Вето ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Вето (лат. veto – забороняю) – передбачений конституціями ряду країн акт, який зупиняє або не допускає набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами (рішеннями) певних органів (посад, осіб). Розрізняють абсолютне (резолютивне) і відносне (умовно-обмежене) В. Абсолютне В. виявляється, зокрема, у праві глави держави на остаточне відхилення прийнятого парламентом закону. При відносному В. відмова глави держави санкціонувати закон лише зупиняє набрання останнім чинності. Парламент у такому разі

може подолати В. глави держави шляхом повторного голосування за закон. Для цього нерідко потрібна кваліфікована більшість голосів. У США і Російській Федерації, наприклад, – не менше 2/3 голосів кожної палати. За Конституцією Президент України має право відносного В. на акти Верховної Ради України (ст. 94). Для подолання В. Президента потрібна також кваліфікована “більшість голосів. Відома й інша класифікація В. – на загальне і часткове (вибіркове). Перше означає відхилення акта в цілому, а друге – окремих його частин. В. – не тільки важливий правовий засіб впливу на законодавчу діяльність у державі,

а й одна з процедурних форм, що застосовується у діяльності Ради Безпеки ООН. За Статутом ООН кожен і постійних членів Ради Безпеки може накласти В. на проект рішення з не процедурного питання. Цим Статут ООН орієнтує Раду Безпеки на консенсусне прийняття рішень.

В. Горбатенко

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Вето - Довідник з політології

Схожі записи:

ЕПІСТЕМОЛОГІЯ ЕПІСТЕМОЛОГІЯ – вчення про істинне, достеменне знання, теорія пізнання; виявляє умови отримання вірогідних та істинних знань....
Інтерпеляція Політологічний словник Інтерпеляція (з лат. interpellatio – переривання промови, позов, вимога) – форма парламентського контролю, яка застосовується у країнах з парламентською, рідше змішаною формою державного...
Центр Політологічний словник Центр (лат. centrum – серединна точка, осереддя) – термін, що перейшов з геометрії у сферу географії, фізіології, політики й економіки. Ц. – найважливіша...
Клієнтелізм політичний Політологічний словник Клієнтелізм політичний (лат. cliens – слухняний) – система неформальних зв’язків між індивідами та групами, що займають нерівні соціальні позиції, на основі взаємного обміну...
Інформаційна війна Політологічний словник Інформаційна війна – протиборство з використанням інформаційних технологій, систем, ЗМІ. Зумовлює інформаційний вплив на системи управління супротивника, його політичне та військове керівництво і...
УТИЛІТАРИЗМ УТИЛІТАРИЗМ – принцип оцінювання всіх явищ лише з погляду матеріальної вигоди, зиску; прагнення особи в поведінці, діяльності отримувати практичну користь....
Політичні сили Політологічний словник Політичні сили – організовані суб’єкти соціальної та політичної діяльності, що здійснюють вплив на хід політичного процесу. Поняття П. с. близьке до поняття “суб’єкт...
Геополітичне становище Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ 1. Геополітичне становище Епохальність подій і явищ кінця XX ст. виявилася в тому, що сталися кардинальні...
Дарендорф Ральф Густав Політологічний словник Дарендорф Ральф Густав (нар. 1927) – німецький соціолог та політичний діяч. У своїх працях “Клас та класовий конфлікт в індустріальному суспільстві” (1957) та...
Декларація принципів толерантності Політологічний словник Декларація принципів толерантності – затверджена Резолюцією Генеральної конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 р. У ній держави – учасниці Організації Об’єднаних Націй з питань...
Безумство влади Політологічний словник Безумство влади (insaniti of power) – повна втрата розсудливості, бездумність у діях, поведінці тієї чи іншої влади, політичного, державного діяча. М. Головатий...
Жіночий рух Політологічний словник Жіночий рух – соціальні рухи (від перших, що виникли у XVIII ст. до сучасних) за політичну, соціальну, культурну рівність жінок з чоловіками. Фактично...
ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ Короткі висновки У країнах СНД поряд із загальними рисами – становленням владних структур і...
Народовладдя, інститути громадянського суспільства в Україні: можливості та реальність Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ 5. Народовладдя, інститути громадянського суспільства в Україні: можливості та реальність Слід сказати, що й тепер,...
Республіка парламентська Політологічний словник Республіка парламентська – форма державного правління, що базується на принципі верховенства парламенту, перед яким влада має нести і несе відповідальність за свою діяльність....
Депутатський мандат Політологічний словник Депутатський мандат (від лат. mandatium – доручення) – документ, який засвідчує законність і обсяг повноважень депутата парламенту або іншого представницького органу, а також...
ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ Короткі висновки 1. Найзагальнішою і такою, яку поділяють усі наукові школи, методологічною формулою геополітики...
Нейтралітет Політологічний словник Нейтралітет – позиція безсторонності, зайнята треті ми державами стосовно воюючих сторін і визнана воюючими сторонами, причому така позиція створює права й обов’язки у...
Правова держава – ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА 4. Правова держава. Громадянське суспільство Істотною характеристикою політичного режиму є наявність у ньому інститутів правової держави. За...
ОПОРТУНІЗ ОПОРТУНІЗМ – політичний курс, який характеризується пристосовництвом, безпринципністю, угодовством, зрадою інтересів певної політичної сили чи ідеології....
Виборча система Політологічний словник Виборча система – сукупність певних правил і прийомів, які регламентують процес формування органів влади шляхом голосування в процесі виборів. М. Головатий...
Політична безпека Політологічний словник Політична безпека – комплекс заходів, спрямованих на збереження конституційно легітимізованого політичного ладу тієї чи іншої держави, забезпечення державотворення і конструктивної політики. Сутність П....
Центрально-азійські країни. Особливості моделі суспільного ладу Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ 4. Центрально-азійські країни. Особливості моделі суспільного ладу Центрально-азійські республіки – Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан,...
Лідерство політичне Політологічний словник Лідерство політичне – 1) механізм групової інтеграції, який об’єднує дії навколо особи чи певного угруповання, які відіграють роль керівника; 2) процес взаємодії угруповання...
Депортація Політологічний словник Депортація (від лат. deportatio – вивезення) – вигнання, заслання, висилка; насильницьке переселення цілих народів, етнічних груп, їхніх частин або окремих представників з їхньої...
МАСОВА СВІДОМІСТЬ МАСОВА СВІДОМІСТЬ – один із видів суспільної свідомості, конкретна форма її реалізації. Функціонує як на груповому, так і на індивідуальному рівні. Характеризується збігом у певний...
Партія Політологічний словник Партія – машина – це назва партій, що використовуються для організації виборчих кампаній (зборів для їх проведення, висунення кандидатів, ведення агітації на їхню...
Тенета влади Політологічний словник Тенета влади (snare of power) – в переносному значенні свого роду сітка, павутина, пастка влади, у яку неважко заманити недосвідчених, але активних, рухливих...
Дискримінація політична Політологічний словник Дискримінація політична (від лат. Diskriminatio – розрізнення, розділення) – свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне...
Демократичний соціалізм Політологічний словник Демократичний соціалізм – ідейно-політична доктрина соціал-демократичного руху. Термін “Д. с.” вперше було використано в 1888 р. Д. Б. Шоу, а з 1945 р....
Дипломатичний корпус Політологічний словник Дипломатичний корпус – сукупність глав іноземних дипломатичних представництв, які акредитовані у певній державі. В широкому значенні слова під поняттям Д. к. розглядаються всі...
Аквінський Тома Політологічний словник Аквінський Тома (Томадо д’Аквіно, Аквінат) (бл. 1225 – 1274) – середньовічний італійський філософ, теолог, систематизатор схоластики на основі аристотелізму. Походив з роду графів...
Вебер Альфред Політологічний словник Вебер Альфред (1868 – 1958) – німецький філософ, соціолог, економіст (брат Макса Вебера). В концепції універсальної історії А. Вебера всесвітньо-історичний процес розчленовується на...
Кокус Політологічний словник Кокус (анг. coucus) – неофіційні, часто закриті збори (нарада) членів політичної партії або фракції для висування кандидатів на вибори, обговорення політичної лінії. К....
Європейський парламент Політологічний словник Європейський парламент – один з вищих органів Європейського Союзу. До 1979 р. складався з парламентаріїв, яких призначали національні законодавчі органи країн – членів...