РОЗДІЛ III ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ.
ТЕМА 3. ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО
§20. Значення драматургії для розвитку українського театру. Театр на Галичині та Буковині. Творчість М. Щепкіна
Театр на Галичині та Буковині
Під впливом досягнень українського театру на Наддніпрянщині розвивалося і театральне мистецтво Західної України. На Галичині до 1848 року українського театру не було. Поштовхом до його розвитку на Східній Галичині послужили п’єси І. Котляревського “Наталка Полтавка” й “Москаль-чарівник”, що з’явилися
У 1864 році у Львові був заснований український професійний театр, який очолив український актор-режисер О. Бачинський. Цей театр познайомив Галичину й Буковину з найкращими досягненнями театрального мистецтва
Сцена зі спектаклю І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”
П. Саксаганський зі своїм сином П. Тобілевичем
У його становленні й розвитку брав участь М. Кропивницький, який перебував у середині 1870-х років у Львові.
В українському театрі Галичини працювали талановиті актори І. Гриневський, К. Площевський, Біберовичі, згодом – Підвисоцькі, А. Стечинський та багато інших.
Галицький театр у виборі репертуару орієнтувався на твори кращих драматургів України. У його творчому доробку були “Наталка Полтавка” І. Котляревського, “Сватання на Гончарівці” Г. Квітки – Основ’яненка, “Назар Стодоля” Т. Шевченка, “Пошились в дурні” М. Кропивницького, “Ніч під Івана Купала” М. Старицького, “Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого та ін.
Величезний успіх у публіки мали постановки “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського, “Вечорниці” П. Ніщинського, “Украдене щастя” І. Франка.
На Буковині при чернівецькому товаристві “Руська бесіда” 1869 року утворилися аматорські гуртки. Театральна діяльність активізувалась із заснуванням 1884 року “Руського літературно-драматичного товариства” під керівництвом С. Воробкевича, відомого українського письменника, композитора, педагога. Він написав 18 музично-дра – матичних творів, побутових драм, комедій, що становили основу театрального репертуару.