Узагальнено-особові речення – Односкладні речення

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Односкладні речення

Узагальнено-особові речення

Узагальнено-особовим реченням називається таке односкладне речення, головний член якого позначає дію, властиву будь-якій (узагальненій) особі.

Головний член узагальнено-особових речень виражається дієсловом у формі:

А) наказового способу (однина і множина) або 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу (у висловах із народної мудрості). Не діли шкуру невбитого ведмедя (Народна творчість). Не за обличчя Судіть, а за серце (Г. Сковорода). Розум за

гроші Не купиш (Народна творчість);

Б) 2-ї особи однини теперішнього або майбутнього часу в значенні 1-ї особи. Їдеш і за весь день деревини ніде Не побачиш… А в степах води не допросишся, ночувати Не достукаєшся (О. Гончар);

В) (рідше) 3-ї особи однини і множини. Щебече, як соловейко, А кусає, як гадюка. Учителя і дерево Пізнають з плодів (Народна творчість);

Г) (інколи) минулого часу однини. Осталась одна в хаті, Не дасть ради кошеняті (Народна творчість).

Такі речення містять узагальнені судження, міркування, поради і вживаються найчастіше в народній творчості, зокрема в прислів’ях, приказках.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


Узагальнено-особові речення – Односкладні речення - Довідник з української мови


Узагальнено-особові речення – Односкладні речення