УДАВАЛЬНИК-ЗЛОДІЙ – свою назву жук одержав за здатність прикидатися мертвим: миттєво підтискає вусики й ноги, падаючи з предмета, по якому щойно пересувався.
Із більше 450 видів цього сімейства, розповсюджених скрізь, близько 27 є шкідниками запасів рослинного та тваринного походження. 15 видів удавальників живе в запасах зернопродуктів, на комбікормових заводах тощо. У вуликах бджіл можна знайти 2 види жука: У.-з. й удавальника-грабіжника.
Жук має довжину 4 мм, самець циліндричної, самка овальної форми й майже вдвічі ширша за самця. Самок
Масова поява жуків спостерігається у квітні й жовтні. Найсприятливіша температура для їхнього розвитку – 23 °С.
У.-з. активніший у нічний час. У вулику жуки й личинки харчуються трупами бджіл, загидлим розплодом, воском і пергою, вони ушкоджують стінки вулика й утеплювальний матеріал. На складах комахи ушкоджують стільники, поїдають пергу й віск, чарунки стільників заповнюються шаром крихтоподібної маси, під якою видні отвори. При уважному розгляді цих отворів, схожих на ходи, пророблені малою восковою міллю, визначають справжнього шкідника за відсутністю ниток павутини й випорожнень.
Із личинок жука-удавальника виділений збудник септицемії бджіл.
Заходи боротьби. Утримання сильних сімей, забезпечення їх кормом і сухим утепленням. У вуликах підтримують чистоту. Склади зі стільниками періодично провітрюють.