Структурні кризи – кризове явище нециклічного характеру, зумовлене збоями в механізмі державного регулювання економікою у національних рамках і на міжнародній арені. С. к. мають ряд спільних рис: довготривалість, посилення диспропорцій економіки шляхом недовиробництва або надвиробництва продукції та послуг, охоплення життєво важливих для відтворення суспільного продукту сфер і галузей економіки, негативний вплив на загальногосподарську ситуацію в країні. До С. к. відносять енергетичну, сировинну, продовольчу, екологічну, валютно-фінансову
В Україні у першій половині 90-х років XX ст. виявились майже всі види С. к. Причини їх у відсутності чіткої політичної і соціально-економічної стратегії розвитку України; хаотичному руйнуванні планово-адміністративної системи управління без адекватного заміщення їх ринковими механізмами та інфраструктурою; розпаді союзного народногосподарського комплексу та не сформованості механізму функціонування самостійної економіки України; спотвореному формуванні ринкової економіки шляхом механічного перенесення досвіду інших країн