збанацький). 6. Полювання, як ви потім побачите, потребує чимало часу (Остап Вишня). 7. Звісно, то скрипіли охоплені полум’ям осені дерева (М. Стельмах).
148.1. Гроші, зароблені на канікулах, хлопець витратив на подарунок для матері. 2. Дачники пили чай на терасі, освітленій вранішнім сонцем. 3. У глибині саду виднілася бесідка, обплетена виноградом. 4. Перед очима відкривався степ не повторний своєю величчю. 5. Перед чоловіком лежали аркуші її останнього листа, списані красивим почерком. 6. На виставку відібрали роботи учнів колежу, намальовані аквареллю.
149.1. На сцені, углибині, виднілися два будинки (Василь Шевчук). 2. Унизу, біля вікна, сидів чоловік. 3. Рано, разом із сонцем, прокинулась і Харитя. 4. Від берега, під вербами, вода була наче зелена. 5. Сиве волосся спадало кружком, по козацьки (3 тв. Коцюбинського). 6. На узліссі, біля урвища горіло багаття. 7. Біля річки, зовсім недалеко від лісу, розгорнуто намети.
150. Перший варіант
Мамині страви
Смачно готує в цю пору мати. Як вона ворожить над борщем! Встає ще вдосвіта, чистить і промиває буряки, шаткує їх; нарізає картоплю, січе ножем капусту. Всього потроху добавляє в горщик – помідор кине, і петрушки всипле, і цибулину, і стручок перцю, і листок лаврового листя. А м’ясо кладе з кісткою: кісточка щоб була з мозком, а коли засмачує, то неодмінно старається засмалити старим салом, щоб чулось. Ех і борщ же тоді виходить, такий, що поки дочекаєшся обіду, то ладен власний язик проковтнути. Любить мати варити і всілякі капусники – з грибами і без грибів, з кашею і без каші, а про різні юшки й говорити не доводиться. Особливо любить вона готувати юшку з риби – тато приносить йоржів та окунів, чистить сам на тертушці, а мама доводить усе до пуття, заливаючи водою та заправляючи необхідними спеціями… (Є. Гуцало).
Другий варіант
1. Брати жили, як кажуть, душа в душу (М. Рильський), 2. Він був якийсь такий – мені важко сказати – добрий чи то уважний… (Р. Іваничук) 3. Але хіба ти думав, що все це ніколи не повернеться, і тільки раптом (під парасолями лапастої верби) перед очима твоїми вітром промчаться спогади? (М. Хвильовий). 4. Працював, треба сказати, на совість (Ю. Збанацький ). 5. Осідає чорна ніч білим снігом на хати. Осідає дивна річ – білизна із чорноти (Д. Павличко). 6. Для неї не було б, здається, несподіванкою, якби це саме він – капітан Дорошенко – прибув із далеких плавань додому, прибув би з кораблем аж сюди та кинув якір на видноті у рідному степу, поблизу материної домівки (О. Гончар).
(2 votes, average: 2,50 out of 5)