Світовий ринок засобів праці

Світовий ринок засобів праці – система економічних відносин між суб’єктами різних країн з приводу організації, використання і купівлі-продажу машин, обладнання та інших засобів праці. Основними суб’єктами на цьому ринку виступають розвинені країни світу. За структурою С. р. з. п. поділяється на ринок засобів праці легкої, машинобудівної та інших комплексних галузей з відповідним розмежуванням усередині кожної з них; за ступенем технологічності – на ринок високотехнологічних засобів праці (аерокосмічне устаткування, комп’ютери,

електроніка), середньотехнологічних і низькотехнологічних. У системі економічних відносин, що формуються на С. р. з. п., виокремляються; техніко-економічні відносини (коли місцеві компанії беруть на себе доробку засобів праці і технічне обслуговування, складання машин та обладнання, якщо воно експортується в демонтованому вигляді, будівництво об’єктів під ключ іноземною фірмою, яка залучає до співпраці підприємства-субпідрядники, та ін.); організаційно-економічні відносини (коли засоби праці реалізуються шляхом підписання контрактів між виробниками і споживачами або через посередників, які вивчають
попит на них і здійснюють реалізацію тощо) і відносини економічної власності, пов’язані із встановленням цін на товари, зокрема цін на технічне обслуговування в гарантійний та післягарантійний періоди, впливом на них валютних курсів, інфляції, продажу засобів праці у кредит і виплату відсотків тощо. Поширення набув продаж засобів праці в оренду в формах лізингу, хайрингу, райтингу. Участь України у С. р. з. п. є незначною через недостатню конкурентоспроможність, з одного боку, та дискримінаційну політику розвинених країн світу щодо продажу на світових ринках окремих високотехнологічних товарів, – з іншого.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


Світовий ринок засобів праці - Економічний словник


Світовий ринок засобів праці