УРОК 88
Торговий баланс країни. Головні фактори експорту й імпорту
Мета уроку: з’ясувати економічний зміст торгового балансу; визначити фактори, що впливають на експорт та імпорт; поглибити й систематизувати знання учнів про міжнародну торгівлю; розвивати вміння учнів аргументувати свою думку; розвивати економічне мислення; виховувати самостійність.
Основні поняття: торговий баланс, сальдо, теорія меркантилізму, неомеркантилізм, експортний потенціал.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II.
III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
>> Дискусія
1. Чи залежить економічний добробут країни від світового економічного добробуту загалом?
2. Що означає для уряду окремої країни зростання важливості міжнародної торгівлі?
3. Що має робити уряд країни з проблем, що стосуються міжнародної торгівлі?
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Показником збагачення країни є її торговий баланс. Коли країна більше вивозить, ніж завозить – вона багатіє (активний баланс), а коли більше завозить – бідніє (пасивний баланс).
Торговий
Сальдо – це різниця між експортом та імпортом. У разі переважання експорту утворюється додатне (активне) сальдо. Воно свідчить про достатній економічний розвиток країни, конкурентоспроможність її товарів і послуг. Якщо переважає імпорт, утворюється від’ємне (пасивне) сальдо. Для його покриття країна має сплачувати іншим країнам кошти готівкою або брати позики.
Проаналізуйте статистичні показники торгового балансу трьох країн за вибором. Обгрунтуйте результати аналізу.
Країна | Експорт, млрд. дол. США | Імпорт, млрд. дол. США | Сальдо, млрд. дол. США |
Китай | 1577,9 | 1394,8 | 183,1 |
Україна | 51,4 | 60,7 | 9,3 |
Німеччина | 951,9 | 797,6 | 154,3 |
Бразілія | 144,9 | 132,2 | 12,7 |
Росія | 400,0 | 248,4 | 151,6 |
США | 167,74 млрд. дол. (+ 2,7% порівняно з груднем 2010 р.) | 214,08 млрд. дол. (+ 5,2% порівняно з груднем 2010 р.) | Розрахувати |
V. Вивчення нового матеріалу
Зовнішньоторговельна політика будь-якої держави зосереджується на таких питаннях: які товари необхідно експортувати, а які – імпортувати, з якими країнами торгувати та в якому обсязі, чи слід державі втручатися у вільний потік товарів і, якщо так, то в якому обсязі? Наразі розроблено два типи теорії торгівлі, які по-різному відповідають на ці запитання. Згідно з теоріями першого типу, держава не повинна втручатись у структуру торгівлі. Ці теорії вивчають і пояснюють, якою продукцією, у якому обсязі та з ким країни будуть торгувати за відсутності будь-яких державних обмежень. До таких теорій належать: теорії абсолютних переваг, відносних переваг, розміру країни, співвідношення факторів виробництва, життєвого циклу продукту, міжнародної конкурентоспроможності націй тощо.
Другий тип теорій передбачає державне втручання у вільний потік товарів між країнами для зміни обсягу, складу та напрямків торгівлі. До теорій цього типу належать: теорії меркантилізму, неомеркантилізму та ін.
Перша теорія міжнародної торгівлі – теорія меркантилізму, представниками якої були Томас Ман (1571-1641), сер Вільям Петті (1623-1687).
Додаткова інформація до уроку
Томас Ман (англ. Thomas Mun; 1571, Лондон – 21 липня 1641) – англійський економіст, меркантиліст. Твори: “Міркування про торгівлю Англії з Ост-Індією”, “Багатство Англії у зовнішній торгівлі, або Баланс нашої зовнішньої торгівлі як регулятор нашого багатства”. Головним видом капіталу вважав торговий капітал, багатство ототожнював з його грошовою формою, а джерелом збагачення визнавав лише торгівлю, у якій вивезення товарів переважає над ввезенням, що приносить приріст капіталу, багатство. Вільям Петті (англ. William Petty; 1623-1687) – англійський статистик і економіст, один з основоположників-першопрохідців класичної політичної економії в Англії; займався торгівлею, служив у королівському флоті, вивчав медичні науки, читав фізику і анатомію в Оксфорді; у 1658 році був членом парламенту.
Заслугою меркантилістів є те, що вони першими запропонували теорію міжнародної торгівлі, показали її значення для економічного зростання країн, розробили можливу модель її розвитку, уперше описали те, що в сучасній економіці називається платіжним балансом.
Останнім часом застосовується термін “неомеркантилізм”. Його застосовують до тих країн, які намагаються мати активне сальдо торгового балансу для досягнення певної соціальної або політичної мети. Країна може, наприклад, намагатися досягти повної зайнятості, збільшуючи масштаби виробництва понад те, що диктує попит у країні, та експортуючи надлишок за кордон. Або, наприклад, країна прагне зберегти політичний вплив у певній країні, експортуючи туди товарів більше, ніж імпортуючи звідти.
Частина термінології меркантилізму використовується сьогодні: термін “активний торговий баланс” означає, що в країні експорт перевищує імпорт; термін “пасивний торговий баланс” указує на дефіцит торгового балансу.
Експорт розглядається як вивезення за межі країни товарів для реалізації їх на зовнішньому ринку або як кількість і вартість вивезених за кордон товарів. Однак, якщо розглядати експорт як вагомий фактор впливу на економічне зростання, на інтеграцію країни у світове господарство, то він набуває ознак потенціалу, тобто прихованої здатності забезпечувати досягнення поставленої мети та розв’язання певної проблеми суспільного розвитку.
Проаналізуйте наведену схему. Укажіть, які види товарів експортує на світовий ринок Україна.
Внутрішні й зовнішні фактори формування і реалізації експортного потенціалу
Експортний потенціал має двоєдину природу, оскільки базується як на національному підході до визначення можливостей виробництва, так і на врахуванні конкурентних умов світового ринку щодо реалізації виробленої експортної продукції (див. схему).
Наразі близько 2/3 міжнародного товарообігу за вартістю припадає на готову продукцію і лише 1/3 – на сировинні товари за посилення тенденції подальшого збільшення частки готових виробів і зменшення частки сировини у світовому виробництві й міжнародній торгівлі. У структурі українського експорту, навпаки, переважає сировина і продукти низького рівня переробки. Тому загострюється і стає особливо актуальною проблема розвитку і диверсифікації експортного потенціалу країни, успіхи в розв’язанні якої визначатимуть масштаби й ефективність участі України в міжнародному поділі праці за умов посилення глобалізації світового господарства.
Формування і реалізація експортного потенціалу є складним і багатоаспектним процесом, який охоплює як внутрішньо-, так і зовнішньоекономічні складові та фактори різновекторної дії.
VI. Закріплення нових знань і вмінь
Завдання
У країні Мініатюрії всю видобуту мідну руду експортують, а вся використовувана в народному господарстві виплавлена мідь імпортується.
У країні наближаються парламентські вибори, у яких беруть участь три партії. У своїй передвиборній програмі Партія Демократичної Свободи обіцяє знизити темпи знецінення національної валюти й залишити незмінними митні тарифи.
Партія Вільної Демократії збирається в разі приходу до влади знизити імпортне мито на мідь і зберегти темпи девальвації місцевої валюти.
Партія Радикальних Змін планує зниження темпів девальвації і водночас – зниження мита на імпорт міді.
Яку з партій варто підтримати виробникам мідної руди, а яку – імпортерам міді, якщо враховувати лише згадані аспекти партійних програм?
Розв’язання
Зниження темпів знецінення національної валюти забезпечує виграш для імпортерів і програш для експортерів.
Зменшення імпортних мит є очевидно вигідним для імпортерів і майже не має значення для експортерів (якщо не рахувати невеликого виграшу від незначного зниження внутрішніх цін унаслідок цього зменшення).
Для полегшення аналізу ситуації зведемо обіцянки партій в таблицю.
Партія Демократичної Свободи | Партія Вільної Демократії | Партія Радикальних Змін | |
Девальвація | V | V | V |
Мито | 0 | V |
На базі викладених раніше міркувань побудуємо зведену таблицю, у якій помітний виграш позначимо трьома плюсами (+ + +), незначний виграш – одним плюсом (+), істотний програш – трьома мінусами (- – -), а ситуацію, що не має значення, – нулем (0).
Наслідки реалізації програм політичних партій для експортерів та імпортерів
Партія Демократичної Свободи | Партія Вільної Демократії | Партія Радикальних Змін | ||
Експортери | Девальвація Мито | – – – | 0 | – – – |
0 | + | + | ||
Імпортери | Девальвація Мито | + + + | 0 | + + + |
0 | + + + | + + + |
З таблиці бачимо, що найбільш вигідною для імпортерів міді виявиться перемога Партії Радикальних Змін, а для експортерів руди єдиною прийнятною є програма Партії Вільної Демократії.
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал.
2. Провести дослідження, які товари та якої країни імпортуються до України, і зробити відповідні висновки.
3. Скласти кросворд із вивченої теми.