Формули й таблиці
БІОЛОГІЯ
БІОХІМІЯ
Біохімія – наука про хімічні речовини, які входять до складу організмів, та їхнє перетворення у ході обміну речовин.
Функції деяких хімічних елементів у складі організмів
Елемент | % | Функція | |
Органогени | О | 62 | Використовується у процесах окиснення (клітинне дихання), входить до складу більшості органічних сполук і води |
С | 20 | Основа всіх органічних | |
Н | 10 | Входить до складу більшості органічних сполук та води | |
N | 3 | Компонент білків, нуклеїнових кислот та ін. | |
Макроелементи | Са | 2,5 | Компонент рухової системи клітини. Входить до складу кісток, зубів. Міститься у міжклітинній речовині |
Р | 1,0 | Синтез нуклеїнових кислот, АТФ, фосфоліпідів та ін. Входить до складу кісток, зубів | |
S | 0,25 | Синтез деяких білків (наприклад, кератину волосся, пір’я) | |
К | 0,25 | Утворення | |
Сl | 0,2 | Підтримка осмотичного тиску. Складова соляної кислоти в шлунковому соку | |
Na | 0,1 | Утворення електричного потенціалу на мембранах клітин, підтримка осмотичного тиску | |
Mg | 0,07 | Входить до складу кісток, зубів, хлорофілу. Об’єднує дві субодиниці рибосоми | |
Fe | 0,01 | Входить до складу гемоглобіну й міоглобіну. Переносник електронів. Синтез хлорофілу | |
Мікроелементи | Со | <0,001 | Складова вітаміну В12. Розвиток еритроцитів |
Сu | <0,001 | Входить до складу деяких ферментів та гемоціанінів. Переносник електронів при диханні та фотосинтезі | |
Zn | <0,001 | Анаеробне дихання рослин, транспорт С02 в крові. Поділ клітин | |
І | <0,001 | Складова гормону щитоподібної залози тироксину |
Хімічні речовини у складі організмів
Ліпіди – група гідрофобних речовин.
Жирні кислоти
Фосфоліпіди
Функції ліпідів:
1) енергетична;
2) будівельна (фосфоліпіди);
3) захисна (теплоізоляційний шар шкіри, воску на листках рослин);
4) регуляторна (стероїдні гормони).
Вуглеводи – група органічних сполук зі спільною формулою (СН2O)n, де n – більше 3.
Моносахариди
Глюкоза – головне джерело енергії для клітин
Рибоза – входить до складу нуклеотидів
Дисахариди складаються з двох молекул моносахаридів, пов’язаних глікозидним зв’язком.
Сахароза
Полісахариди утворені моносахаридними залишками, що з’єднані в лінійні (целюлоза, хітин) або розгалужені ланцюги (крохмаль, глікоген).
Функції полісахаридів:
1) структурна (целюлоза, хітин);
2) запасаюча (крохмаль, глікоген);
3) рецепторна (вуглеводи глікокаліксу).
Амінокислоти – органічні сполуки з амфотерними властивостями, добре розчинні в воді. Використовуються у біосинтезі багатьох азотистих сполук.
До складу білків аміногрупа кислотна входять 20 амінокислот, вони з’єднуються за допомогою пептидного зв’язку. Незамінні амінокислоти в організмі людини не синтезуються.
Пептидна група
Амінокислоти, що входять до складу білків, та їхня замінність (з) або незамінність (н) для людини
Назва | Скорочення | Назва | Скорочення | ||
Аланін | Ала | З | Лейцин | Лей | Н |
Аргінін | Арг | Н | Лізин | Ліз | Н |
Аспарагін | Асн | З | Метіонін | Мет | Н |
Аспарагінова кислота | Асп | Н | Пролін | Про | З |
Валін | Вал | Н | Серин | Сер | З |
Гістидін | Гіс | Н | Тирозин | Тир | З |
Гліцин | Глі | З | Треонін | Тре | Н |
Глутамін | Глн | З | Триптофан | Три | Н |
Глютамінова кислота | Глу | З | Фенілаланін | Фен | Н |
Ізолейцин | Ізо | Н | Цистеїн | Цис | З |
Структура білка
Первинна | Послідовність розташування амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюзі |
Вторинна (а-спіраль або β-структура) | Впорядкована укладка ланцюга за рахунок водневих зв’язків між пептидними групами |
Третинна | Просторова укладка поліпептиду, зумовлена різними взаємодіями (дисульфідні містки, іонні, гідрофобні взаємодії та ін.) |
Четвертинна | Поєднання декількох поліпеитидних ланцюгів у єдину функціональну одиницю |
Функції білків:
1) структурна;
2) регуляторна (білкові гормони);
3) транспортна (гемоглобін, білки-переносники ліпідів);
4) рухова (актин, міозин);
5) захисна (антитіла, фібрин);
6) поживна (яєчний білок, казеїн, білкові зерна насінин);
7) ферментативна (каталітична).
Нуклеотиди складаються з моносахариду (рибоза чи дезоксирибоза), залишків фосфорної кислоти (від 1 до 3) та азотистої основи. Нуклеотиди – мономери нуклеїнових кислот, входять до складу важливих коферментів (НАД, НАДФ, КоА) та інших сполук; виконують сигнальні функції.
АТФ (аденозинтрифосфат) – головний акумулятор енергії в клітині:
Структура нуклеїнових кислот
Нуклеїнові кислоти забезпечують зберігання, передачу та реалізацію генетичної інформації.
ДНК | РНК | |
Кількість ланцюгів | Два | Один |
Структура | Первинна – подвійна спіраль, подальша упаковка в комплексі з білками | Різна для різних РНК |
Моносахарид | Дезоксирибоза | Рибоза |
Азотисті основи | Аденін (А), гуанін (Г), цитозін (Ц), тімін (T) | Аденін (А), гуанін (Г), цитозін (Ц), урацил (У) |
Синтез | Реплікація – процес синтезу дочірньої ДНК на матриці материнської ДНК | Транскрипція – біосинтез молекул РНК на матриці ДНК |
Типи | МРНК (матричні) – служать матрицями для синтезу білків; рРНК (рибосомальні) – утворюють рибосоми, синтезуються в ядерці; тРНК (транспортні) – транспортують амінокислоти під час синтезу білка; НмРНК (низькомолекулярні) – група з різноманітною структурою та функціями |
Обмін речовин (метаболізм) – закономірний порядок перетворення речовин і енергії у ході життєдіяльності організму, ключова роль у ньому належить ферментам і вітамінам.
Енергетичний обмін – розщеплення складних органічних речовин із виділенням енергії | Пластичний обмін – сукупність реакцій синтезу складних молекул із простіших; відбувається з затратами енергії |
1. Підготовчий етап. Розщеплення полімерів до мономерів у шлунково-кишковому тракті | 1. Синтез проміжних сполук із неорганічних речовин – фотосинтез або хемосинтез |
2. Безкисневе розщеплення. Розщеплення мономерів до проміжних сполук у цитозолі клітини (гліколіз і бродіння) | 2. Синтез мономерів із проміжних сполук (у хлоропластах або цитозолі) |
3. Кисневе розщеплення. Окиснення проміжних сполук до СО2 і Н2О в мітохондріях | 3. Синтез полімерів з мономерів – цитозоль (білки, ліпіди, вуглеводи); ядро (нуклеїнові кислоти) |
(2 votes, average: 3,50 out of 5)