Історія економічних вчень
ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ
У чому полягає основна ідея праці У. Мітчелла “Економічні цикли: Проблема і її постановка”?
Обробивши величезний статистичний матеріал, американський економіст Уеслі Мітчелл (1874-1948) дійшов висновку, що не слід шукати загальні причини виникнення циклічних криз. Кожна криза має специфіку, свої причини. Економічні цикли (криза – складовий елемент, одна з фаз циклу) розгортаються під впливом багатьох сил та різноманітних факторів, що переплітаються і, як правило, взаємопосилюють один
Висновок Мітчелла: економічні цикли становлять багато факторний процес. Кожен з них унікальний і потребує окремого пояснення. Визначальну роль у формуванні циклу Мітчелл відводить цінам, курсам цінних паперів, процесам, що відбуваються у сфері обігу.
Аналізу грошової системи, кредиту Мітчелл приділяв особливу увагу. Він називав гроші двигуном економічного життя і вважав, що поряд з мистецтвом “робити” гроші варто опанувати мистецтво їх витрачати (Мітчелл – автор трактату “Відсталість у мистецтві витрачати гроші”).
Завдання, вирішення якого прагнув знайти Мітчелл,
Мітчелл – автор концепції “випередження” і “запізнювання”. Він зробив практичні висновки з нерівномірності динаміки оптових і роздрібних цін, руху цін і заробітної плати. Економісти, які критикували Мітчелла за недооцінку теорії, підкреслювали велику значущість його висновків і кількісного методу.
За словами В. Леонтьєва, У. Мітчеллу, його учням і послідовникам США зобов’язані великомасштабним розгортанням описової економічної статистики, без якої не тільки сучасна економічна наука, а й багато сучасних економічних установ не могли б досягти сучасного рівня розвитку.
Підходи до обчислення національного продукту були по справедливості оцінені фахівцями, що продовжували роботу в цьому напрямку. Мітчеллівський аналіз інвестицій і циклу передбачив подальші розробки і висновки теоретиків.