Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА
БУДОВА КЛІТИНИ
Транспорт речовин
Пасивний транспорт – це проста і полегшена дифузія (від лат. diffusio – поширення, розтікання).
Проста (нейтральна) дифузія забезпечує пропускання невеликих молекул (O2, Н2O, СO2) зі швидкістю, пропорційною градієнту концентрації з обох боків мембрани. Це перехід іонів або молекул, спричинений їх броунівським рухом, через мембрани із зони, де їх концентрація вища, до зони з нижчою концентрацією до вирівнювання концентрацій з обох боків
Полегшена дифузія здійснюється через іонні канали або білки-переносники, які виявляють специфічність стосовно до транспортованої речовини, зв’язують її та переносять через мембрану. Роль іонних каналів виконують білки, які утворюють дрібні водні пори. Через них по електрохімічному градієнту транспортуються невеликі водорозчинні молекули та іони.
Активний транспорт здійснюється проти градієнта концентрації і вимагає участі іонів металів. Перенесення глюкози, амінокислот і жирних кислот, а також деяких іонів
Натрієво-калієвий канал і натрієво-калієва помпа – це система, яка забезпечує переміщення іонів Натрію і Калію через плазмолему. Перенесення іонів здійснює спеціальний фермент-переносник NaH+-К+-АТФ-аза, який використовує енергію клітини і випомповує іони Натрію через плазмолему назовні, одночасно він захоплює іони Калію ззовні і вивільнює їх усередині клітини. Таким чином підтримується висока концентрація Натрію в тканинній рідині (зовні плазмолеми), а в цитоплазмі переважаючим іоном є Калій. Енергія, що вивільняється при гідролізі однієї молекули АТФ, витрачається на випомповування 3 іонів Na+ та введення 2 іонів К+. Водночас білок-переносник іону Na+ транспортує глюкозу в клітину. Натрієво-калієва помпа забезпечує підтримування постійного об’єму клітини (шляхом регулювання осмотичного тиску), а також мембранного потенціалу.
Транспорт у мембранному впакуванні характерний тим, що речовини, які переносяться через плазмолему, звичайно оточені мембраною. Так, транспорт речовин у клітину називають ендоцитозом, а з клітини – екзоцитозом. При ендоцитозі (від грец. endo – всередину і cytos – клітина) ділянка плазмолеми охоплює матеріал, який міститься в позаклітинному просторі, з утворенням ендоцитозного пухирця, або ендосоми. Далі вміст ендосоми піддається процесингу (внутрішньоклітинній обробці). Різновидами ендоцитозу є фагоцитоз (від грец. phagein – поїдати і cytos – клітина) – захоплювання і поглинання великих (до 1 мкм) і твердих частинок, та піноцитоз (від грец. ріnеіn – пити і cytos – клітина) – поглинання оточених плазмолемою рідин і розчинних речовин.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)