Сутність та основні положення зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність

1 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність та основні положення зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств – це форма господарської діяльності, пов’язана з технологією виробництва та науково-технічною діяльністю, а також з експортними й імпортними операціями.

Зовнішньоекономічна діяльність – по-перше, це одне з основних джерел доходу країни, по-друге – підприємств, що працюють на зовнішньому ринку

та більш повно використовують кошти.

Основним нормативним документом, що регулює порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, є Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 р. № 959- ХП, зі змінами і доповненнями (далі Закон про ЗЕД).

Відповідно до Закону про ЗЕД зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання України й іноземних суб’єктів господарювання, побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

– фізичні особи – суб’єкти

підприємницької діяльності – громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність та дієздатність відповідно до законів України і постійно проживають на території України;

– юридичні особи відповідно до законів України, що зареєстровані і мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації й об’єднання усіх видів, включаючи акціонерні й інші види господарчих товариств, асоціації, союзи, концерни, консорціуми, торгівельні дома, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації тощо), у тому числі юридичні особи, майно і/або капітал яких є цілком у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

– об’єднання фізичних, юридичних або фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами відповідно до законів України, але мають постійне місцезнаходження на території України, яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

– структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності республік колишнього СРСР, іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами відповідно до законів України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

– спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України й іноземних суб’єктів господарської діяльності, що зареєстровані та мають постійне місцезнаходження на території України;

– інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності має бути передбачено установчими документами суб’єкта господарювання.

Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав відповідно до їх законодавства.

Зовнішньоекономічна діяльність містить у собі такі види:

– експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

– надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, котрі прямо і безпосередньо не заборонені законами України; надання вищезгаданих послуг іноземними суб’єктами господарської діяльності суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

– наукову, науково-технічну, науково-виробничу, виробничу, навчальну й іншу кооперацію з іноземними суб’єктами господарської діяльності;

– навчання й підготовку фахівців на комерційній основі;

– міжнародні фінансові операції й операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

– кредитні й розрахункові операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземними суб’єктами господарської діяльності; створення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб’єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

– спільну підприємницьку зовнішньоекономічну діяльність між національними суб’єктами та іноземними суб’єктами господарської діяльності, яка включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і поза її межами;

– підприємницьку діяльність на території України, пов’язану з наданням ліцензій, патентів, “ноу-хау”, торгових марок та інших нематеріальних об’єктів власності з боку іноземних суб’єктів господарської діяльності; аналогічну діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності поза межами України;

– організацію і здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на

Комерційній основі, за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; організацію та здійснення оптової, консигнаційної і роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачених законами України випадках;

– товарообмінні (бартерні) операції й іншу діяльність, побудовану на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземними суб’єктами господарської діяльності;

– орендні, у тому числі лізингові, операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

– операції з придбання, продажу й обміну валюти па валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

– роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб’єктами господарської діяльності як на території України, так і поза її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і поза ЇЇ межами;

– інші види зовнішньоекономічної діяльності, які прямо й безпосередньо не заборонені законами України.

Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення тощо), здійснюються в сфері зовнішньоекономічної діяльності без обмежень.

До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового призупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, відповідно до статті 37 Закону про ЗЕД.

Можуть бути заборонені чи обмежені ввезення в Україну, вивезення з України та транзит через її територію окремих видів товарів та інших предметів.

Згідно ст. 96 Митного кодексу України не можуть бути пропущені через митний кордон України товари й інші предмети:

А) заборонені до ввезення в Україну, до яких належать:

– предмети, що можуть завдати шкоди здоров’ю чи загрожувати життю населення, тваринного світу або привести до руйнування навколишнього середовища;

– продукція, яка містить пропаганду ідей війни, расизму, расової дискримінації, геноциду тощо, та суперечить відповідним нормам Конституції України;

– товари, імпорт яких здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності;

Б) заборонені до вивезення з України, до яких належать:

– предмети, що являють собою національне, історичне або культурне надбання українського народу;

– товари, експорт яких здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності;

В) заборонені для транзиту через територію України, до яких належать предмети, що можуть завдати шкоди здоров’ю чи загрожувати життю населення і тваринного світу чи призвести до руйнування навколишнього середовища.

Конкретний перелік товарів, ввезення, вивезення та транзит яких заборонено, затверджується Верховною Радою України разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, що є правонаступником Міністерства економіки України.

Крім того, не підлягають пропуску через митний кордон України товари, щодо яких не було здійснено митне оформлення та які переміщують через митний кордон України з порушенням положень Митного кодексу України й інших актів законодавства.

Рішення митних органів щодо заборони чи дозволу переміщення через митний кордон України конкретних товарів може бути оскаржене в суді.