Філософія посбіник
Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
§ 1. Загальний зміст філософії історії
“Вічні” питання філософії історії
Загалом, проблематика філософії історії зводиться до чотирьох головних і “вічних” питань:
– Коли і як починається історія?
– Що становить зміст історії?
– У чому смисл історії?
– Чи має історія кінець?
Починаючи розгляд цих проблем, звернімо увагу на те, що у філософії історії немає єдності думок із жодного з названих вище питань. Погляди різні настільки, що, радше протилежні,
Так, деякі філософи визнають історичні закони, інші – заперечують їхнє існування. Багато філософів вважає, що історія має зміст, інші ж впевнені, що змісту в історії немає і бути не може. Завдяки яким рушійним силам відбувається історичний процес? Зміст історії становить спокута гріху чи вільна творчість, боротьба економічних інтересів чи духовне перетворення? Більшість сходиться в думці, що кінець історії є незворотним, але вкладають у нього зовсім різний зміст.
Пояснити ці протиріччя можна тим, що історія протікає в різний соціальний час, у різних культурах і
Зазначимо, що історичний розвиток загалом має об’єктивний характер, тому що життя людей, де і коли б воно не відбувалося, засноване на необхідності задоволення духовних і матеріальних потреб, тобто в будь-якому випадку суспільство, на якому б ступені розвитку воно не було, повинне приділяти значну увагу духовному і матеріальному виробництву. Це виробництво здійснюється на визначеному рівні розвитку духовних і матеріальних ресурсів, що дістався “у спадок” від попередніх поколінь. Об’єктивність історичного процесу пов’язана, таким чином, з наявністю визначених основ життєдіяльності людей, інтересів, які вони переслідують, і потреб, які вони повинні задовольнити.
Усі люди є одночасно і суб’єктами, і об’єктами історії. Це означає, що ми усередині історії і для нас вона ніколи не буває довершеною, вона не має кінця. Крім того, вона має варіативний характер і охопити повноту цих варіантів можна, лише вийшовши за межі історії. Тому будь-яка філософія історії буде суб’єктивним поглядом того чи іншого дослідника на об’єктивний процес.