Типологія країн

Географія
Економічна і соціальна географія світу

Загальна економіко-географічна характеристика світу

Типологія країн

Тип країни – об’єктивно сформований відносно стійкий комплекс властивих їй умов і особливостей розвитку, які характеризують її роль і місце у світовому співтоваристві на даному етапі всесвітньої історії.
За рівнем соціально-економічного розвитку і місцем у міжнародному географічному поділі праці всі сучасні країни світу розподіляються на три групи, в кожній із них за певними показниками виділяють

окремі типи та підтипи країн:
1) Економічно високорозвинуті:
– держави “великої сімки” – США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада;
– невеликі країни Західної Європи – Бельгія, Люксембург, Данія, Нідерланди, Швеція, Норвегія, Австрія, Швейцарія, Фінляндія;
2) Середньорозвинуті:
– країни з вищим за середній розвитком – Греція, Бразилія, Угорщина, Чилі, Уругвай, Аргентина та ін.;
– країни з нижчим за середній розвитком – країни Азії, Африки,
Латинської Америки і постсоціалістичні країни (Росія, Україна, Білорусь, Болгарія, Литва, Латвія, Естонія та ін).;
3) Економічно слаборозвинуті, або країни, що розвиваються,- держави Азії, Африки, Латинської Америки;
4) Найменш розвинуті країни – Афганістан, Бангладеш, Бенін, Нігер, Сомалі, Чад, ЦАР та ін.
Економічний розвиток – це суттєве підвищення життєвого стандарту, що включає в себе матеріальний добробут, освіту, охорону здоров’я та захист навколишнього середовища.
Відповідно до методології, прийнятої ООН, до найважливіших показників рівня соціально-економічного розвитку будь-якої країни входять: вироблений нею внутрішній валовий продукт (ВВП) або валовий національний продукт (ВНП) на душу населення, частка продукції обробної промисловості у ВВП як найбільш динамічній галузі промислового виробництва, структура зайнятості населення, рівень освіти, тривалість життя населення. Розрив у показниках ВВП на душу населення між верхнім і нижнім рівнями дуже великий.
За рівнем доходів в аналітичних цінах Світовий банк визначає такі групи країн: країни з низьким рівнем доходів (ВНП на душу населення складає 400 дол. США), країни з доходами нижче середнього рівня (1650 дол.) і країни з доходами вище середнього рівня (4640 дол.), країни з високими доходами (24 170 дол.). Більшість країн з високим рівнем доходів – це індустріальні країни Америки, Західної Європи і Тихоокеанського басейну. Індустріально розвинутих країн у світі близько 30: США, Німеччина, Велика Британія, Франція, Японія, Австралія та ін. Практично всі країни з низьким рівнем доходів – африканські країни на південь від Сахари (крім Південної Африки). До групи країн з доходами вище або нижче середнього рівня належать країни з перехідною економікою (28 країн) і країни, що розвиваються.
 Типологія країн
Питома вага обробної промисловості у структурі ВВП різна в окремих країнах: у країнах з низьким рівнем доходів – 27 %, а з високим – 21 %. Якщо в країнах з низьким рівнем доходів вона зростає, то у країнах з високим рівнем розвитку зменшується (за рахунок розвитку сфери послуг). На сферу послуг у країнах із низьким рівнем доходів припадає 35 %, а в країнах з високим – 70 %. Рівень економічного розвитку країни, як правило, є обернено пропорційним частці населення, зайнятого в сільському господарстві.
Середня тривалість життя у світі становить 67 років, у тому числі в країнах з низьким рівнем доходів – 63 роки, а в країнах з високим – 77 років. Частка неписьменних у країнах з низьким рівнем доходів становила 34 %, із середнім – 18 %, а в країнах із високим рівнем доходів – до 5 % в загальній кількості населення.




Типологія країн