Територіальний поділ праці

Територіальний поділ праці – просторова форма вияву суспільного поділу праці, що передбачає виробничу спеціалізацію різних видів територій і, залежно від географічного положення, забезпеченість природними ресурсами і умовами. Розрізняють національну та інтернаціональну форму Т. п. п. У межах національної форми виокремлюють внутрірайонний (спеціалізацію окремих виробництв всередині економічного району) і міжрайонний поділ праці (спеціалізацію районів на виробництві найвигідніших для даного регіону товарів) та обмін ними з іншими,

де такі товари не виробляють, або виробляють в недостатній кількості. На цій основі формується регіональний господарський комплекс у складі спеціалізованих, допоміжних і обслуговуючих галузей. На основі взаємодії Т. п. п. на міжрайонному рівні формується цілісний народногосподарський комплекс країни. Інтернаціональна форма Т. п. п. – виробнича спеціалізація територій окремих країн на виробництві найвигідніших для неї товарів і наданні послуг понад національні потреби в розрахунку на економічно ефективний їх продаж іншим країнам. В межах інтернаціональної форми Т. п. п., своєю чергою, виділяють загальний
тип (поділ праці у добувній, обробній промисловості, сільському господарстві та ін.), частковий (спеціалізація окремих країн на рівні окремих галузей виробництва видів готової продукції) і одиничний (спеціалізація окремих країн на виготовленні окремих вузлів, агрегатів, деталей тощо).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Територіальний поділ праці - Економічний словник


Територіальний поділ праці