Політологічний словник
Україна – Європа (відносини) – вельми важливий напрям і одне з суттєвих завдань зовнішньої політики України, спрямованої на входження її до європейського політичного простору та до кола провідних європейських держав. Цей напрямок має на меті створення надійних гарантій зовнішньої безпеки України, використання нею здобутого європейськими державами досвіду формування та функціонування справді демократичного правового суспільства, яке постає і на вітчизняних теренах та стане невід’ємною частиною європейської
Україна розглядає європейський регіон як цілісність, як спільний дім усіх країн і народів, що в ньому проживають. Тому п остаточною метою є повноцінна інтеграція у політичні, економічні, культурні та інші загальноєвропейські зв’язки, які були б корисними і для України, і для всієї європейської спільноти. Україна виступає за створення універсальної загальноєвропейської системи безпеки і вважає участь у ній одним з базових компонентів своєї національної безпеки. Україна за роки сучасної історичної доби докладає зусиль
Із закінченням блокового протистояння в Європі особливого значення набуває проблема створення загальноєвропейської системи безпеки на базі існуючих міжнародних інститутів – таких як ОБСЄ, НАТО, Рада Північноатлантичного співробітництва тощо. Безпосереднє членство України у такій структурі створює і забезпечує додаткові в майбутньому необхідні зовнішні гарантії її національної безпеки.
Важливе значення для України мають економічні відносини з країнами Європи як на двосторонній, так і на багатосторонній основі. Наша країна сповідує тверду мету розвивати та поглиблювати всебічне співробітництво з Європейським Союзом і регіональними об’єднаннями, спільнотами та поступово інтегруватися в загальноєвропейський економічний простір. Етапними на цьому шляху стали: укладення договору про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом у 1994 р., формування тісніших відносин з країнами Вишеградської групи – Польщею, Угорщиною, Чехією та Словаччиною та входження до кола країн Центральної Європи з другої половини 90-х років, а також участь у відповідних заходах цих формувань та спільних форумах.
Таким чином, Україна виступає не тільки за приєднання до інтеграційних процесів на Заході Європейського континенту, а й за реальне розширення інтеграційних процесів та змін, залучаючи до них країни Східної та Центральної Європи. Наша держава підтримала східне розширення Європейського Союзу й приєднання до нього у травні 2004 р. десяти нових членів, країн ЦСЄ і прагне до входження у євроатлантичний простір, до набуття спочатку асоційованого, а у віддаленій перспективі й повноправного членства у цьому інтеграційному об’єднанні. Значущим у цьому контексті постає укладений у липні 2004 р. План дій України з Євросоюзом як конкретна програма співпраці у нових умовах, коли наша держава стала безпосереднім сусідом Європейського Союзу.
Політологічний енциклопедичний словник. – К., 1997; Хто є хто в європейській та американській науці: Малий політологічний словник. – Львів, 1997; Кудряченко А. І. Євросгратегія України // Трибуна. – 2003. – № 5-6.
А. Кудряченко
(2 votes, average: 4,00 out of 5)