Лісівництво
РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ
Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ
7.5 Суть біологічного кругообігу речовин у лісі
Ліс являє собою складне угрупування багаторічних рослин, яке вміщує в собі частину навколишнього середовища – грунт, повітря. У ньому відбуваються багаточисленні природні процеси, які підтримують існування самого лісу. Ліс і грунт утворюють одну систему, у якій кожен органічний чи неорганічний елемент живить
І. І. Смольянінов (1969) під біологічним кругообігом речовин розуміє складний багатоланковий процес надходження у рослину речовин
Вивчення біокругообігу речовин почалося з ідей В. І. Вернадського (1926,1934) та Б. Б. Полинова (1947), а оформилося в окремий науковий напрямок завдяки дослідницьким працям Н. П. Ремезова та його школи. Питання біокруообігу у лісах отримали розвиток у працях П. С. Погребняка (1948, 1965), В. М. Міни (1955), В. А. Ковди (1956), О. О. Молчанова (1964),В. С. Шумакова (1963), О. В. Рябухи (1967) та ін.
Основною умовою підвищення продуктивності лісів є інтенсифікація живлення деревних порід. Живлення насаджень визначається законами біологічного кругообігу речовин між рослиною та середовищем. Саме тому проблема інтенсифікації біокругообігу у лісі з відповідним регулюванням процесів у його ланках тісно пов’язана з проблемою підвищення продуктивності насаджень.